Ухвала суду № 40763101, 02.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3863/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1700/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря: Мельник О.В.,

з участю: відповідачів:ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представника ДМП "Івано-Франківськ-

теплокомуненерго" - Фіцака В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року Державне міське підприємство «Івано-Франківськ-теплокомуненерго» пред'явило позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 3492 грн 24 коп за надані послуги теплопостачання. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачами, які є власниками квартири АДРЕСА_1, обов'язку щодо регулярної оплати за надані послуги, утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2014 року склала 3492,24 грн. Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідачі відмовляються погасити дану заборгованість, позивач просив задовольнити вимоги.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали зустрічний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн, посилаючись на те, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» незаконно та безпідставно протягом тривалого часу вимагає від них оплати за ненадані послуги.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2014 року позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволено частково. Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ДМП «Івано-Франківськ-теплокомуненерго» 1660,71 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання в межах строку позовної давності та 243,60 грн судового збору. В решті позовних вимог ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» відмовлено. Також відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, у якій посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Судом, на їх думку, не було враховано того факту, що послуги теплопостачання позивачем їм не надавалось більше трьох років, тобто починаючи з 23.10.2009 року, і це підтверджено відповідними актами. Тому вважають, що стягнення з них коштів в користь позивача є безпідставним. Апелянти зауважують також, що внаслідок протиправної поведінки ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», яке безпідставно вимагає сплати неіснуючої заборгованості, їм спричинено істотну моральну шкоду. Посилаючись на вищенаведене, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» відмовити у повному об'ємі, а їх зустрічний позов задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній. ОСОБА_3 крім того пояснила, що автономне опалення в їх квартирі було встановлено тільки у 2012 році, оскільки до того не було необхідної документації та коштів. До моменту встановлення автономного опалення батареї централізованого опалення з 2010 року вже були відключені працівниками ЖЕО без дозволу і погодження з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго". ОСОБА_3 визнала, що нею було порушено встановлений порядок відключення від мереж централізованого опалення, однак, зазначила, що це відбулось по причині незнання законодавства та неправильних консультацій. Проте, апелянти вважають, що оскільки послуги теплопостачання в дійсності їм не надавались, то підстав для стягнення коштів у суду не було.

Представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що оскільки відповідачі порушили порядок від'єднання їх квартири від мережі теплопостачання будинку, їм проводилось нарахування за послуги теплопостачання по грудень 2011 року, тобто до прийняття Івано-Франківською міською радою рішення від 08.12.2011 року про надання дозволу на відключення квартири відповідачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тому вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позов частково, стягнувши заборгованість відповідачів в межах загального строку позовної давності. Рішення суду в даній справі вважає законним, просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що квартира відповідачів була відключена в липні 2010 року від внутрішньо будинкової мережі теплопостачання з порушенням "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року №630 із змінами від 31.10.2007 року, та "Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання", затверджених міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4. Зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відключення теплопостачання не мали відповідного дозволу, не отримали технічні умови та не виготовили проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП, які передбачені п.2.3 згаданого "Порядку". Даний факт відповідачі визнали в засіданні апеляційного суду.

Згідно п.2.7 "Порядку" припинення нарахування оплати за послуги теплопостачання відбувається у випадку виконання споживачем всіх вимог цього правового акту та після складення відповідною комісією акту за участі, зокрема, представника виконавця послуг про відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж, затвердженого міжвідомчою комісією. Оскільки визначений чинним законодавством порядок відключення квартири не було дотримано, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" правомірно продовжувало нараховувати відповідачам оплату за передбачені відповідним договором послуги.

З наведеного випливає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення з відповідачів заборгованості в межах загального строку позовної давності та відмовив у зустрічному позові про стягнення моральної шкоди.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в даній справі ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянтів висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст. 218; 307; 308; 313; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є.Меленко