Постанова № 40762113, 29.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2014 року 15:45 № 826/10476/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області

про

визнання протиправними дії та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області (далі по тексту – відповідач) про визнання дії відповідача при проведені позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Ужгород, вул. Баб’яка, 48 протиправними та скасувати постанову від 04.12.2013р. №582 про накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята неправомірно та підлягає скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята за результатами перевірки та відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні 02.09.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині ТОВ “Дієса” “Ельдорадо” у м. Ужгород, вул. Баб’яка, 48.

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2013 р. № 0000782.

Як вбачається з акту перевірки, вона проведена на підставі направлення від 27.11.2013р. №1028, наказу від 27.11.2013р. №138, згоди Держспоживінспекції України №03/7-11129-2013 від 26.11.2013р. та у зв’язку з отриманням звернення Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва від 405/01-01 від 26.11.2013 р.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. у справі № 826/18856/13-а за позовом ТОВ “Дієса” до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держінспекція) та її територіальних відділень в областях (у тому числі до відповідача по даній справі) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки, про визнання незаконними дій посадових осіб Інспекцій щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва, у задоволенні позову відмовлено.

Судом у вказаному рішенні зазначено, що Держінспекція у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та п/п. “а” п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, порушення порядку надання згоди на проведення перевірки судом не встановлено, перевірка була призначена у відповідності з встановленими вимогами, судом не встановлено порушень вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, у зв’язку з чим, як зазначив суд, підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держінспекції щодо проведення перевірки магазинів торгівельної мережі ТОВ “Дієса” відсутні.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас слід зазначити, що згідно з Актом перевірки встановлено, що продаж товару здійснювався без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (зокрема інформації про підприємства, що проводять ремонт і технічне обслуговування (гарантійний ремонт), а також товари, зазначені в п.п. 41-48 додатку №7 до акта перевірки, реалізувались без відповідного маркування на виробі відповідно до законодавства про мови, що позбавляє покупця можливості свідомого і компетентного вибору цього товару).

Інспекція прийшла до висновку про порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відсутня інформація про підприємства, що проводять ремонт і технічне обслуговування та відсутнє маркування на виробі відповідно до законодавства про права споживачів.

На підставі встановленого порушення відповідачем 04.12.2013р. прийнято постанову №582 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію телерадіотоварів та електропобутових товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію застосовано до позивача штраф у розмірі 136 950грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланові заходи у разі звернення фізичних та юридичних осіб здійснюються за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Судом не встановлено порушення відповідачем норм законодавства в частині проведення позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Ужгород, вул. Баб’яка, 48, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача при проведені позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Ужгород, вул. Баб’яка, 48 задоволенню не підлягають.

В частині, що стосується оскарження постанови від 04.12.2013р. №582, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 12.05.1991 № 1023-ХП "Про захист прав споживачів" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1023-XII) споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно частини першої статті 6 Закону № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

У відповідності до статті 15 Закону № 1023-ХІІ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

Пунктом 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, встановлено, що у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

У відповідності до пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів.

Особливості продажу побутових холодильників, морозильників, машин і приладів для механізації побутових робіт, побутових приладів для очищення, зволоження, кондиціонування повітря, електроосвітлювальної арматури і електроламп, електронагрівальних приладів, провідникових і встановлювальних виробів тощо (далі - електропобутові товари) визначає глава 4 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва. Так, маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.

На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів.

Проводи і шнури повинні мати додаткове маркування: марку проводу (шнура), кількість жил, номінальний переріз (мм 2), довжину (м) для бухт, кількість і довжину шнура в пачці, масу брутто (кг).

Індивідуальна упаковка електропобутових товарів має містити маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Особливості продажу радіоелектронної апаратури: електропрогравальної, звукозаписувальної, для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носіїв для запису звуку, платівок, телевізійних приймачів, частин, вузлів, а також деталей і приналежностей до неї тощо (далі - телерадіотовари) визначає глава 5 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва.

Так, маркуванню підлягають телерадіотовари і тара, яка використовується для їх зберігання. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву, клас і модель виробу, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.

Індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

У взаємозв’язку з наведеним пунктом 7 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку, враховуючи зміст Акту перевірки, який є носієм доказової інформації, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків Акту перевірки.

Враховуючи наведене у сукупності та на підставі наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

З огляду на викладене у сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення, яке є законними та обґрунтованими, вірним по суті, а отже, враховуючи відсутність підстав для висновку про незаконність проведення перевірки та, відповідно, відсутність підстав для визнання протиправними дій Інспекції під час перевірки та у зв’язку з прийняттям оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги те, що при зверненні з позовом за майнові вимоги, які загалом складають 136 950грн., позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 345,08 грн., суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору (щодо заявлених майнових вимог).

Так, загальна ставка судового збору, що підлягає сплаті відповідно до вказаних норм та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.), складає мінімальний розмір 1 827 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Відтак, враховуючи сплачену позивачем суму за майновий спір (273,90 грн.) та у зв’язку з відмовою у задоволенні позову з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору у розмірі 1 553,10грн., яка на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Дієса» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 553,10грн. (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят три гривні, 10коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29.09.2014р.

Суддя В.В. Амельохін