Ухвала суду № 40761977, 29.09.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9553/13-ц 29.09.2014 29.09.2014 29.09.2014

Провадження №22-ц/784/2598/14

Провадження №22-ц-784/2598/14 Суддя суду першої інстанції Подзігун Г.В.

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2014 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Яценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2014 року, постановлену за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання поруки такою, що припинена, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання поруки такою, що припинена, посилаючись на те, що договір поруки, який було укладено між сторонами 16 липня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань закритого акціонерного товариства «Українські ковбаси» за кредитним договором за №02/079/08-КЛТ від цієї ж дати, є припиненим відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, у зв'язку iз збільшенням обсягу його відповідальності як поручителя укладенням додаткової угоди.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2014 року позовна заява ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання поруки такою, що припинена була залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач просить вказану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена незаконно та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, призначених на 21 листопада 2013 року та 03 лютого 2014 року, але в судові засідання не з'явився, причини неявки не повідомив і не надав заяви про розгляд справи у його відсутність, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Однак, такий висновок суду першої інтонації не ґрунтується на вимогах процесуального закону та матеріалах справи.

За Конституцією України, ст.27 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В силу п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Отже, підставою для застосування зазначених норм є сукупність двох умов: повторна неявка належним чином повідомленого позивача та відсутність його заяви про розгляд справи у його відсутність.

Виклик осіб, які беруть участь у справі здійснюється судовими повістками про виклик, судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч.ч.1,3,4 ст.74 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст.4,510 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав вимог процесуального права з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, дана справа призначалася до розгляду двічі, а саме: на 21 листопада 2013 року та 03 лютого 2014 року.

Згідно супровідного листа від 18 жовтня 2013 року за №490/9553/13-ц. на адресу позивача, було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.23). Позивач отримав поштове відправлення 23 листопада 2013 року (а.с.28).

В судове засідання, призначене на 21 листопада 2013 року позивач не з'явися, причини неявки суду не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 03 лютого 2014 року, надіславши повідомлення про час і місце розгляду справи (а.с.25). Втім, доказів на підтвердження, що позивач отримував повістку на останнє судове засідання в матеріалах справи не має. В судовому засіданні останній не був присутній.

Враховуючи неявку позивача ОСОБА_3 до суду, місцевий суд залишив позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, постановляючи вищевказану ухвалу, районний суд не звернув уваги на вищевказані вимоги процесуального закону. Зокрема на те, що за змістом вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.

Про те, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 21 листопада 2013 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із неявкою в судове засідання позивача, який не отримав судову повістку завчасно, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28). До того ж, про судове засідання, призначене на 03 лютого 2014 року останній не був повідомлений належним чином, оскільки даних про отримання ним повідомлення про час та місце розгляду справи на вказану дату матеріали справи не містять.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження відправлення поштової кореспонденції на адресу позивача, не свідчить про її отримання адресатом.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав підстав вважати, що позивач не з'явився в судове засідання 03 лютого 2014 року повторно, а тому і застосувати наслідки, передбачені п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

За такого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального законодавства, тому оскаржувана ухвала від 03 лютого 2013 року, яка не відповідає наведеним процесуальним нормам закону, підлягає скасуванню відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст.303,312,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2014 року скасувати, а цивільну справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: