Вирок № 40760641, 29.08.2014, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1114/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2014 року Заставнівський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді - Стрільця Я.С.

при секретарі - Задорожняк О.М.

з участю сторони обвинувачення:

прокурора - Кисельова В.Л.

з участю сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, з середньою освітою, працюючого складальником на ПП «Вікнас», раніше не судимого:

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 08 червня 2014 року біля 23-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи транспортним засобом - мотоцикл МТ-10-36 державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням Вербівці-Юрківці Заставнівського району Чернівецької області, не врахував дорожню обстановку, не впорався із керуванням та допустив перекидання керованого ним мотоциклу. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоциклу потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: підшкірної гематоми скроневої ділянки голови справа, осадження тулубу, кінцівок, голови; перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа; Епідуральну гематому справа; забій головного мозку важкого ступеня, які відповідно до висновку експерта №905-Мд від 22.07.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.

Порушення правил безпеки дорожнього руху настало в результаті грубого порушення обвинуваченим ОСОБА_1 та невиконання ним вимог п.2.3 (а) та п.12.1 ПДР України, які регламентують, що водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю і показав, що у нього в користуванні є транспортний засіб - мотоцикл марки МТ-10-36 державний номерний знак НОМЕР_1. Даний мотоцикл він придбав з метою власної експлуатації, хоча він не отримував посвідчення водія та не має права керувати ним. 08 червня 2014 року у них в с.М.Кучурів був храм. До нього додому прийшов потерпілий ОСОБА_2 з яким вони спільно вживали спиртні напої. Після того останній попросив його поїхати в с.Боянчук Заставнівського району до дівчат. Близько 23-00 години вони поїхали і коли проїжджали в с.Юрківці його засліпила машина, яка рухалася в зустрічному напрямку. Раптом він побачив яму на проїжджій частині та різко вивернув руль. Від вказаного маневру мотоцикл втратив рівновагу та вилетів з дороги. Отямившись, він побачив, що потерпілий ОСОБА_2 непритомний, а тому одразу почав надавати йому першу медичну допомогу, а саме робити штучне дихання. Після того приїхала машина швидкої допомоги, яку викликали свідки ДТП, а він залишився чекати приїзду працівників міліції. Вказав, що завдану ним шкоду потерпілому відшкодував, вимоги цивільного позову, що пред'явлений прокурором в інтересах медичної установи визнав повністю. Щиросердечно розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів відносно речових доказів, висновків експертів та документів, що характеризують особу. Крім того, судовий розгляд проведений за відсутності потерпілого, що відповідає вимогам ст.325 КПК України, оскільки останній надав суду заяву де вказав, що претензій до обвинуваченого він не має та просить його суворо не карати.

Як видно з висновку експерта №351-а від 02.07.2014 року авто технічної експертизи (а.с. 43-46) в рульовому керуванні, ходовій частині, системі зовнішнього освітлення мотоциклу МТ-10 державний номерний знак НОМЕР_1 несправностей не виявлено. Гальмівна ситсема на момент огляду знаходилася в стані часткової відмови, через відсутність елементів приводу в дію гальмівної системи переднього колеса, що не відповідає вимогам п. 31.1 ПДР України та впливає на ефективність гальмування.

З висновку експерта №905 мд від 22.07.2014 року (а.с. 60-61) видно, що потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділенні нейрохірургії ЛШМД з 09.06.2014 року по 15.07.2014 року з діагнозом: ВЧМТ: Лінійний перелом склепіння черепа. Ускладнення основного: забій головного мозку важкого ступеня. Супутній: лікворея правого вуха. У потерпілого ОСОБА_2 виявлено: підшкірну гематому скроневої ділянки голови справа; осадження тулубу, кінцівок, голови; перелом правої скроневої кістки з переходом на основу черепа; епідуральну гематому справа; забій головного мозку важкого ступеня. Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.

У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.

Аналізуючи та оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена, його дії кваліфіковано органом досудового слідства правильно по ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, надання потерпілому ОСОБА_2 допомоги безпосередньо після вчинення злочину, а також відшкодування йому завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання у відповідності до ст.67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, про це свідчить відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому, його щирий жаль з цього приводу, те, що він зробив для себе належні висновки, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше несудимий, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжкого, однак з об'єктивної сторони характеризується необережністю, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Судом береться до уваги думка потерпілого ОСОБА_2, який вказав, що претензій до нього не має, просив суворо його не карати.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_1 взагалі не мав права керування мотоциклом МТ-10-36 державний номерний знак НОМЕР_1, то до нього не є можливим застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

У відповідності до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 128, ч.1 ст.129 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З вимог ст.1206 ЦК України вбачається, що кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила даний злочин. Кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що дійсно державою понесені збитки внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 Дана обставина та розмір шкоди вбачаються з довідки Обласної комунальної установи ЛШМД від 16.07.2014 року (а.с. 63) щодо видатків на утримання хворого ОСОБА_2, останній знаходився на стаціонарному лікуванні у ВА з ЛІТ з 09.06.2014 року по 08.07.2014 року; в нейрохірургічному відділенні з 08.07.2014 року по 15.07.2014 року. Загальна вартість лікування склала 32379,10 гривень.

З цих підстав заявлений цивільний позов прокурором в інтересах держави в особі Обласної комунальної установи ЛШМД до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 32379,10 гривень підлягає задоволенню.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, питання пов'язане із процесуальними витратами суд вирішує згідно ст.124 ч.3, ст.126 ч.1 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ по справі - мотоцикл МТ-10-36 державний номерний знак НОМЕР_1, який переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити йому як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_1 343 грн. 98 коп. процесуальних витрат за проведення автотехнічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Обласної комунальної установи «Лікарні швидкої медичної допомоги» (р/р 35423201029684 МФО 856135 код 02005740) витрати пов'язані з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 32379,10 (тридцять дві тисячі триста сімдесят дев'ять) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

СУДДЯ Стрілець Я.С.