Рішення № 40759865, 30.09.2014, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №2/485/627/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

при секретарі - Бондаренко С.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача - Устіченко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватно - оредного сільськогосподарського підприємства «Веселий Кут -111» про повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2014 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. ОСОБА_1, позов мотивує тим, що її батько ОСОБА_5, був власником земельної ділянки площею 6,85 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Та уклав договір оренди даної земельної ділянки з відповідачем по справі строком на 5 років. Строк дії договору закінчився 2013 року тобто з моменту державної реєстрації. Вона як спадкоємець даної земельної ділянки 17 квітня 2014 року звернулася до відповідача із заявою повернути дану земельну ділянку для власних потреб. Але останній їй відмовив, просить стягнути з відповідача 5350 гривень орендної плати за 2014 рік та зобов'язати останнього повернути їй земельну ділянку. А також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

ПОСП «Веселий Кут -111» подало письмове заперечення, щодо позовних вимог позивача. Стверджуючи, що після спливу строку дії договору в 2013 року спадкоємець до відповідача із заявою про повернення земельної ділянки не звертався. Орендна плата за 2013 рік сплачена в повному обсязі. Не заперечував що земельна ділянка в 2014 році ним використовувалась до збирання вражаю. Документів щодо зміни власника земельної ділянки позивач відповідачу не надала. На теперішній час земельну ділянку не використовує. Просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Та надали суду рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2014 року про реєстрацію прав власності на земельну ділянку за ОСОБА_1

Представник відповідача підтримав заперечення. Суду пояснив, що відповідач не чинить перепони позивачу щодо повернення їй земельної ділянки. Лише необхідно надати відповідачу документ щодо права власності на дану земельну ділянку. На теперішній час дана земельна ділянки відповідачем не використовується.

Представник третьої особи суду пояснив що працівник відділу допустився помилки, щодо надання довідки позивачу про відсутність договору оренди земельної ділянки ОСОБА_5 Дійсно договір оренди земельної ділянки площею 6,85 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва був укладений 01 листопада 2005 року. Зареєстрований 05 березня 2008 року та строк якого закінчився 05 березня 2013 року. Іншого договору на теперішній час на її використання у відділі Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області не зареєстровано.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов наступного.

Судом установлено, підтверджується наявними доказами і не заперечується сторонами, що ОСОБА_5, був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,85 га, яка розташована на території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Що стверджується державним актом серії МК № 049153 виданий Снігурівською райдержадміністрацією Миколаївської області 02 листопад 2004 року. (а.с.5)

Згідно договору оренди землі від 01 листопада 2005 року ОСОБА_5. передавав земельну ділянку в оренду ПОСП «Веселий Кут -111» строком на п'ять років. (а.с.7)

05 березня 2008 року у відділі Держкомзему у Снігурівському районі, у державному реєстрі земель вчинено записи про реєстрацію договору оренди землі від 01 листопада 2005 року, де орендодавцем зазначено ОСОБА_5, якому на праві приватної власності належать земельна ділянка загальною площею 6,85 га, та орендар ПОСП «Веселий Кут -111».У зазначеному договорі маються підписи орендодавця та орендаря.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 серпня 2006 року визнано за ОСОБА_1І, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,85га, яка розташована на території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. (а.с.8-9)

Згідно заяви позивача до відповідача не проводити обробку земельної ділянки площею 6,85 га в зв'язку з закінченням строку та повернення земельної ділянки від 17 квітня 2014 року позивач вказав що його право власності стверджується державним актом серії МК № 049153. (а.с.6)

Відповідно до положень ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи після отримання спадщини позивач не виконав вимог ст.1299 ЦК України і не зареєстрував право власності на вказане нерухоме майно, у зв'язку з чим не відбулося виникнення права власності на вказане нерухоме майно.

З 01 січня 2013 року вступив в дію новий Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Лише 25 липня 2014 року спадкоємець зареєструвала права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,85 га, яка розташована на території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, та належала спадкодавцю ОСОБА_5, кадастровий номер 4825782000:12:000:00025. (а.с. 37)

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

У зв'язку з наведеним вище, суд приходить до висновку, що позивач звертаючись до суду з позовом до відповідача про повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати за 2014 рік в сумі 5350 гривень не був власником даної земельної ділянки, а тому відсутні правової підстави для задоволення позовних вимог. Оскільки позивач сам визначив підставу позову і в ній не зазначив іншої, чим зазначеної в позові. А Суд розглянув цивільну справ в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд залишає без задоволення вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат, оскільки їй в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,208,209,212,213-215,218 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до приватно - оредного сільськогосподарського підприємства «Веселий Кут -111» про повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення апеляційне скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ