Постанова № 40759624, 01.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 жовтня 2014 р. №820/15596/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Юрасової Н.С., Літвінцевої О.О., відповідача - Зінченка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" , з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкові повідомлення - рішення №0004141501 від 11.06.2014 р., №0004781501, №0004801501 від 16.07.2014р.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.09.2013 року між ТОВ фірма «Ідалія» та ТОВ «Оптімбуд-2008» було укладено попередній договір відповідно до умов якого ТОВ «Оптімбуд-2008» зобов'язується придбати, а ТОВ фірма «Ідалія» зобов'язується продати належне її на праві власності нерухоме майно. Відповідно до п. 6 зазначеного договору передбачено, що ТОВ «Оптімбуд-2008» зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок ТОВ фірма «Ідалія» грошове забезпечення в сумі 5554954,00 грн., в рахунок належних з майбутнього покупця за основним договором платежів на підтвердження зобов'язання придбати майно та забезпечення виконання основного договору. 23.09.2014 року на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «Ідалія» на викоання умов поереднього договіру від 20.09.2013 року надійшли кошти в сумі 5554954,00 грн., у зв'язку з чим за правилами першої події ТОВ фірма «Ідалія» було виписано податкову накладну № 2 від 23.09.2013 року, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. 25.10.2013 року між ТОВ фірма «Ідалія» та ТОВ «Оптімбуд-2008» було укладено договір про припинення попереднього договору від 20.09.2013 року, у зв'язку з чим було складено розрахунок коригування № 7 від 25.10.2013 року до податкової накладної № 2 від 23.09.2013 року, який зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних та зазначені дані відображені в податковій декларації. Отже вважає, що позивачем правомірно зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі складено розрахунку коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної.

Відповідач, Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відсутні підстави для корегування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, адже станом на момент проведення перевірки позивачем не повернуто отримані кошти, а сам факт розірвання договору не є подією з якою податкове законодавство пов'язує коригування податкових зобов'язань та їх відображення у податковій звітності.

Представники позивача в судове засідання з'явились, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, враховуючи письмові заперечення відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма «Ідалія» з питань правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1310/20-36-15-01-09/33122269 від 21.05.2014 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірма «Ідалія» в порушення п. 192.1 ст. 192, п. п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду на суму 22811,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 903015 грн.

На підставі висновків акту перевірки Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004131501 від 11.06.2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з по податку на додану вартість у загальному розмірі 28513,75 грн., № 0004141501 від 11.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 903015,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги № 4472/10/20-40-10-04-17 від 11.07.2014р. в межах адміністративного оскарження скарга ТОВ фірма «Ідалія» частково задоволена, скасовано податкове повідомлення - рішення № 0004131501 від 11.06.2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 23103,75 грн., в іншій частині зазначене рішення та податкове повідомлення - рішення № 0004141501 від 11.06.2014 року залишено без змін та збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 18483,00 грн. визначене в податковому повідомленні - рішенні № 0004141501 від 11.06.2014 року.

На виконання вищезазначеного рішення Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004781501 від 16.07.2014 року яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та № 0004801501 від 16.07.2014р. яким збільшено завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 18483 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 1310/20-36-15-01-09/33122269 від 21.05.2014 року висновки відповідача про порушення позивачем п. 192.1 ст. 192, п. п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, оскільки факт припинення договору без повернення отриманих коштів не є підставою для складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та подальшого відображення таких даних у податковій звітності.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. а п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

20.09.2013 року між ТОВ фірма «Ідалія» та ТОВ «Оптімбуд-2008» було укладено попередній договір відповідно до умов якого ТОВ «Оптімбуд-2008» зобов'язується придбати, а ТОВ фірма «Ідалія» зобов'язується продати належне її на праві власності нерухоме майно. Відповідно до п. 6 зазначеного договору передбачено, що ТОВ «Оптімбуд-2008» зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок ТОВ фірма «Ідалія» грошове забезпечення в сумі 5554954,00 грн., в рахунок належних з майбутнього покупця за основним договором платежів на підтвердження зобов'язання придбати майно та забезпечення виконання основного договору. Відповідно до п. 7 цього договору у випадку відмови майбутнього продавця від укладання основного договору або порушення останнім умов цього договору він повертає майбутньому покупцю подвійну суму грошового забезпечення або грошове зобов'язання передане за цим договором у розмірі 5554954,00 грн. буде вважатись з 01 листопада 2013 року орендною платою за договором оренди укладеним 20.09.2013 року між ТОВ фірма «Ідалія» та ТОВ «Оптімбуд-2008» (а.с. 36-38)

23.09.2014 року на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «Ідалія» на виконання умов попереднього договору від 20.09.2013 року надійшли кошти в сумі 5554954,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи. (а.с. 73)

За правилами першої події ТОВ фірма «Ідалія» було виписано податкову накладну № 2 від 23.09.2013 року, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та включена до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість. (а.с. 41)

25.10.2013 року між ТОВ фірма «Ідалія» та ТОВ «Оптімбуд-2008» було укладено договір про припинення попереднього договору від 20.09.2013 року. Грошове забезпечення у сумі 5554954,00 грн. не було повернено ТОВ «Оптімбуд-2008», тому цю суму сторони визначають як заборгованість ТОВ фірма «Ідалія» перед ТОВ «Оптімбуд-2008». (п. 2 договору ) (а.с. 39-40)

На підставі договору від 25.10.2013р. про припинення попереднього договору від 20.09.2013 року позивачем було складено розрахунок коригування № 7 від 25.10.2013 року до податкової накладної № 2 від 23.09.2013 року, який зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних та вручений ТОВ «Оптімбуд-2008» 04.11.2013 року та проведено коригування податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість. (а.с. 39-40,42,74)

Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

З аналізу положень вищезазначеної норми судом встановлено, що коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платниками податку можливо в двох випадках : а) поставки товарів/послуг, після якої здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості б) поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками позивача, грошові кошти в сумі 5554954,00 грн. ТОВ фірма «Ідалія» на адресу ТОВ «Оптімбуд-2008» не повернуто та поставка товарів за цим договором не відбувалась.

Факт укладання або припинення договору не є операцією з постачання або повернення товарів/послуг для цілей оподаткування, отже судом не встановлено визначених законом підстав для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Відповідно до п. 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень дів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ "Турбоатом" решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (61037, м. Харків пр. Московський б. 257, код 33122269) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) судовий збір в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.