Постанова № 40759277, 22.08.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2014 рокум. Ужгород№ 807/180/14 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.

за участю сторін:

позивача: Публічного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика"-представники Попюк М.І., Бадида М.О.,

відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представника Борсенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 22 серпня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 серпня 2014 року.

Публічне акціонерне товариство "Ужгородська взуттєва фабрика" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що службовими особами ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області та ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено виїзну документальну перевірку ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, про що 28.08.2013 року складено акт №743/07-01-22-01/05502344. На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення рішення №0002842201, №0002872201, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 258192,00 гривень та застосовані штрафні /фінансові/ санкції розміром 35627,00 гривень, і відповідно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 689990,00 гривень. Позивач в порядку ст.56 Податкового кодексу України, оскаржив вищевказані податкові повідомлення рішення до ГУ Міндоходів у Закарпатській області. В результаті чого скасовано повідомлення-рішення №0002842201 в частині 142507,00 гривень податку та 35627,00 гривень штрафної санкції, а повідомлення-рішення №0002872201 скасовано в частині зменшення на 107543,00 гривень суми від'ємного значення об'єкта оподаткування. ГУ Міндоходів у Закарпатській області внаслідок часткового скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язав ДПІ у м. Ужгороді направити /вручити/ ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" податкові повідомлення-рішення відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 08.11.2012 року. Всупереч зазначеному, як зазначає позивач, податкові повідомлення на зменшені суми були складені відповідачем лише 04.12.2013 року. Через неотримання вчасно нових податкових повідомлень - рішень, товариство вимушено було звернутися до Мінфіну зі скаргами від 03.12.2013 року вих. №404, №405 на податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013 року в частині не скасованій Міндоходів у Закарпатській області. Рішенням від 27.12.2013 року вих.№18531/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарг, Мінфін повідомлення-рішення від 11.09.2013 року з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинних скарг залишило без змін. Податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 року №0004212201 та № 0004232201, позивач оскаржив в порядку ст.56 ПК України до Мінфіну, проте, скарги залишилися без розгляду. На підставі вищенаведеного позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Закарпатській області від 04.12.2013 року №0004212201 та № 0004232201 повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав з мотивів викладених у письмових запереченнях. Позовні вимоги вважає безпідставними та такими що не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Як зазначає відповідач, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували висновки акту від 28.08.2013р. №743/07-01-22-01/05502344 виїзної планової документальної перевірки позивача та рішення від 22.11.2013р. №1103/10/07-16-10-05-44 про результати розгляду скарг. Перевіркою встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 1025265грн. Так, при перевірці показників рядка 05.1 (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) встановлено їх завищення всього в сумі 903463,00грн., а саме позивачем завищено собівартість реалізованих послуг, пов'язаних з виконанням підрядних робіт по пошиттю верхньої частини взуття з давальницької сировини. В порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.153.2.6 п.153.2 ст.153, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.6 ст.138 та п.152.11 ст.152 ПК України позивачем завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму непов'язаних з веденням господарської діяльності, в частині витрат на собівартість придбаних та реалізованих товарів на загальну суму 903 463грн. Проведеною перевіркою встановлено завищення позивачем показників рядку 06.2 Декларацій "Адміністративні витрати" в сумі 12995грн., а саме протягом 2011 - 2012 років позивач відшкодовував, згідно авансових звітів, фізичній особі (працівнику підприємства) ОСОБА_4 кошти на загальну суму 12995грн. без підтверджуючих первинних документів. Відповідач звертає увагу суду на те, що перевіркою встановлено завищення позивачем показників у рядку 06.3 Декларацій "фінансові витрати відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України" всього в сумі 108807,00 грн. В порушення податкового законодавства як документально не підтверджені позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартість відсотків за користування кредитними коштами в сумі 38068грн. (IV квартал 2011 року). Перевіркою встановлено, що у періоді користування позивачем позичковими коштами та віднесені до фінансових витрат вартості відсотків за користування позиками, позивачем одночасно надавалися безвідсоткові фінансові допомоги на поворотній основі. Враховуючи наведене, перевіркою встановлено включення до складу витрат відсотків за користування кредитними коштами, які використовувалися не у господарській (з метою отримання доходу), а для надання поворотних безвідсоткових фінансових допомог. Загальна сума сплачених відсотків яка включена до складу фінансових витрат склала 70 739,00 грн. Отже, на думку відповідача, у цій частині позивачем внаслідок порушення пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.6 ст.138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України позивачем завищено витрати.

Виходячи із вищевикладеного ДПІ у місті Ужгороді просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог повністю.

Заслухавши сторони, покази свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , суд приходить до наступних висновків.

Згідно Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Публічне акціонерне товариство "Ужгородська взуттєва фабрика" зареєстроване за адресою : 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Мукачівська, будинок 44, ідентифікаційний код 05502344, ( а.с. 11).

Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області та ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено виїзну документальну перевірку ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 28.08.2013 року №743/07-01-22-01/05502344 Про результати планової документальної перевірки ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика"" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року. За висновками якого встановлено порушення ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" вимог податкового законодавства, зокрема: пп.14.1.13, гп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14; пп.153.2.6 п.153.2 ст.153; пп.138.1.1 т.138.1 ст.138; п.152.11 ст.152; пп.138.10.5 п.138.10, п.138.10., п.138.2, п.138.6, п.138.8 гт.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; пп.135.5.4 п.135. ст.135 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження товариством податку на прибуток підприємств на суму 258193,00 гривні, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 689990,00 гривень та завищення прибутку, який звільняється від оподаткування на 156178,00 гривень.( т.1 а. с. 13-54).

На підставі акту перевірки від 28.08.2013 року №743/07-01-22-01/05502344 ДПІ у м. Ужгороді 11.09.2013 року складено податкові повідомлення-рішення : №0002842201 та № 0002872201,яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 258192, 00 гривень та застосовані штрафні /фінансові/санкції розміром 35627,00 гривень, і відповідно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 689990,00 гривень, ( т. 1 а.с. 67-68)

Не погоджуючись з висновками перевірки позивач подав до ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області письмові Заперечення до Акту перевірки від 28.08.2013 року №743/07-01-22-01/05502344.( а.с. 59-60)

Листом від 11.09.2013 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області про розгляд заперечень повідомлено ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика", про те, що оскільки доводи в поданих запереченнях не спростовують факти, викладені в акті перевірки, тому підстави для внесення змін до акта документальної виїзної перевірки від 28.08.2013 року №743/07-01-22-01/05502344 - відсутні, ( а.с. 61- 66).

Позивач неодноразово оскаржував податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 04 грудня 2013 року №0004212201, №0004232201до Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та до ДПІ у м. Ужгороді Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області, ( т.1.а.с. 69-104).

Також позивач направляв скарги до Міністерства доходів і зборів України на податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2013 року №0004212201, №0004232201,( т.1 а.с. 105-115).

Листом від 31.12.2013 року Міністерства доходів і зборів України повідомило позивача про отримання скарг ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" (вхідний №23347/6, №23348/6 від 16.12.2013) на податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 04 грудня 2013 року №0004212201, №0004232201, а також про те, що Міністерство доходів і зборів України розглянуло скарги ПАТ "Ужгородська взуттєва фабрика" (вхідний №22438/6, №22437/6 від 05.12.2013) на вищевказані податкові повідомлення-рішення та на рішення, прийняте за розглядом скарг та прийняло рішення від 27.12.2013 №18531/6/99-99-10-01-15, яким, залишило без змін зазначені вище податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинних скарг. У листі вказано, що Відповідно до абзацу другого пункту 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.11.12 №1203 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 №2046/22358) не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, ( т.1. а.с.116).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, старший державний ревізор інспектор відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, підтримав висновки викладені в акті перевірки, пояснив , що на підставі направлень виданих ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області відносно позивача була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року. Перевірка проводилась з 17.07.2013 року по 13.08.2013 року. За період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» задекларувала дохід, перевір кою повноти визначення доходів встановлено його заниження на загальну суму 786 148 грн, зокрема по періодах, що визначені в акті перевірки, зокрема заниження податку на прибуток на суму 258 193 грн., завищення від» ємного значення рядка 11 Декларації про прибуток підприємства на суму 689 990 грн.. За наслідками перевірки були винесені податкові повідомлення рішення, які позивачем оскаржувалися в адміністративному порядку.

Податковим повідомленням рішенням № 0004232201 від 04.12.2013 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів Закарпатській області на підставі акту перевірки від 28.08.2013 року та рішення ГУ Міндоходів у Закарпатській області від 22.11.2013 року встановлено порушення : пп.14.1.13, гп.14.1.203, пп.14.1.56, пп.14.1.27, пп 14.1.36 п.14.1 ст.14; пп.153.2.6 п.153.2 ст.153; пп.138.1.1 п.138.1 ст.138; п.152.11 ст.152; пп.138.10.2, пп.138.10.5 п.138.10, п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139; пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 115 685,00 грн.

Дана заборгованість як встановлено судом складається із завищення собівартості послуг по операціях з давальницькою сировиною:

3 квартал 2011 року -195 тис, 239 гривень 67 коп Х 23%= 44 тис. 905 гривень;

4-й квартал 2011 року - 130 тис. 596 грн 27 коп Х23 % = 30 тис. 37 грн.

Що стосується собівартості послуг з переробки давальницької сировини отриманих від підрядних організацій в 3-му кварталі 2011 року, за даними акту перевірки (стор.10), доходи від реалізації послуг субпідрядних організацій склали 272317,33 грн., а ціна послуг, отриманих від субпідрядних організацій - 467557,00 гривень внаслідок чого підприємством отримано збиток в розмірі 195239,67 грн.

На підставі первинних документів а саме договорів, ВМД, рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг, журналів-ордерів по рах. 631, 362, 903, 703 тощо за результатами здійснення згаданих господарських підприємством отримано дохід в загальній сумі 490861,70 грн. У 3-му кварталі 2011 року позивачем допущена помилка в частині формування витрат, дохід по яким отримувався у ІІІ і IV кварталах .

Отже, витрати 3-го кварталу 2011 року завищені на 213715,48 грн. Перевіркою до уваги взято отриманий дохід тільки у 3-му кварталі 2011 року. Для цілей розділу III ПК України "Податок на прибуток підприємств" використовуються такі податкові періоди п.152.9 ПК: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. У 2011 році встановлено особливі податкові періоди - II квартал, II - III квартали, II - IV квартали. Отже, вказана помилка не вплинула на оподаткований прибуток за 2011 рік.

По даних перевірки у 4-му кварталі 2011 року кількість пар виготовлена підприємством - 30120, а дохід отриманий від їх реалізації - 1147558,74 грн. За даними перевірки - кількість пар виготовлених підприємством у 4-у кварталі склала 38592,00 пар, а дохід отриманий від їх реалізації 136183, 04 грн., дані обставини підтверджуються контрактами, рахунками-фактурами, митними деклараціями форми МД-2, реєстрами відвантаження, розрахунками, реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, договорами підряду, актами приймання-здавання виконаних робіт, які містяться у матеріалах справи, (а.с. 110-237, Т.3), якими підтверджуються обставини виготовлення позивачем 38 592 пари взуття та отримання доходу в розмірі 1 361 083, 04 грн.

Крім того, перевіркою до складу собівартості переробки і реалізації давальницької сировини за 4 -й квартал безпідставно включені інші витрати, які за приписами пп. 138.10.2, п. 138.10 ст. 138 відносяться до адмінвитрат: послуги зв'язку - 6 605,18 грн; нотаріальні послуги - 382 грн., юридичні, консультаційні послуги, інформаційні - 9282, 18 грн.; інші матеріальні витрати 1 898, 50 грн. у зв'язку з цим собівартість переробки і реалізації давальницької сировини завищено на 18 167, 86 грн.

Собівартість переробки і реалізації давальницької сировини у 4 кварталі 2011 року склала 1 259 987, 15 грн, а дохід від її реалізації - 101 095, 89 грн.

Відповідно до статті 1, статті 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів і витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та\або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платника податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу).

Так, згідно з пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачем собівартості послуг по операціях з давальницькою сировиною за період 3-4 квартал 2011, а збиток 4- кварталу 2011 року в сумі 130 596, 27 грн. визначений перевіркою, не відповідає обставинам справи, та спростований позивачем в судовому засіданні належними доказами.

Щодо відшкодування витрат по авансових звітах: 3- квартал 2011 року - 6 499 грн х 23 % = 1 тис. 495 грн.; 4 квартал 2011 року - 1 676 грн. х 23% - 385 грн.

Даною перевіркою встановлено, що ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» до складу адміністративних витрат включило суми по авансових звітах працівника Товариства ОСОБА_4, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 12 995 грн. ( в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року 6 499 грн, за ІV квартал 2011 року - 1676 грн.

На спростування вказаних доводів позивачем на надано належних та допустимих доказів, а тому висновки відповідача не спростовані, а отже є такими що сформовані правомірно, а позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Фінансові витрати, % за користування кредитними коштами, за оскаржуваним податковим повідомлення рішенням складаються з:

4- й квартал 2011 року - 38 068 грн х 23% = 8 576 грн ( сума нарахована % , що не включена до витрат другого кварталу);

3- й квартал 2011 року 37 117 грн. х 23 % = 8 тис. 537 грн.;

4 - кв. 2011 року - 33 тис. 622 грн. х 23 % = 7 733 грн. ( зменшення суми відсотків за кредит, що використовувалась не для отримання доходу, а для надання поворотних фінансових позик.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» включено до складу рядка 06.3 «Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5., п.138.10 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Декларації з податку на прибуток підприємства за ІV квартал 2011 року нарахування відсотків на суму 38068 грн. за користування кредитними коштами, без підтверджуючих первинних документів.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» за користування кредитними коштами в бухгалтерському та податкову обліках не нараховувало відсотки за користування кредитними коштами по кредитних договорах від 06.02.2006 року № 2\04, від 30.07.2007 року № 19\4-07. Станом на 01.01.2012 року та 31.12.2012 року по бухгалтерському рахунку 50.2 « Довгострокові кредити банків в іноземній валюті « ПАТ Ужгородська взуттєва фабрика» обліковувалось кредиторська заборгованість в розмірі 516 820, 28 Євро.

Як слідує із акту перевірки ( а.с 18-20, Т.1) в період в якому ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» користувалася позичковими коштами, підприємством надавались безвідсоткові фінансові допомоги на поворотній основі директору фабрики ОСОБА_6, де зазначено, що за 2 півріччя 2011 року підприємством віднесено до складу фінансових витрат відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 443 695 грн., в 2012 році відсотки за користування кредитними коштами не нараховувались та не відносились до складу витрат. У зв'язку з цим, перевіркою встановлено нарахування відсотків за користування позичковими коштами, які використовувались не для отримання доходу ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика», а для надання поворотних безвідсоткових фінансових допомог, а отже не пов'язані із веденням господарської діяльності. Загальна сума сплачених відсотків, за користування позичковими коштами, яка включена безпідставно до складу «фінансових витрат за період з 01.07.2011 року по 31.12 2011 року становить 70 730 грн.

З аналізу обставин справи, судом встановлено, що відсотки за користування кредитними коштами за ІІ квартал 2011 року були включені позивачем до складу фінансових витрат четвертого кварталу 2011 року, що підтверджується аналізами рахунків, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств, довідками кредитними договорами, відомостями по рахунку, картками рахунку, (а.с. 45-109, Т.3).

Щодо виключення з витрат сум нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які використовувались не для отримання доходу, а для надання поворотних фінансових позик за третій та четвертий квартал 2011 року у загальній сумі 70 739 грн., то слід зауважити, кредити позивач отримував протягом 2006 року-2007 років, позика була надана у 2011 році за рахунок власних коштів, а відтак відсутня пов'язаність їх між собою, що підтверджується картками рахунків, договорами безпроцентної позики.

Податок на прибуток отриманий у 2011 році від пільгової діяльності 13 837 грн., судом встановлено наступне:

Відповідно до п.17 абз. «б» підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року визначено «Тимчасово строком на 10 років, починаючи з 01 січня 2011 року звільняються від оподаткування: Б) прибуток отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості ( група 17 - група 19 КВЕД ДК 009:2005) крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.

Відповідно до п. 152.11 ст. 152 ПК України «Платники податку, дохід ( прибуток) яких повністю та \або частково звільнено від оподаткування цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню ведуть окремих облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу або доходу, отриманого від діяльності що підлягає патентуванню.

За висновками контролюючого органу ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» не вела окремого обліку доходів (прибутків), які звільнені від оподаткування згідно з нормами Кодексу, ( а.с. 21, Т.11)

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що у 2011 році підприємство користувалося пільгою зі сплати податку на прибуток на підставі абз. Б п. 17 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України прибуток отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості ( група 17 - група 19 КВЕД ДК 009:2005) крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.

Перехідний період до 01 січня 2012 року для підприємств легкої промисловості, які на час набрання чинності положеннями цього кодексу мають укладені договори на виробництво продукції на давальницькій сировині, термін виконання яких закінчується протягом встановленого періоду, дозволяється застосовувати положення зазначеного пункту.

Судом встановлено, що позивачем, який мав право на пільгову діяльність з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року на виконання положень Податкового кодексу України, а саме п.152.11 підприємством здійснювався облік доходів окремо від іншої діяльності.

Позивачем спростовані висновки відповідача належними та допустимими доказами зокрема рахунками - фактурами, вантажно-митними деклараціями форми МД -2 (а.с. 110- 172 Т.3) , реєстром ( а.с. 29, Т.4), а отже, судом під час розгляду даної справи не встановлено порушення позивачем визначення суми податку на прибуток від пільгової діяльності в сумі 13837 грн., так як контракт № 02-02/R від 01.02.2004 року діяв до 31.12.2011 року, що свідчить про законність використання даної пільги про звільнення від оподаткування податком на прибуток.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0004212201 від 04.12.2013 року, судом встановлено наступне.

Податковим повідомлення рішення від 04.12.2013 року № 0004212201 ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів Закарпатській області на підставі акту перевірки від 28.08.2013 року та рішення ГУ Міндохдів у Закарпатській області від 22.11.2013 року встановлено порушення пп. 14.1.13, пп. 14.1.203, пп.14.1.56, пп 14.1.27, пп 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, пп. 153.2.6 п.153.2 ст.153, пп. 138.1.1. п.138.1 ст. 138, п.152.11 ст. 152, пп.138.10.2, пп.138.10.5 п.138.10, п.138.2, п. 138.6, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 та пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України у зв'язку з чим Публічному акціонерному товариству «Ужгородській взуттєва фабрика зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 582447 грн.

За даним оскаржуваним рішенням позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на 582 447 грн., що складається з:

1) завищення собівартості послуг по операціях з давальницькою сировиною на 557 627 грн.:

- 2-й квартал 2012 року - 187 508 грн.;

- 3- квартал 2012 року - 44 261, грн..;

- 4-й квартал 2012 року - 345 858 грн.

2) відшкодування витрат по авансових звітах, що не підтверджені документально у розмірі 4 820 грн. :

- 1-й квартал 2012 року - 2 457 грн.;

- 2-й квартал 2012 року - 1 280 грн.;

- 3-й квартал 2012 року - 616 грн.;

- 4-й квартал 2012 року - 167 грн.

В Акті перевірки визначено, що дохід від реалізації послуг субпідрядних організацій склав 403 493,11 грн., а витрати на отримання послуг субпідрядних організацій - 591 001,12 грн., у зв'язку з чим підприємство отримало збиток в сумі 187 508,01 грн.

Як встановлено із матеріалів справи, а саме договорів, ВМД, рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуг та записів в регістрах бухгалтерського обліку, журналів-ордерів по рах. 631, 362, 903, 703, такі свідчать про отримання підприємством у 2-му кварталі 2012 року доходу від реалізації послуг субпідрядних організацій в сумі 597 179,79 грн.

Отже, собівартість послуг з переробки давальницької сировини отриманих від субпідрядних організацій не є збитковою.

За 3-й квартал 2012 року перевіркою встановлено, що дохід від реалізації послуг субпідрядних організацій склав 195 713,39 грн., а витрати на отримання послуг субпідрядних організацій - 239 973,95 грн., відповідно підприємством отримано збиток в сумі 44 260,56 грн. Дані підприємства, а саме договори, ВМД, рахунки-фактури, акти приймання-передачі послуг , журнали-ордери по рах. 631, 362, 903, 703 свідчать про отримання дохід від реалізації послуг субпідрядних організацій у розмірі 242 616,80 грн., внаслідок чого собівартість послуг з переробки давальницької сировини, отриманих від субпідрядних організацій не є збитковою.

За 4-й квартал 2012 року перевіркою встановлено, що дохід від реалізації послуг субпідрядних організацій склав 236 915,86 грн., а витрати на отримання послуг субпідрядних організацій - 23 445,76 грн., відповідно підприємством отримано збиток в сумі 529,90 грн. Судом встановлено, що на підставі даних підприємства (договорів, ВМД, рахунків - фактур, актів приймання-передачі послуг, журналів - ордерів по рах. 631, 362, 903) дохід від реалізації послуг субпідрядних організацій склав 271 208,11 грн., внаслідок чого собівартість послуг з переробки давальницької сировини отриманих від субпідрядних організацій не є збитковою, а висновки ДПІ у м. Ужгороді спростовані первинними документами.

Щодо собівартості виготовленої продукції на умовах давальницької сировини у 4-му кварталі 2012 року перевіркою визначено, що підприємством отримано збиток в сумі 345328,17 грн. До складу собівартості за 4-й квартал перевіркою включені витрати на електроенергію, газопостачання, водопостачання попередніх кварталів 2012 року. На підставі облікових регістрів по рах.631 витрати на електроенергію у 4-му кварталі склали 76578, 17 грн.; газопостачання - 47982,29 грн.; водопостачання - 6846,61 грн. Крім того, перевіркою до складу собівартості переробки і реалізації давальницької сировини за 4-й квартал 2012 року включені інші витрати, які на підставі п.138.5 ПКУ визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно даних підприємства собівартість переробки і реалізації давальницької сировини у 4-му кварталі 2011року склала 856929,36 грн., а дохід від її реалізації - 653326,03 копійки. В даному випадку підприємством за 4-й квартал 2012 року отримано збиток в розмірі 203 603 ,33 грн.

Встановлено, що у 2012 році підприємством виконано послуг по пошиву заготовок верху взуття в кількості 156858 пар на суму 4872433,34 грн., в тому числі субпідрядними організаціями виготовлено 44747 пар заготовок верху взуття, що відповідає доходу в сумі 1 491 147,00 гривень. За вказаний період витрати підприємства, що включаються до собівартості переробки і реалізації давальницької сировини склали 3 381 286,00 гривень. Сума отриманих послуг від субпідрядних організацій склала 1 332 319,55 грн. Отже за підсумками 2012 року собівартість переробки давальницької сировини не була збитковою, дохід склав 220 905, 79 грн.

У відповідності до розрахунку податкового зобов'язання, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2013 №0004212201 завищення собівартості послуг по операціях з давальницької сировини на суму 577627,00 грн. не знайшли свого відображення та документального підтвердження в матеріалах справи, а отже адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.

Вищевказані висновки зроблені судом на підставі доказів наданих позивачем в судовому засіданні, а саме: контрактів, рахунків-фактур, митних декларацій форм МД-2, реєстрів відвантаження, розрахунків, реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, договорами підряду, актами приймання-здавання виконаних робіт, які містяться у матеріалах справи.

З відшкодування витрат по авансових звітах, що не підтверджені документально у розмірі 4 820 грн. , в тому числі за:

- 1-й квартал 2012 року - 2 457 грн.;

- 2-й квартал 2012 року - 1 280 грн.;

- 3-й квартал 2012 року - 616 грн.;

- 4-й квартал 2012 року - 167 грн.

Даною перевіркою встановлено, що ПАТ «Ужгородська взуттєва фабрика» до складу адміністративних витрат включило суми по авансових звітах працівника Товариства ОСОБА_4, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 12 995 грн ( в т.ч. за І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал, ІV квартал 2012 року) - в загальному розмірі за 2012 рік -4820 грн.

На спростування вказаних доводів на вимогу суду позивачем не надано належних та допустимих доказів, а тому висновки відповідача не спростовані, а отже є такими що сформовані правомірно, а позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно положень статті 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у відповідності до ч.2 ст.71 КАСУ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, з'ясувавши обставини у справі в судовому засіданні на підставі досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку, що позивач частково довів належними та допустимими доказами неправомірність оскаржуваних рішень ДПІ в м. Ужгороді, а відповідачем не надано доказів для спростування доводів позивача за адміністративним позовом та встановлених перевіркою порушень, у зв'язку з чим позовні є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Ужгородська взуттєва фабрика" до

Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної

податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 04.12.2013 року № 0004212201 в частині 577 627, 00 грн (п'ятсот сімдесят сім тисяч шістсот двадцять сім гривень, 00 коп.)

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної

податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 04.12.2013 року № 0004232201 в частині 113 805,00 грн. ( сто тринадцять тисяч вісімсот п'ять гривень, 00 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скраль Т.В.