Постанова № 40758576, 03.09.2014, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2-а/225/57/2014

Головуючий у справі: Челюбєєв Є.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

02 вересня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі Бондарчук Т.І.,

за участю

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідачів Потипака Д.О., Герасимової М.В., Поваляєвої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до міського голови м. Дзержинська, Дзержинської міської ради, Дзержинського міського відділу освіти про скасування розпорядження міського голови, скасування наказу Дзержинського міського відділу освіти, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 27 серпня 2007 року працювала начальником Дзержинського міського відділу освіти (надалі - міськво). Розпорядженням міського голови від 28.02.2014 року № 12л та наказом Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к її було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України, а саме за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач просила суд скасувати розпорядження та наказ про звільнення, поновити її на роботі на попередній посаді начальника Дзержинського міського відділу освіти, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути компенсацію у рахунок відшкодування моральної шкоди. Розмір моральної шкоди оцінює в 100000 грн.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні також підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідача - виконавчого органу Дзержинської міської ради Потипака Д.О., Герасимова М.В. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали, оскільки вважають їх необґрунтованими і недоведеними в суді. В обґрунтування своїх заперечень суду повідомили, що позивач по справі ОСОБА_2 розпорядженням міського голови від 27.08.2007 року дійсно була призначена на посаду начальника Дзержинського міського відділу освіти. 28.02.2014 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади начальника міського відділу освіти за розпорядженням міського голови та наказу Дзержинського міського відділу освіти. При звільненні позивача з займаної посади начальника міський голова керувався діючим законодавством про місцеве самоврядування в Україні, відповідно до якого керівники відділів призначаються на посаду і звільняються з посади міським головою. Таке розпорядження було прийнято внаслідок розгляду на черговій сесії міської ради звернення Костянтинівської об'єднаної державної фінансової інспекції про результати ревізії фінансово - господарської діяльності Дзержинського міського відділу освіти, а також за поданням прокуратури м. Дзержинська Донецької області про порушення законодавства про охорону дитинства. Разом з цим, позивачем ОСОБА_2 була схована інформація від міського голови про визначення переможця конкурсних торгів по закупівлі вугілля кам'яного, що є недоброякісним відношенням до своїх посадових обов'язків та впливає на фінансово - господарську діяльність органу міської ради. В розпорядженні міського голови при обґрунтуванні законності звільнення ОСОБА_2 за ст.41 п. 1 КЗпП України були визначені всі факти грубого порушення діючого законодавства України, вчинені начальником Дзержинського міського відділу освіти під час виконання своїх посадових обов'язків та визначено, що причиною порушення норм законодавства є неякісне виконання посадових обов'язків, які полягають у відсутності належного контролю по виконанню покладених на Дзержинський міський відділ освіти завдань начальником міськво ОСОБА_2 Також суду повідомили, що при звільненні ОСОБА_2 з займаної посади начальника міськво міським головою не були порушені норми ст.ст. 148 та 149 КЗпП України, а саме строки застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 та порядок її звільнення не були порушені. Тобто, з прийнятим міським головою розпорядженням ОСОБА_2 була ознайомлена належним чином та у строки встановлені чинним законодавством. Наряду з цим, повідомили, що ведення кадрової роботи, в тому числі заповнення трудових книжок у структурному підрозділі виконавчого органу міської ради - Дзержинському міському відділі освіти покладено на спеціаліста міськво, оскільки даний відділ є самостійним структурним підрозділом і окремою юридичною особою, тому трудова книжка повинна бути в міськво, і ніколи не зберігалася у відділі кадрів виконкому Дзержинської міської ради. Крім того, представник відповідача Потипака Д.О. вважає заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди необґрунтованими, оскільки а ні позивач, а ні її представник не довели суду, в чому саме полягали моральні страждання ОСОБА_2, а також не зазначили які протиправні дії відповідача були застосовані до неї і в чому вони виявлялися та взагалі не надано доказів, що ОСОБА_2 внаслідок таких дій зазнала моральні чи фізичні страждання.

Представники відповідача - Дзержинського міського відділу освіти Поваляєва М.О., Бойко Н.Д. в судовому засіданні також заявлені вимоги в частині незаконного звільнення ОСОБА_2 з займаної посади начальника міськво заперечували, оскільки вважають їх необґрунтованими. В доведеність своїх заперечень суду повідомили, що підставою звільнення ОСОБА_2 з займаної посади начальника міськво було розпорядження міського голови від 28.02.2014 року "Про звільнення ОСОБА_2". На підставі цього розпорядження міськво був створений наказ від 28.02.2014 року № 62-к "Про покладення обов'язків начальника міськво Дзержинської міської ради на ОСОБА_4", яка підписала наказ про звільнення ОСОБА_2

В судовому засіданні також була допитана свідок ОСОБА_9, яка пояснила суду, що вона працює в Дзержинському міському відділі освіти на посаді спеціаліста 1-ої категорії. До її посадових обов'язків, в тому числі входить оформлення документів з прийому та звільнення кадрів. Суду зазначила, що позивач по справі ОСОБА_2 отримала трудову книжку на руки 27.08.2007 року у зв'язку з призначенням її на посаду начальника міськво для передачі в міський виконавчий комітет. Про отримання ОСОБА_2 трудової книжки свідчить відповідний запис в Книзі обліку трудових книжок і вкладників міського відділу освіти, а також її власний підпис. Станом на 04.03.2014 року трудова книжка ОСОБА_2 в міському відділі освіти відсутня.

Вислухавши пояснення всіх учасників судового засідання, свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до п. 1 п.п. 1.1. положення про міський відділ освіти, затвердженого рішенням сесії міської ради № 5/3-4 від 11.07.2006 року (а.с. 20-24; 55; 56-60) відділ освіти виконавчого органу міської ради (надалі відділ освіти) є структурним підрозділом виконавчого органу міської ради, який створюється міською радою, є підзвітним і підконтрольним раді, яка його створила, підпорядковується виконавчому комітету міської ради і міському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підзвітний Головному управлінню освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації.

В п. 5 п.п. 5.1 цього положення зазначено, що відділ освіти очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою за погодженням з начальником управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (а.с. 23).

На підставі даного положення була розроблена посадова інструкція ОСОБА_2, позивача по справі, відповідно до п. 1.2., п. 1.3. якої (а.с. 12-17; 62-64) начальник міського відділу освіти є посадовою особою місцевого самоврядування, призначається на посаду та припиняє виконання посадових обов'язків за розпорядженням міського голови та за погодженням з Донецьким обласним управлінням освіти та науки облдержадміністрації. Начальник підпорядковується міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 позивач по справі з 27.08.2007 року за розпорядженням міського голови Дзержинської міської ради (а.с. 5; 61; 75-78), наказом Дзержинського міського відділу освіти від 27.08.2007 року № 532-к (а.с. 6; 85) була призначена на посаду начальника міського відділу освіти та за розпорядженням від 28.02.2014 року (а.с. 7-10), наказом Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к "Про звільнення ОСОБА_2" (а.с. 85) була звільнена за ст. 41 п. 1 КЗпП України.

У зв'язку з цим, суд зазначає наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються КЗпП України.

Відповідно п. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Виходячи зі змісту п. 1 ст. 41 КЗпП ( 322-08 ) підставою для звільнення керівника за цією нормою є вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а не триваюче, зокрема неналежне керівництво роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо.

Відповідно до п. 22, 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнення за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 148-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи підставами звільнення ОСОБА_2 за п.1 ст.41 КЗпП України стали звернення Костянтинівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 09.01.2014 року № 24-12/31 "Про результати ревізії Дзержинського міського відділу освіти" (а.с. 67; 68-70; 181-206), не виконання окремих доручень міського голови щодо надання інформації з питань роботи комітету по конкурсним торгам міськво (а.с. 112-123), рішення Дзержинської міської ради від 31.01.2014 року № 6/45-27 (а.с. 73-74), а також подання прокуратури м.Дзержинська Донецької області щодо усунення порушень законодавства України про охорону дитинства (а.с. 65-66).

В зазначеному розпорядженні міського голови від 28.02.2014 року (а.с. 7-10) на підставі зібраних матеріалів, доповідних та пояснювальних (а.с. 10) дії позивача кваліфіковані як неякісне виконання посадових обов'язків, які полягають у відсутності належного контролю по виконанню покладених на Дзержинський міський відділ освіти начальником міськво ОСОБА_2

При цьому суд зауважує, що в розпорядженні міського голови та наказі міськво про звільнення ОСОБА_2 не зазначено, за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків вона підлягає звільненню, за яких обставин було вчинено проступок і характер останнього.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2, позивача по справі не встановлено одноразового грубого порушення трудових обов'язків, яке може бути підставою для звільнення її з роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України. Виявлені та встановлені недоліки в роботі міськво та підпорядкованих йому учбових і дошкільних закладах та в роботі начальника міськво ОСОБА_2 кваліфіковані як неналежне виконання посадових обов'язків, не можуть розцінюватись як одноразове грубе порушення трудових обов'язків (а.с. 71; 72; 112-123; 124-130; 131-142; 143; 144-146; 147).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач була незаконно звільнена з посади, а тому позовні вимоги в частині поновлення на роботі підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги про скасування розпорядження міського голови та наказу Дзержинського міського відділу освіти є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, то вони також підлягають задоволенню, а розпорядження міського голови від 28.02.2014 року № 12л "Про звільнення ОСОБА_2" та наказ Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к "Про звільнення ОСОБА_2" підлягають скасуванню.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до довідки (а.с. 222) кількість робочих днів для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2014 року, тобто з моменту її звільнення з підприємства по день ухвалення судом рішення - 02.09.2014 року складає 124 робочих дня.

Згідно довідки № 1076 від 01.09.2014 року розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 233 грн. 64 коп. (а.с. 19; 222).

Отже, відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із розрахунку 124 робочих дня х 233 грн. 64 коп. - середньоденна заробітна плата = 28971 грн. 36 коп.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що незаконне звільнення з займаної посади начальника міськво спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Незаконне звільнення позивача не може не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Отже, з врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути на користь позивача 2000 грн. як відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в цій частині частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 6-11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати розпорядження міського голови м. Дзержинська від 28.02.2014 року № 12л "Про звільнення ОСОБА_2".

Скасувати наказ головного спеціаліста Дзержинського міського відділу освіти від 28.02.2014 року № 63-к "Про звільнення ОСОБА_2".

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Дзержинського міського відділу освіти.

Стягнути з Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28971 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 36 коп. та у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Дзержинського міського відділу освіти підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Дзержинської міської ради на користь держави судовий збір у сумі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп.

Стягнути з Дзержинського міського відділу освіти на користь держави судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: