Постанова № 40758494, 02.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа № 908/4154/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2717З/1-9) на рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/4154/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ, Запорізької обл.,

про стягнення 40 800,98 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського рахунку від 27.05.2008 р. та укладеного до нього додатку від 27.05.2008 р. № 7 в сумі 40 800,98 грн., з яких: 10 420,87 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 17 256,85 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та 13 123,26 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. (суддя Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В судове засідання апелянт не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач, ФОП ОСОБА_1, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання також не прибув, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаних осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.05.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір банківського рахунку № Z01КGG з додатковими угодами, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язався відкрити поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у т.ч. картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснювати його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Згідно із п. 1.2. даного договору, позивач зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий відповідачу, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження відповідача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6.1. цього ж договору, цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Також, 27.05.2008 р. між сторонами у справі укладено Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок (додаток № 7 до договору), відповідно до п. 1.1. якого, позивач за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтові обслуговування відповідача на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами відповідача з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_1, відкритому в банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. цього додатка, шляхом дебатування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредитне обслуговування відповідача здійснюється з дати підписання цього договору та додатків 6, 7, 8 до нього.

Пунктом 1.2. вищевказаного додатку № 7 передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни.

У відповідності до п. 1.3. додатку № 7, ліміт являє собою суму коштів, у межах якої позивач зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб відповідача, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. На момент підписання цього додатку до договору ліміт складає 10 000 грн. Проведення платежів відповідача в порядку, встановленому цим додатком до даного договору, здійснюється позивачем у термін до 03.11.2009 р.

Згідно з п. 1.4. додатку № 7, овердрафтові кредитування відповідача здійснюється позивачем у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3. цього додатка до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта під час закриття банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Відповідно до п. 1.5. додатку № 7, відповідач сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3. цього додатку до договору.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається (п. 3.10. додатку № 7 до договору банківського рахунку від 27.05.08).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 статті 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнту або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунку, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу (ч. 2 ст. 1067 ЦК України).

Згідно зі ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (ч. 1). Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт в сумі 10 000 грн. з кінцевим терміном повернення 03.11.2009 р. В якості доказів овердрафтового кредитування відповідача позивачем додано до матеріалів справи меморіальні ордери та виписки по рахунках ФОП ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодного первинного бухгалтерського документу (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, розрахункового чеку, платіжної вимоги, меморіального ордеру), оформленого у відповідності до норм ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", приписів Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. № 254 та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 р. № 566, який би підтверджував факт отримання та використання відповідачем в межах наданого овердрафтового кредиту коштів в сумі 10 420,87 грн.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з вказаними висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 цього ж Закону).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначається Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 вказаного вище Закону, міжбанківський розрахунковий документ - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа.

Згідно з п. 1.19-1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

У відповідності до п. 1.30 зазначеної статті Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжна вимога-доручення, у відповідності до п. 1.26 ст. 1 зазначеного Закону, це розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Судом першої інстанції також правомірно були враховані приписи Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. № 254 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.07.2003 р. № 559/7880, якими встановлено основні вимоги до організації операційної діяльності банків та визначення операційних ризиків і вжиття заходів щодо управління ними, зокрема, п. п. 1.10., 4.2., 4.4., 4.6., 4.10, 4.11. Крім того, суд першої інстанції правильно врахував Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 № 566 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.02.99 за № 56/3349, які містять аналогічні обов'язкові реквізити первинних документів.

Як свідчать надані до матеріалів справи позивачем в якості доказів надання відповідачу кредитних коштів меморіальні ордери, а саме: від 29.02.2012 р. № С0229L00VP, від 06.06.2008 р. № 80606Z6ITR, від 03.11.2008 р. № 00GP, від 11.06.2008 р. № 80611BAYEJ, від 11.06.2008 р. № 09JM, від 24.11.2008 р. № 81124В401V, від 25.11.2008 р. № 81125В01J4, не містять всіх обов'язкових реквізитів первинних документів, як то передбачено вищевказаними нормами чинного законодавства, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистого підпису (електронного цифрового підпису) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції по встановленню відповідачу овердрафтового кредиту.

Пунктом 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України передбачено, що первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Також, як було встановлено судом першої інстанції, із змісту доданих меморіальних ордерів, в графі "одержувача коштів" зазначено замість ФОП ОСОБА_1 зазначено позивача - ПАТ КБ "Приватбанк".

Крім того, зазначення в меморіальних ордерах в графі "призначення платежу": списання кредиту згідно протоколу КК від 24.02.2012 р., списання страхового платежу за відкриття полісу, внесення відсотків на прострочення платежу згідно кредитного договору від 06.06.2008 р. № 15/z01kgg/zpb6, нарахування відсотків згідно кредитного договору від 06.06.2008 р. № 15/z01kgg/, погашення процентів за кредитним договором від 06.06.2008 р. № 15/z01kgg/zpb6, перевід сальдо рахунка у зв'язку із зміною плану рахунків не підтверджує факт перерахування відповідачу чи отримання відповідачем грошових коштів в сумі 10 420,87 грн.

Інших документів, які б підтверджували факт перерахування відповідачу чи отримання відповідачем грошових коштів в сумі 10 420,87 грн., матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять жодного первинного бухгалтерського документу (платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, розрахункового чеку, платіжної вимоги, меморіального ордеру), оформленого у відповідності до норм чинного законодавства, який би підтверджував факт отримання та використання Позичальником в межах наданого овердрафтового кредиту коштів в сумі 10 420,87 грн.

Стосовно посилань позивача на виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1, судова колегія приймає до уваги п. 5.1, 5.2, 2.1.1., 5.4, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України та приходить до висновку, що ці виписки по рахунку є регістрами аналітичного обліку та призначаються для видачі або відсилання клієнту. Крім того, із змісту доданих позивачем до матеріалів справи виписок з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 не вбачається прізвища, підпису або інших даних, які б дали змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За таких обставин, оскільки виписки з особового рахунку не є регістрами бухгалтерського обліку та не містять прізвища, підпису або інших даних, які б змогу ідентифікувати осіб, що брали участь у їх складанні та призначаються для видачі або відсиланню клієнту, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що зазначені докази (виписки з особового рахунку) не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні норм чинного законодавства та не можуть бути належними та допустимими доказами, які фіксують факти здійснення між сторонами у цій справі господарських операцій з надання (зарахування чи перерахування) відповідачу кредитного ліміту у відповідній сумі.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що ним були надані суду докази встановлення на рахунок відповідача кредитного ліміту та про рух коштів по цьому рахунку, в т.ч. і коштів, які фактично є кредитом, спростовуються вищенаведеними фактами.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів суду належними та допустимими доказами отримання та використання відповідачем в межах кредитного ліміту овердрафтового кредиту в сумі 10 420,87 грн., тому, суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги не задоволені в частині стягнення основної суми кредиту в сумі 10 420,87 грн., то і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 17 256,85 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та 13 123,26 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/4154/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/4154/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01.10.2014р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.