Постанова № 40758454, 30.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 910/5399/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Черній О. В.

за участю представників:

від позивача: Киричук Р. П.- представник за довіреністю від 19.06.2013

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2014

у справі № 910/5399/14 (суддя Гулевець О. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

про стягнення заборгованості в сумі 5 042 240,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 13.08.2014, під час розгляду по суті заяви відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по цій справі, судом першої інстанції винесено окрему ухвалу щодо порушення ст. 22 ГПК України представником позивача Киричуком Русланом Петровичем.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що вказаний представник позивача в судовому засіданні 13.08.2014 виявив неповагу до суду, припустився образливих висловлювань на адресу суду, зневажливо ставився до зауважень суду, порушував порядок судового засідання, зловживав своїми процесуальними правами.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду міста Києва 13.08.2014 по справі № 910/5399/14.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що окрема ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на нормах закону та винесена з елементом суб'єктивності суду по відношенню до позивача.

Так, позивач зазначив про те, що посилання суду на те, що представник позивача в судовому засіданні 13.08.2014 припустився образливих висловлювань щодо судді, висловлювань, що принижують честь та гідність суду, некоректно висловлювався щодо упередженості судді у даному судовому процесі, виявляючи сумнів у справедливості судді, зневажливо ставився до зауважень суду та перешкоджав порядку веденню судового процесу, чим створював у залі судового засідання несприятливу обстановку, не відповідає дійсності.

Також позивач зауважив на тому, що відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 02.12.1992 № 01-6/1444 «Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України», так само як і в п. 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення, проте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є недопустимим, в той час як оскаржувана окрема ухвала не визначає, в чому саме полягає допущенне представником позивача Киричуком Р. П. порушення законності, не містить посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, вимоги яких порушено, а також не містить конкретних і реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити позивач на її виконання, з посиланням на відповідні норми закону.

Крім того, позивач зазначив про те, що під час розгляду судом першої інстанції по суті заяви відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по даній справі, в зв'язку з неподанням відповідачем належних доказів, позивач клопотав у суду для з'ясування реального фінансового стану відповідача додаткових доказів та зазначив про те, що з фінансової звітності відповідача за 2013 рік, розміщеної на Інтернет порталі www.smda.gov.ua, можна зробити однозначні висновки, що фінансові показники відповідача на кінець 2013 року та у першому півріччі 2014 року є дуже позитивними, проте суд відмовився досліджувати вказані документи, пославшись на те, що це не стосується заяви про розстрочку, з огляду на вказані обставини представник позивача в судовому засіданні змушений був в усному порядку зачитувати для суду наведені у поданих ним доказах відомості, і саме після наголошення на необхідності перевірки вказаних обставин суд першої інстанції оголосив про те, що до представника позивача буде винесене окрема ухвала за неповагу до суду.

Крім вищевказаних обставин, представник позивача зауважив на тому, що, на його думку, при винесенні окремої ухвали суд першої інстанції був упередженим по відношенню до позивача, натомість бездіяльності відповідача не було надано відповідної процесуальної оцінки.

Ухвалою від 17.09.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М, Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач в судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, та що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 168-К/30 від 18.06.2004 в сумі 5 042 240,30 грн., яка складається з заборгованості за відсотками в сумі 3 773 174,75 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 039 199,34 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 229 866,21 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2014, повний текст якого підписаний 10.06.2014, у справі № 910/5399/14 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 3 773 174,75 грн. заборгованості по відсоткам, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014, повний текст якої складений 11.07.2014:

- апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/5399/14 задоволено частково;

- рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі № 910/5399/14 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів на суму 57 652,82 грн. та розподілу судових витрат скасовано з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині;

- присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 57 652,82 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів та 55 522,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції;

- в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/5399/14 залишено без змін.

31.07.2014 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5399/14 від 04.06.2014 на 36 місяців (пл. 106 413 грн. щомісяця, а останній місяць 106 372,57 грн.) з моменту прийняття ухвали суду про розстрочку виконання рішення суду.

В судовому засіданні 13.08.2014, в якому вищевказана заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду була розглянута по суті, судом першої інстанції винесено окрему ухвалу щодо порушення представником позивача Киричуком Русланом Петровичем в судовому засіданні вимог ст. 22 ГПК України.

Зі змісту вказаної ухвали слідує, що:

- представник позивача Киричук Р. П. (довіреність від 19.03.2013) (далі представник позивача), надаючи пояснення щодо своїх письмових заперечень на заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 у справі №910/5399/14, зловживав своїми процесуальними правами, що полягає у виявлені неповаги до суду;

- представник позивача припустився образливих висловлювань щодо судді, висловлювань, що принижують честь та гідність суду, некоректно висловлювався щодо упередженості судді у даному судовому процесі, виявляючи сумнів у справедливості судді, зневажливо ставився до зауважень суду та перешкоджав порядку веденню судового процесу, чим створював у залі судового засідання несприятливу обстановку.

Враховуючи вищевказані обставини, а саме необхідність усунення порушень та недоліків у юридичному супроводженні участі позивача в господарському процесі в сфері належного користування своїми процесуальними правами, передбаченими ГПК України, суд першої інстанції виніс на адресу позивача окрему ухвалу, якою ухвалив:

- розглянути Голові Ради Директорів ПАТ «Дельта Банк» - Поповій Олені Юріївні дану окрему ухвалу щодо порушення представником позивача вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та усунути порушення та недоліки у юридичному супроводженні участі ПАТ «Дельта Банк» в господарському процесі в сфері належного користування своїми процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України;

- вжити необхідні заходи, спрямовані на вдосконалення організації правової роботи щодо не припущення в майбутньому вказаних в окремій ухвалі порушень та недоліків.

- про результати розгляду та вжиті заходи повідомити Господарський суд міста Києва в строк до 01.09.2014.

Розглянувши матеріли справи, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо наявності правових підстав для винесення у справі № 910/5399/14 оспореної окремої ухвали з огляду на таке.

Частина 1 ст. 90 ГПК України встановлює, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з п. 5.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язкові добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

З огляду на вказані приписи закону, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язкові добросовісно користуватися ними є підставою для винесення господарськими судами окремих ухвал.

Втім в даному випадку, на думку колегії суддів, підстави для винесення окремої ухвали в зв'язку із зловживання своїми правами представником позивача не можуть вважатися доведеними з огляду на таке.

Частина 1 ст. 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 81-1 ГПК України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

Порушення, посилання на які містить оспорена окрема ухвала, мають бути, на думку колегії суддів, доведені шляхом, зокрема, відображення їх факту і характеру у протоколі судового засідання.

У наявному в матеріалах справи протоколі від 13.08.2014, складеному за наслідками судового засідання, в якому винесено оспорювану окрему ухвалу, відсутні будь-які відомості щодо зловживання представником позивача своїми процесуальними правами, зокрема, щодо образливих висловлювань представникам позивача щодо судді, висловлювань, що принижують честь та гідність суду, некоректних висловлювань щодо упередженості судді у даному судовому процесі, сумніву у справедливості судді, зневажливого ставлення до зауважень суду та перешкоджання порядку ведення судового процесу.

Одне лише посилання в протоколі на те, що причиною винесення судом окремої ухвали є некоректна поведінка відповідача, не може розглядатися як належний доказ факту зловживання представником позивача своїми процесуальними правами, а відтак, обґрунтованість винесення судом першої інстанції оспорюваної окремої ухвали є недоведеною.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, тому окрема ухвала Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 підлягає скасуванню.

З огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає задоволенню.

Враховуючи, що окрему ухвалу судом винесено при розгляді заяви боржника у цій справі, який не виконав вчасно законне рішення суду, судові витрати за подачу даної апеляційної скарги покладаються колегією суддів на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 задовольнити.

2. Окрему ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 у справі № 910/5399/14 скасувати.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (03133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5399/14.

Повний текст постанови складено: 03.10.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

В.І. Рябуха