Рішення № 40758232, 30.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2014 р. Справа № 914/3030/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного Акціонерного Товариства "Львівобленерго", м. Львів;

до відповідача: Приватного підприємства "Агросоюз-Захід", м. Львів;

про: стягнення 6 011 грн. 28 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Деленко Б.В. - представник на підставі довіреності № 502-2688/2 від 21.08.2014 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 26.08.2014 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Львівобленерго" до Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" про стягнення 6 011 грн. 28 коп. Розгляд справи призначено на 16.09.2014 року.

У судовому засіданні 16.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач явки представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом відкладено розгляд справи на 30.09.2014 року.

У судове засідання 30.09.2014 року представник відповідача не з'явився. Представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача, що брав участь в судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 30.09.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії. Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (надалі по тексту рішення - позивач, постачальник згідно з договором) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюз-Захід" (надалі по тексту рішення - відповідач, споживач згідно з договором) про стягнення 6 011 грн. 28 коп.

На переконання позивача, відповідачем порушено умови договору в частині здійснення оплати за реактивну енергію за період вересень 2013 року - червень 2014 року, у зв'язку з чим у споживача виникла заборгованість у розмірі 6 011 грн. 28 коп.

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 27.05.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», яке на даний час перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», згідно з пп. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» протоколом № 11 від 20.03.2014 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросоюз-Захід" укладено договір № 50299 про постачання електричної енергії (надалі по тексту рішення - договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 « Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Також сторонами було підписано ряд додатків до договору 50299 від 27.05.2009 року, зокрема, № 2 «Порядок розрахунків» та № 7а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

04.10.2011 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електроенергії № 50299 від 27.05.2009 року, якою додаток № 2 «Порядок розрахунків» викладено в новій редакції.

Договором сторони визначили взаємні права та обов'язки. Так згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 та № 9. Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 7а.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 20 числа попереднього місяця до 19 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Пунктом 4 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме рахунками за реактивну енергію за період вересень 2013 року - червень 2014 року (№ 303309/93241-2, № 303310/109902-2, № 303311/132376-2, № 303312/152812-2, № 303401/176063-2, № 303402/196677-2, № 300303/220636-2, № 300304/243187-2, № 300305/265950-2, № 300306/285520-2), відповідачу нараховувались відповідні суми за реактивну енергію, що в сумі становить 6 011 грн. 28 коп.

Докази здійснення оплати у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Як встановлено судом, взаємні права та обов'язки між сторонами виникли в силу дії договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України (ст. 1 Правил користування електричною енергією).

Серед додатків до укладеного між сторонами договору є додаток № 7а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», який складено відповідно до методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, погодженої НКРЕ, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 року № 19, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381. Відповідно до п. 9 додатку № 7а споживання та генерації реактивної електроенергії здійснюється засобами обліку згідно з таблицею п. 6 цього додатку з урахуванням поточних замін приладів обліку. При відсутності засобів обліку та у випадках відсутності даних про споживання або генерацію реактивної електроенергії, в терміни, встановлені договором, електропередавальна організація визначає споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим шляхом.

Відповідно до п. 5 додатку № 2 (Порядок розрахунків) до договору плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно з п. 6 додатку № 2 (Порядок розрахунків) до договору сторони домовились, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість оплати отриманих відповідачем рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Наведене положення кореспондується з положенням п. 7 додатку № 7а до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Судом вище встановлено, що відповідачем допущено порушення умов договору про постачання електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 6 011 грн. 28 коп., що підтверджується належними доказами, а саме рахунками на оплату реактивної енергії, розрахунком боргу за електроенергію станом на 01.07.2014 року, актами про використану енергію Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросоюз-Захід".

Відповідачем не спростовано поданих позивачем доказів, що підтверджують надання постачальником передбачених договором послуг та неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення оплати за реактивну енергію, а також не подано доказів про погашення заборгованості у вказаному вище розмірі.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені обставини справи, нормативні та договірні положення, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача на отримання відповідної оплати за надані послуги шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити повністю

Стягнути з Приватного підприємства "Агросоюз-Захід" (79015, Львівська обл., місто Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, код ЄДРПОУ 33252578) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3, код ЄДРПОУ 00131587) 6 011 грн. 28 коп. заборгованості та 1 827 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати у порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 06.10.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.