Ухвала суду № 40757267, 01.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6842/14 Головуючий 1 інст. - Гусар П.І.

Справа №626/50/13-ц

Категорія : інші Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року

по цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Ю.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.

В обґрунтування подання державний виконавець вказував, що на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 11 січня 2013 року і до її повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 24 січня 2013 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по вищевказаній справі, але рішення на протязі тривалого часу не виконується. 19 лютого 2013 року за місцем мешкання боржника здійснена перевірка, за результатами якої встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не мешкає у зв'язку з виїздом до Російської Федерації на заробітки, за місцем його реєстрації майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє. Боржник не здійснює жодних кроків для погашення заборгованості, сума якої вже значна.

Тому, державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. просила суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним покладених на нього судовим рішенням зобов'язань без вилучення паспортного документу.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Ю.О. задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним покладених на нього судовим рішенням зобов'язань без вилучення паспортного документу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду про стягнення аліментів, а тому подання про обмеження його у праві виїзду за межі України є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на виконанні у державного виконавця ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Ю.О. знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 11 січня 2013 року і до її повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області від 21.01.2013 року(а.с.13,14,26).

24 січня 2013 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по вищевказаній справі.

Згідно акту державного виконавця від 19 лютого 2013 року за місцем мешкання боржника здійснена перевірка, за результатами якої встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не мешкає у зв'язку з виїздом до Російської Федерації на заробітки, за місцем його реєстрації майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

Відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішення.

Таким чином, зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

З аналізу приписів ч.2 ст.10 ЦПК України у системному зв'язку з п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, вбачається, що на державного виконавця покладено обов'язок надання доказів стосовно наявність навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов'язків, покладених на останнього за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Державним виконавцем будь-яких доказів, що свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов'язків, покладених на нього рішенням суду про стягнення аліментів, до суду першої інстанції надано не було.

Крім того, державним виконавцем ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Шуть Ю.О. до суду апеляційної інстанції подано заяву про розгляд даної справи у її відсутність та нею повідомлено, що у відповідача станом на 01.09.2014 року заборгованості по виплаті аліментів не має є переплата, оскільки ОСОБА_1 надав квитанції про сплату аліментів ОСОБА_3 Даний факт свідчить, що як на момент звернення 12.09.2014 року ОСОБА_1 із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 04 лютого 2014 року про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України так із зверненням державного виконавця із зазначеним вище поданням до суду першої інстанції не були перевіренні обставини ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 було застосовано судом першої інстанції передчасно та без належного з'ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці, відповідно до вимог закону при вирішенні даного подання.

Таким чином, суд першої інстанції з порушенням норм діючого законодавства та передчасно дійшов до висновку про задоволення подання державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Таким чином, оскаржувана ухвала, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303 304, ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року - скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області Шуть Ю.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: