Рішення № 40757181, 02.10.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8786/14-ц

Провадження № 2/643/3460/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Яремчука В.І., при секретарі Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особа: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про усунення від права на обов'язкову частку у спадщині, -

в с т а н о в и в:

До суду 16 червня 2014 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від права на обов'язкову частку у спадщині, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло р. № 5А-02-226857 від 05.09.2002 р. її мати ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_2 мають на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1, право власності було набуте шляхом приватизації. За життя ОСОБА_5 заповідала належну їй квартиру їй, позивачці. Проте, на момент смерті її мати перебувала у шлюбі з відповідачем, який є непрацездатним в силу свого віку, а тому він відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у розмірі 1/8 від спадщини матері, оскільки крім неї (доньки) та відповідача (чоловіка) ще є два спадкоємця першої черги, два її сини: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, тобто 1/16 частки квартири АДРЕСА_1. Відповідач від надання допомоги своїй дружині, яка через похилий вік та тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, ухилявся. В 2011 році ОСОБА_5 перенесла інсульт та відповідно до висновку лікарської комісії потребувала постійного стороннього догляду та нагляду. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 р. матір визнано недієздатною та над нею встановлено опіку і призначено опікуном її, позивачку, мати проживала за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_2, та виключно нею здійснювався догляд за нею, а також її матеріальне утримання та лікування. Відповідач до опікунської ради ні разу не звертався, бажань щодо здійснення опіки над дружиною не виявляв, долею та потребою у догляді за нею не цікавився.

Ухвалою суду від 25.07.2014 року з числа учасників розгляду справи виключено третю особу - Одинадцяту Харківську державну нотаріальну контору та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.90).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на те, що у 2011 році її мати ОСОБА_5 перенесла інсульт, після якого у матері права сторона була паралізована, мати не в змозі була нічого самостійно робити, після лікарні мати постійно проживала разом з нею та перебувала під її доглядом, з 06.08.2012 року вона була призначена опікуном над ОСОБА_5, її чоловік, відповідач у справі, жодного разу ні в лікарню, ні до матері після лікарні не приходив, не цікавився її станом, перешкод у спілкуванні та відвідуванні дружини відповідачу ніхто не чинив, відповідач міг би приходити та доглядати її, проте на протязі трьох років до самої смерті матері ухилявся від догляду за нею, не знаходив часу, сам відповідач до лютого 2014 року працював вантажником, зловживає алкоголем, через що вчиняв скандали.

Представник позивачки ОСОБА_6, який діє на підставі договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.82-85), в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на те, що були факти насильства зі сторони відповідача до своєї дружини ОСОБА_5, за інформацією опікунської ради ОСОБА_2 долею та потребою у догляді за ОСОБА_5 не цікавився.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав доцільним задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що померла ОСОБА_5 є його матір'ю, відповідач пиячив, влаштовував матері скандали, не піклувався про свою дружину, не відвідував її в лікарні, ні потім коли хворіла, відразу з лікарні після інсульту ОСОБА_5 відвезли до сестри, позивачки у справі, яка і піклувалась про мати, перешкод у спілкуванні відповідача з ОСОБА_5 не чинили, оскільки будь-яка увага з його сторони була б матері на користь.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав доцільним задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що померла ОСОБА_5 є його матір'ю, відповідач працював вантажником у його дружини - вивозив товар з контейнера вранці та завозив у вечорі, тобто займався тяжкою працею, зі слів матері відповідач бив її, мати до смерті чотири рази була на лікуванні у лікарні, і відповідач жодного разу її не відвідував.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності (а.с.86), в судове засідання повторно не з'явились, про час і місце розгляду справу сповіщені належним чином, причину неявки суду не повідомили, в зв'язку з чим суд визнає неявку відповідача неповажною та вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

До початку судового розгляду 03 липня 2014 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачка не дозволяла йому бачитися з дружиною, яка після інсульту жила у позивачки, від надання допомоги своїй дружині він не ухилявся, а навпаки здійснював таку допомогу шляхом постійної оплати за комунальні послуги, які надавалися житлу, що перебувала у їх з дружиною спільній сумісній власності, а також він здійснював оплату за користування стаціонарним телефоном, який оформлений на дружину, крім того, він матеріально допомагає своєму сину - інваліду, і не міг допомагати своїй хворій дружині, опікуном якої є її дочка (а.с.45-47).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу права спадкування після померлої ОСОБА_5 між дочкою померлої ОСОБА_1 та чоловіком померлої ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про право власності на житло р. № 5А-02-226857 від 05.09.2002 р. квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_2, право власності було набуте шляхом приватизації (а.с.15,16).

За заповітом від 29.04.2009 року, зареєстрованого за р. № 8-745, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої ХДНК Литвиненко Ю.Ю., ОСОБА_5 заповідала належну їй квартиру АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла (а.с.10).

Відповідно до положень ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

На день смерті ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.12), який в силу свого віку - 70 років, є непрацездатним, та у відповідності до ч.1 ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, що відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_5 у розмірі 1/8 від спадщини, оскільки крім позивачки (дочки) та відповідача (чоловіка) ще є два спадкоємця першої черги, два сини: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.37,39), тобто на 1/16 частки квартири АДРЕСА_1.

У відповідності до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч.6 ст. 1224 ЦК України положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Правовою підставою для застосування частини 5 статті 1224 ЦК України є сукупність таких обставин: 1.спадкоємець за законом ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві; 2.спадкодавець через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. 3.спадкодавець потребував допомоги.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги і піклування. При цьому слід враховувати поведінку особи, яка не надавала допомоги, розуміння та усвідомлення нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Той факт, що спадкодавець ОСОБА_5 через свій похилий вік і тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги підтверджується наступними доказами.

Згідно виписок з історії хвороби, ОСОБА_5 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні, а саме, з 06.08.2011 року по 20.08.2011 року та з 05.10.2011 року по 22.10.2011 року (а.с.17,18).

Згідно рішення Київського районного суду м. Харкова у справі № 2018/5399/2012 від 06.08.2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено ОСОБА_1 її опікуном (а.с.21).

Згідно висновку лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 23.08.2013 року хвора ОСОБА_5, яка є інвалідом І групи безстроково внаслідок психічного розладу, проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, за станом психічного здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нагляду довічно (а.с.19).

Той факт, що ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги своїй дружині ОСОБА_5, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, проте розумів про необхідність надання такої допомоги та мав можливість її надавати, підтверджується наступними доказами.

Згідно повідомлення Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 23.05.2014 р., 20.06.2011 року за вчинення насильства в сім'ї було притягнуто до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за ст. 173-2 КУпАП (а.с.29).

Згідно характеристики Московського РВ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_2, останній за місцем мешкання по АДРЕСА_1 характеризується негативно, неодноразово надходили скарги і заяви від дружини ОСОБА_5 відносно ОСОБА_2 за фактом сімейних скандалів, за що останній притягувався до відповідальності (а.с.25).

Як вбачається з подання опікунської ради адміністрації Київського району Харківської міської ради про доцільність встановлення опіки і призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 від 22.03.2012 року, ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, разом з нею за цією адресою зареєстрований та проживає її чоловік ОСОБА_2, проте через хворобу ОСОБА_5 фактично проживає за адресою своєї доньки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Стосовно ОСОБА_2 опікунська рада вважає, що він не може бути опікуном ОСОБА_5, так як його поведінка та інтереси суперечать інтересам ОСОБА_5, яка внаслідок тяжкої хвороби потребує постійного стороннього догляду, чоловік не виявив бажання і не надав письмової заяви про призначення його опікуном та за інформацією Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області ОСОБА_2 за місцем свого проживання має незадовільну характеристику, неодноразово дружина зверталася до міліції з приводу сімейних скандалів (а.с.22-23).

Згідно листа опікунської ради адміністрації Київського району Харківської міської ради від 27.05.2014 року, ОСОБА_1 здійснювала догляд за хворою матір'ю ОСОБА_5 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, забезпечувала її засобами реабілітації, постійно здійснювала взаємодію з медичними закладами для проведення необхідних медичних оглядів, купувала необхідні ліки, продукти харчування, тощо, ОСОБА_1 з 06.08.2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 свої опікунські обов'язки стосовно недієздатної ОСОБА_5 здійснювала належним чином. ОСОБА_2 долею та потребою у догляді за ОСОБА_5 не цікавився (а.с.27).

Після смерті ОСОБА_5 витрати по організації та проведенні її поховання було здійснено її дочкою ОСОБА_1 (а.с.32).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Той факт, що відповідач ОСОБА_2 постійно сплачував за комунальні послуги, які надавалися житлу, що перебувала у їх з ОСОБА_5 спільній сумісній власності, а також здійснював оплату за користування стаціонарним телефоном, який оформлений на дружину, не може свідчити про факт надання допомоги дружині, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, а також про його догляд за нею та піклування. У наданих суду письмових запереченнях проти позову відповідач не заперечував той факт, що він не відвідував дружину у лікарні та після її виписки з лікарні.

Отже, з часу визнання ОСОБА_5 недієздатною та до самої її смерті, з 06.08.2012 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач жодного разу не відвідував та не доглядав її, не цікавився її станом та потребами, доказів, що йому створювали в цьому перешкоди суду не надав.

Твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях проти позову, про те, що єдиним його доходом є пенсія у розмірі 1200 грн., та він здійснює матеріальну допомогу сину-інваліду ОСОБА_9, який є інвалідом ІІІ групи (а.с.52), не може свідчити про те, що він з поважної причини не виконував свій сімейний обов'язок по догляду та піклуванню за дружиною.

Отже, судом встановлений факт, що ОСОБА_2 протягом часу з 06.08.2012 року по день смерті дружини - ІНФОРМАЦІЯ_2 ухилявся від надання допомоги ОСОБА_5, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 1224 ч.5, ч.6 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 74, 79, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на обов'язкову частку у спадщині, задовольнити.

Усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, через ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_5, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд, який постановив рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги позивачем, якщо скаргу не було подано та подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його на скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя (Яремчук В.І.)