Постанова № 40755446, 17.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року 16:42 № 826/11312/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження за участю представників сторін:

від Позивача: Прокопенко Т.Ю. (довіреність)

від Відповідача: Дубаневич О.З. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім.. Світлани Ковальської» (надалі - Позивач / ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської») до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - Відповідач / ЦТД НКЦПФР ) в якому просить суд:

1. Визнати протиправною частково та скасувати Постанову №1045-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р. ЦТД НКЦПФР про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» (код в ЄДР 05523398) в частині накладення санкцій за порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону України «Про акціонерні товариства» та ч.3 ст.40 Закону України «Про акціонерні товариства».

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження №380-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р. ЦТД НКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери в частині розпорядження ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» (Код в ЄДР 05523398) у термін до 15.09.2014 р. усунути порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону України «Про акціонерні товариства».

Після усунення недоліків адміністративного позову, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2014 р. провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з огляду на те, що порушення ч.3 ст.40 Закону України «Про акціонерні товариства» (надалі - Закон №514) вже було виокремлено Відповідачем в окреме провадження та залишено без розгляду у зв'язку із відсутністю факту вчинення правопорушення, а порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону №514 не відповідає дійсності, адже в Статуті ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» затвердженому Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської» (Протокол №17 від 16.03.2011 р.) (надалі - Статут ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської») прямо передбачено наслідки не виконання зобов'язань з викупу акцій, тобто постанова №1045-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р. та розпорядження №380-ЦД-1-Е підлягає скасуванню.

В судове засідання з'явився представники Відповідача, який проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просять суд позов залишити без задоволення, з огляду на те, що порушення ч.3 ст.40 Закону №514 було внесено до оскаржуваної постанови помилкова, а порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону України №514 наявне, адже в Статуті Позивача зазначено положення шодо наслідків не виконання зобов'язань з обов'язкового викупу акцій, натомість законодаством вимагається внести відомості щодо наслідків не виконання зобов'язань з викупу акцій.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

17.09.2014 р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Водночас, у зв'язку з перебуванням судді Саніна Б.В. на лікарняному, повний текст постанови було виготовлено та підписано 30.09.2014 р.

Суд розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, керуючись власним внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем відносно Позивача було винесено Постанову про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №600-ЦД-1-Е від 14.05.2014 р., в якій зазначено виявлені Відповідачем правопорушення законодавства на ринку цінних паперів, в тому числі і такі порушення:

ь п.5 ч.2 ст.13 Закону №514 Статут ПАТ «ЗЗК ім. С. Ковальської» не містить відомості про номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених Позивачем акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання викупу акцій;

ь ч.3 ст.40 Закону №514, реєстраційна комісія на загальних зборах акціонерів, призначених на 04.04.2013 р. зареєструвала представників акціонерів без наявної інформації щодо повноважень директорів даних акціонерів на видачу довіреностей.

Водночас, Постановою НКЦПФР №03/02/3324/ПВС від 09.07.2014 р. про виділення справи про порушення на ринку цінних паперів в окреме провадження, Відповідачем було виділено справу про правопорушення ПАТ «ЗЗК ім. С. Ковальської» на ринку цінних паперів, а саме в частині таких порушень:

ь ч.3 ст.40 Закону №514, реєстраційна комісія на загальних зборах акціонерів, призначених на 04.04.2013 р. зареєструвала представників акціонерів без наявної інформації щодо повноважень директорів даних акціонерів на видачу довіреностей;

ь п.5 ч.2 ст.13 Закону №514, Статут ПАТ «ЗЗК ім. С. Ковальської» не містить відомості про номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій.

09.07.2014 р. Постановою НКЦПФР про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів №1055-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р., у зв'язку із відсутністю факту вчинення правопорушення ПАТ «ЗЗК ім. С. Ковальської» на ринку цінних паперів справу було закрито в частині таких порушень:

ь ч.3 ст.40 Закону №514, реєстраційна комісія на загальних зборах акціонерів, призначених на 04.04.2013 р. зареєструвала представників акціонерів без наявної інформації щодо повноважень директорів даних акціонерів на видачу довіреностей;

ь п.5 ч.2 ст.13 Закону №514, Статут ПАТ «ЗЗК ім. С. Ковальської» не містить відомості про номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій.

Водночас, 09.07.2014 р. НКЦПФР відносно Позивача було винесено Постанову про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №1045-ЦД-1-Е, якою було скасовано Постанову №600-ЦД-1-Е та накладено на ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» санкцію у вигляді попередження. При цьому, в Постанові №1045-ЦД-1-Е були зазначені, серед інших, такі порушення:

ь ч.3 ст.40 Закону №514, реєстраційна комісія на загальних зборах акціонерів, призначених на 04.04.2013 р. зареєструвала представників акціонерів без наявної інформації щодо повноважень директорів даних акціонерів на видачу довіреностей;

ь п.5 ч.2 ст.13 Закону №514 Статут ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» не містить відомості про наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій.

На підставі зазначеної вище Постанови №1045-ЦД-1-Е, Відповідачем було винесено Розпорядження №380-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р., в якому зобов'язано Позивача до 15.09.2014 р. надати звіт про усунення порушення законодавства про цінні папери. При цьому в розпорядженні вказане вчинене лише порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону №514, а саме: Статут ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» не містить відомості про наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій.

Позивач вважаючи дії НКЦПФР щодо винесення Постанови №1045-ЦД-1-Е та Розпорядження №380-ЦД-1-Е не правомірними, звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно положень п.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (надалі - Закон №448) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Згідно п.5 ст.8 Закону №448 у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Відповідно до п.10 ст.8 Закону №448 НКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Так відповідно до п.5 роз.1 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій затверджених рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 р. №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 р. за №1855/22167 (надалі - Правила №1470) уповноважені особи Комісії в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення правопорушення вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту правопорушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, а також своєчасно застосувати передбачені законодавством санкції. Рішення у справі повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

Згідно п.13 роз.1 Правил №1470 для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення справи допускається об'єднання справ про правопорушення юридичними особами в одне провадження і виділення справи про правопорушення юридичною особою в окреме провадження.

Відповідно п.1 роз.7 Правил №1470 розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі, яке оформлюється у вигляді постанови.

При цьому, п.3 роз.7 Правил №1470 передбачає, що у справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; про закриття справи.

Так, відповідно до п.1 роз.14 Правила №1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Згідно п.2 роз.14 Правил №1470 розпорядження про усунення порушень може бути винесено без порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Комісії.

Відповідно до п.2.1 роз.17 Правил №1470 НКЦПФР має право застосовувати до юридичних осіб санкції, зокрема попередження за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії.

Таким чином, Відповідач виносячи постанови та розпорядження за правопорушення на ринку цінних паперів відносно Позивача діяв в межах своїх повноважень.

Водночас, суд не погоджується з доводами Позивача щодо наявності в Статуті ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» відомостей щодо наслідків не виконання зобов'язання здійснити викуп акцій, а як наслідок, і відсутності порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону №514, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.13 Закону №514 статут акціонерного товариства має містити номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій.

В п.5.8.6 Статуту ПАТ «ЗЗК ім. С.Ковальської» передбачено, що Товариство зобов'язане здійснити обов'язковий викуп акцій на вимогу Акціонерів у випадках та в порядку встановлених чинним законодавством. Умови договору про викуп акцій (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх Акціонерів. У разі невиконання Товариством зобов'язання з обов'язкового викупу акцій Акціонер має право оскаржити рішення Загальних зборів Акціонерів, що стало підставою для вимог обов'язкового викупу акцій, або зобов'язати Товариство здійснити обов'язковй викуп акцій в судовому порядку.

Проте, суд погоджується з доводами Відповідача, що в положеннях ст.2 Закону №514 законодавець розмежовує поняття викупу акцій (придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій) та обов'язковий викуп акцій (обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій).

При цьому, із положень Закону №514 вбачається чітке розмежування самого механізму та принципу реалізації таких викупів акцій.

Так, відповідно ч.1 ст.66 Закону №514 у випадку «викупу акцій» акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Порядок реалізації цього права визначається у статуті товариства та/або рішенні загальних зборів. Товариство зобов'язане придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.

Натомість, у випадку «обов'язкового викупу акцій», згідно положень ст.68 Закону №514 кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; вчинення товариством значного правочину; зміну розміру статутного капіталу. Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства; розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства.

Акціонерне товариство у зазначених вище випадках, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.

При цьому порядок реалізації акціонерами права вимоги «обов'язкового викупу» акціонерним товариством належних їм акцій прямо передбачений ст.69 Закону №514 та не потребує обов'язкового фіксувасання у Статуті акціонерного товариства, на відміну від порядку «викупу акцій».

Більше того, виходячи із зазначених вище норм, процес «викупу акцій» виникає із права акціонерного товариства запропонувати акціонерам здійснити такий викуп, на відміну від процесу «обов'язкового викупу акцій» що є обов'язком акціонерного товариства здійснити такий викуп у разі настання випадків передбачених ст.68 Закону №514.

Так, з огляду на вище зазначене, Позивач повинен був внести до Статуту товариства положення щодо наслідків не виконання зобов'язання з «викупу акцій», як це вимагалось Відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визання протиправним та скасування Розпорядження № 380-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р. та Постанови №1045-ЦД-1-Е в частині порушення п.5 ч.2 ст.13 Закону №514.

Водночас, в судовому засіданні, представником Відповідача, було зазначено про те що порушення ч.3 ст.40 Закону №514 було внесено до Постанови №1045-ЦД-1-Е помилково, адже в частині даного порушення провадження вже було закрито Постановою №1055-ЦД-1-Е від 09.07.2014 р. за відсутністю факту порушення.

Однак, суд приймає до уваги пояснення Відповідача, що наявність технічних помилок у рішенні суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для скасування по суті правильного рішення.

Аналогічна позиція, висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/49056/13 від 22.05.2014 р. та в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/9991/18601/12 від 17.09.2012 р.

Таким чином, з огляду на вище зазначене та враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо скасування Постанови №1045-ЦД-1-Е в частині порушення ч.3 ст.40 Закону №514.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір не підлягає відшкодуванню Позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін