Постанова № 40755429, 30.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2014 року № 826/9758/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Ольги Анатоліївни

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Ольги Анатоліївни № 10843106 від 12 лютого 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та про зобов'язання державного реєстратора повторно розглянути заяву у відповідності до вимог чинного законодавства без повторної сплати за витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зазначає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Ольгою Анатоліївною протиправно відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки ним були подані всі необхідні документи для проведення державної реєстрації права власності.

Відповідачем через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, та зазначає, що ОСОБА_1 правомірно відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки подані документи не дали змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

12 лютого 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Ольгою Анатоліївною прийнято рішення № 10843106 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1.

Підставою для відмови в реєстрації права власності на квартиру у рішенні державний реєстратор зазначив наступне: подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, згідно частини другої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV) визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямовано на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (стаття 6 Закону № 1952-IV).

Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011 "Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України" Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

В підпункті 10 пункту 4 вказаного Положення прямо передбачено, що Укрдержреєстр здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Разом з тим суд зазначає, що згідно статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому слід звернути увагу, що статтею 15 Закону № 1952-IV передбачено, в якому порядку проводиться державна реєстрація прав та їх обтяжень, а саме:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 24 Закону № 1952-IV встановлено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до картки прийому заяви № 10723511, заява ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) отримана Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві та зареєстрована у базі даних 7 лютого 2014 року за реєстраційним номером 5344606. Разом із заявою подані наступні документи: копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 4 лютого 1997 року Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_1, виданої 15 серпня 1997 року Державною податковою адміністрацією по Ленінградському району м. Києва, договір купівлі-продажу № С7760/4742 від 23 лютого 1997 року, реєстраційне посвідчення, видане 24 червня 1997 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, технічний паспорт, виданий 5 березня 1997 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Юнітрейд", копія листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 17 січня 2006 року № 2442.

За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, 12 лютого 2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А. прийнято оскаржуване рішення № 10843106 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 травня 1997 року між ОСОБА_3, яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, як продавцями, та ОСОБА_1, як покупцем, на Київській універсальній біржі укладено договір купівлі-продажу нерухомості (реєстраційний № С7760/4742), за умовами якого продавці продали, а покупець купив квартиру АДРЕСА_1. Пунктом 2 договору визначено, що квартира складається із однієї кімнати загальною площею 28,7 кв.м., в тому числі житловою площею 17,1 кв.м.

Під час розгляду справи встановлено, що підставою для відмови в реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 визначено те, що договір купівлі-продажу нерухомості перебуває у фізичному стані, який унеможливлює його читання.

У відповідності до підпункту 1 пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Згідно частини другої та третьої статті 17 Закону № 1952-IV не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судом під час розгляду даної адміністративної справи оглянуто оригінал договору купівлі-продажу нерухомості від 23 травня 1997 року (реєстраційний № С7760/4742) та встановлено його пошкодження, що унеможливлює його читання.

Таким чином суд приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що договір купівлі-продажу нерухомості від 23 травня 1997 року (реєстраційний № С7760/4742), який є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, перебуває у фізичному стані, який унеможливлює його читання.

При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах реєстраційної справи № 5344606 знаходиться копія договору купівлі-продажу нерухомості від 23 травня 1997 року (реєстраційний № С7760/4742), який відрізняється від пред'явленого суду оригіналу договору в частині його фізичного стану (суду пред'явлено позивачем пошкоджений оригінал та ідентичну копію, а в матеріалах справи державного реєстратора наявна непошкоджена копія зазначеного договору).

Разом з тим, позивачем під час розгляду справи пред'явлено суду оригінал дублікату договору купівлі-продажу нерухомості, проте з матеріалів реєстраційної справи № 5344606 вбачається, що до заяви про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 дублікат договору не додавався (копія дублікату договору залучена до матеріалів справи).

Крім того, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) позивачем додано технічний паспорт, виданий ОСОБА_3 5 березня 1997 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Юнітрейд", згідно якого квартира АДРЕСА_1 складається із однієї кімнати загальною площею 28,7 кв.м., в тому числі житловою площею 17,1 кв.м. Проте, під час розгляду даної адміністративної справи позивачем пред'явлено суду технічний паспорт, виданий ОСОБА_1 19 лютого 2014 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, згідно якого загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 29,2 кв.м., в тому числі житловою площею 17,6 кв.м.

Таким чином суд зазначає про невідповідність матеріалів, наданих ОСОБА_1 під час розгляду даної адміністративної справи на підтвердження наявності у нього права на реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 матеріалам, наданих державному реєстратору, за результатами розгляду яких державним реєстратором зроблений висновок про те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що оригінал договору купівлі-продажу нерухомості від 23 травня 1997 року (реєстраційний № С7760/4742) є пошкодженим, що унеможливлює його читання, суд приходить до висновку про правомірність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А. № 10843106 від 12 лютого 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5 2 - 5 6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином позивач наділений правом повторно звернутися до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та документами, які будуть відповідати вимогам чинного законодавства.

Разом з тим суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що дублікат договору не може бути підставою для державної реєстрації права власності, оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць Ольги Анатоліївни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева