Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
06 жовтня 2014 р. № 820/15972/14
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання протиправною та скасування вимоги,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про сплату недоїмки від 09.08.2013 року № Ф-1331 на суму 6960,48 грн., складену відносно нього, посилаючись на те, що оскаржувана вимога не узгоджується з приписами чинного законодавства, а тому маються підстави для її скасування.
Позивач в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача за довіреністю Лук'яненко О.О. проти позову заперечувала посилаючись на те, що оскаржувана вимога є правомірною та такою, що прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАСУ.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що відповідно до довідки Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області ОСОБА_1 з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок) на 3 групі платників податків.
09.08.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області відносно ОСОБА_1 було складено вимогу про сплату недоїмки від 09.08.2013 р. №Ф-1331 на суму 6 960,48 грн., нарахованої за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року.
З наведеним суд не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Суд звертає увагу, що зі змісту вказаної вище норми Закону, вбачається, що звільнення від сплати єдиного внеску маг місце за наявності двох умов:
- особа має бути пенсіонерами за віком;
- особа має отримувати пенсію відповідно до закону, при цьому не конкретизовано вид пенсії, яку повинна отримувати особа.
Враховуючи викладене вище, позивачка звільняється від сплати за єдиного внеску, оскільки має статус пенсіонера за віком. Пенсія за віком їй була призначена 04.09.2003 року з 28.07.2003 року довічно. А з 02.07.2007 року по теперішній час вона отримує пенсію по втраті годувальника.
Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається не будь-якій особі, яка втратила годувальника, а особам, які досягли віку, необхідного для призначення такого виду пенсії, як пенсія за віком.
Так, статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено вік, з досягненням якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що умовою призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону.
Отже, закон прямо пов'язує надання особі пенсії у зв'язку з втратою годувальника з досягненням віку, необхідного для призначення пенсії за віком.
Таким чином, твердження відповідної сторони стосовно того, що перехід позивача з одного виду пенсії за віком на отримання пенсії у зв"язку з втратою годувальника позбавляє її права щодо звільнення від сплати єдиного внеску є безпідставними та не узгоджуються з приписами чинного законодавства.
А від так, суд не може погодитися, що оскаржувана вимога є законною та обгрунтованою.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судову витрати зі сплати судового збору в розмірі 142,78 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області від 09.08.2013 року № Ф-1331 про сплату недоїмки на суму 6960,48 грн., складену відносно ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (адреса: 64602, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 142,78 (сто сорок дві) грн. 78 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2014 р.
Суддя Самойлова В.В.
Судове рішення № 40755174, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 06.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/15972/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: