Рішення № 40754389, 01.10.2014, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/315/14

Справа № 470/896/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення майнової та моральної шкоди.

В позові зазначив, що вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2014 року відповідача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання. Згідно вироку 10 листопада 2013 року близько 01 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи в темний час доби технічно несправним автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по сухій асфальтованій проїжджій частині по вул. Перше Травня в напрямку вул. Клочанська в смт. Березнегувате Миколаївської області, на якій були вибоїни, переїхавши на ліву проїжджу частину, де попереду нього рухалися три пішоходи, грубо порушуючи Правила дорожнього руху допустив наїзд на ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці. Слідчим Березнегуватського РВ УМВС у кримінальному провадженні його визнано потерпілим. Вважав, що вказаним злочином йому завдано майнової шкоди в розмірі 17930,68 грн., яка складається з витрат на погребіння, витрат на поминальні обіди, витрат за послуги адвоката та моральної шкоди, в розмірі 100 000 грн. через втрату сина.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково, пояснила, що витрати на погребіння та на поминальні обіди дійсно підлягають відшкодуванню, а витрати на оплату послуг адвоката є завеликими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 1000 грн. Моральну шкоду також вважала занадто великою та просила суд її зменшити з урахуванням форми вини відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10 лютого 2014 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області було ухвалено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 10 листопада 2013 року близько 01 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи в темний час доби технічно несправним автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по сухій асфальтованій проїжджій частині по вул. Перше Травня в напрямку вул. Клочанська в смт. Березнегувате Миколаївської області, на якій були вибоїни, переїхавши на ліву проїжджу частину, де попереду нього рухалися три пішоходи, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка склалася, не реагував на її зміну, не вжив заходів для зменшення швидкості, не дотримався безпечного бокового інтервалу під час об'їзду пішохода та допустив наїзд на ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці (а.с.8-10).

Згідно даного вироку, цивільний позов позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди було залишено без розгляду, оскільки він поданий під час судового розгляду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 15 квітня 2014 року зазначений вирок суду залишено без змін (а.с.11-13).

Позивач є батьком померлого, що вбачається з копії його свідоцтва про народження, виданого Березнегуватським райвідділом ЗАГС Миколаївської області 22 квітня 1993 року (а.с.6).

Позивачем на погребіння сина, а саме: на оплату обряду погребіння Свято-Воскресенської церкви; ритуальні приналежності, послуги на поховання і автопослуги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; музичний супровід музичного колективу смт. Березнегувате, витрачено 6005 грн., про що свідчать відповідні квитанції від 10 та 11 листопада 2013 року (а.с.14-16,24).

Крім того, на поминальний обід фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6, пиріжки та продукти харчування для обідів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8, позивачем витрачено 7925,68 грн., що підтверджується накладними від 11 листопада і 20 грудня 2013 року та рахунком на оплату № 36 від 11 листопада 2013 року (а.с.17-23).

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 15 від 30 березня 2014 року та вищевказаної ухвали апеляційного суду Миколаївської області, позивач сплатив адвокату ОСОБА_9, яка брала участь як представник потерпілого в розгляді апеляційної скарги на вирок Березнегуватського районного суду, за юридичні послуги 4000 грн. (а.с.25).

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.1166 вказаного Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однак, вимоги статей 118 та 126 КПК України передбачають, що витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат та питання щодо них вирішуються вироком або ухвалою суду.

Частина 4 ст.174 ЦПК України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд лише за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди підлягають частковому задоволенню, в розмірі 13930,68 грн., які складаються з витрат на погребіння 6005 грн. та витрат на поминальні обіди 7925,68 грн. Витрати позивача на правову допомогу, як майнова шкода завдана злочином, стягненню з відповідача не підлягають.

Щодо стягнення моральної шкоди, то ч.1 ст.1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.ч.2 та 3 ст.23 зазначеного Кодексу моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а розмір її грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставною для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частина 7 ст.128 КПК України передбачає право особи на пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства у випадку залишення без розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи глибину душевних страждань, які зазнав позивач в зв'язку з протиправними діями відповідача, обставини вчинення злочину, необережну форму вини відповідача щодо його вчинення та вимоги розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, в розмірі 15 000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, в розмірі 13930,68 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 68 коп.) грн., яка складається з витрат на погребіння - 6005,00 грн. і витрат на поминальні обіди - 7925,68 грн. та завдану моральну шкоду, в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста