Постанова № 40753497, 23.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. № 1/310

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2014 року 15:42 № 826/12955/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., суддів: Данилишина В.М., Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення № 000278 від 05.08.2014, за участі представників сторін:

представника позивача Бублик А.В.,

представника відповідача Крившук Я.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.09.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айленд" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про скасування рішення державної фіскальної служби України за № 000278 від 05.08.2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1 700, 00 грн. та стягнення вищезазначеної суми з товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" за неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12955/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серія АБ № 527842 ТОВ "Айленд" має статус юридичної особи, знаходиться за адресою: 02105, м. Київ, Дніпровський район, проспект Ю.Гагаріна, буд. 9, кв. 24 та здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 46.34 оптова торгівля напоями; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.25 роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах; 47.59 роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна фіскальна служба України винесла рішення від 05.08.2014 № 000278 про застосування штрафних санкцій, згідно якого на підставі висновку від 01.04.2014 № 1358/8/26-15-21-01-06 встановлено порушення ч. 3 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, а саме: неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2014 року, у зв'язку з чим до ТОВ "Айленд" застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. (т. 1, а.с. 7).

Проте, як підтверджується матеріалами справи, позивач не погоджується з даним рішенням контролюючого органу та заперечує проти порушення товариством ч. 3 ст. 16 Закону України № 481/95-ВР, оскільки ТОВ "Айленд" 07.03.2014 подало за допомогою засобів електронного зв'язку до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма № 1-ОА) за лютий 2014 року, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття даного звіту Міністерством доходів і зборів України, присвоєння звіту реєстраційного № 9011931284.

Таким чином, ТОВ "Айленд" вважає, що рішення від 05.08.2014 № 000278 про застосування штрафних санкцій є безпідставним та протиправним, а відтак, позивач просить суд скасувати вищевказане рішення відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України викладені в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Частиною 3 ст. 16 Закону України № 481/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем було подано звіт до податкового органу районного рівня.

Проте, в судовому засіданні 23.09.2014, представник відповідача стверджував, що ТОВ "Айленд" повинно було подати звіт до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві.

Однак, суд звертає увагу відповідача, що Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві приєднано до Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно додатку 2 до постанови КМУ від 20.03.2013 № 229.

Таким чином, твердження відповідача спростовуються нормами законодавства, оскільки, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м. Києві було реорганізовано, а, відтак, позивач фізично не міг подати звіт до неіснуючого органу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Пунктом 1 розділу І Інструкції № 233 визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Згідно пп. 5.2 п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 233, платник податків отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до пп. 5.5 п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 233, платник податків після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Згідно пп. 7.5 п. 7 розділу ІІІ Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Крім цього, відповідно до пп. 7.6 п. 7 Інструкції № 233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства, вбачається, що платник податків має змогу подати податкову звітність в електронному вигляді до податкового органу на підставі укладеного договору про визнання електронних документів, який підписується між платником податків та податковою інспекцією за місцем реєстрації платника.

Відтак, на підставі договору про визнання електронних документів, платник податків формує та подає податкові документи в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення до податкової інспекції за місцем реєстрації.

Згідно п. 1 розділу І Інструкції № 233, спеціалізоване програмне забезпечення - програмне забезпечення, призначене для створення платником податків податкових документів в електронному вигляді відповідного формату (стандарту) згідно з вимогами цієї Інструкції.

Отже, платник податків не має повноважень самостійно обирати орган до якого подається податкова звітність, оскільки, має право подавати податкові документи в електронній формі лише до податкового органу, згідно місця реєстрації.

Крім цього, як підтверджується квитанцією № 2, звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв був прийнятий Міністерством доходів і зборів України з присвоєнням реєстраційного № 9011931284, а, відтак, вважається податковою звітністю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Айленд" правомірно подало за допомогою засобів електронного зв'язку до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма № 1-ОА) за лютий 2014 року, оскільки, податкова звітність подається до податкового органу на районному рівні, а ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відноситься до територіальних органів Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 18 частиною 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 1700 гривень.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Таким чином, вбачається, що органи доходів і зборів мають право приймати рішення про стягнення штрафів у разі порушення суб'єктом господарювання норм Закону України № 481/95-ВР.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Айленд" подало 07.03.2014 звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2014 року у строк наданий законодавством, тобто до 10 числа наступного місяця.

Відтак, ТОВ "Айленд" в повній мірі виконало вимоги Закону України № 481/95-ВР, а тому не зрозуміло на якій підставі Державна фіскальна служба України винесла рішення від 05.08.2014 № 000278 про застосування штрафних санкцій щодо неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2014 року, оскільки, дані твердження відповідача є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, а саме: квитанцією № 2 про прийняття даного звіту Міністерством доходів і зборів України, присвоєння звіту реєстраційного № 9011931284.

Таким чином, у Державної фіскальної служби України були відсутні підстави, передбаченні чинним законодавством України, застосовувати до ТОВ "Айленд" штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн., оскільки позивач не порушував норми Закону України № 481/95-ВР, а відтак і не підлягає відповідальності за неіснуюче правопорушення.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" повністю.

2. Скасувати рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій № 000278 від 05.08.2014 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" (код ЄДРПОУ 31748637) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Н.В. Клочкова

Судді В.М. Данилишин

О.П. Огурцов