Постанова № 40752903, 02.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2014 року 12:33 № 826/12232/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Тимчук М.Д.

за участю представників сторін:

від позивач: Маляренко С.О.

від відповідача: Загорська Н.В., Швед Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києвідо Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 772 488,82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 772 488,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним була проведена перевірка правильності віднесення структурного підрозділу КП «Київський метрополітен», а саме СП «Служба електропостачання», до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основний вид діяльності за період до 01.01.2011 року. В ході проведення перевірки було виявлено невідповідність виду економічної діяльності, що заявлений структурним підрозділом як основний (код КВЕД 60.21.4), до того виду економічної діяльності, що має найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг), а саме за кодом КВЕД 31.20.2.

Зокрема, як зазначає позивач, СП «Служба електропостачання», протягом періоду за який проводилась перевірка, сплачував внески до Фонду за страховим тарифом 0,57 %, який встановлено для 2-го класу професійного ризику, що не відповідає його основному виду економічної діяльності (код КВЕД 31.20.2.), а відтак і дійсному класу професійного ризику виробництва, а саме 54 класу ризику для якого встановлено страховий тариф 2,37%. У зв'язку із наведеним, як зазначає позивач, Фондом здійснено відповідне нарахування страхових внесків за новим встановленим тарифом (2,37%), в результаті чого відповідачу донараховано зобов'язання зі сплати страхових внесків у розмірі 522 223,97 грн. (недоїмка) та пені у розмірі 250 264,85 грн., яке відповідачем добровільно сплачено не було.

На підставі наведеного позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідача несплачену суму заборгованості.

Відповідач в ході розгляду справи заперечував проти заявлених позовних вимог. Зокрема, у поданих до суду запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до п. 13 «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», затв. Постановою КМУ від 13.09.2000 року № 1423, структурні підрозділи підприємства, що виконують внутрішні перевезення, провадять постачальницько-збутову діяльність, пункти зв'язку, машинолічильні станції, бази, склади, які не перебувають на самостійному балансі і не є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною діяльністю цього підприємства.

Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що СП «Служба електропостачання» не є юридичною особою, основним видом діяльності підрозділу є функції та завдання, направлені на забезпечення чіткої і безперебійної роботи головного підприємства - КП «Київський метрополітен», основний вид діяльності якого обліковується за кодом КВЕД 60.21.2, який віднесено до 2-го класу професійного ризику виробництва для якого встановлений страховий тариф 0,57 %. Таким чином, відповідач зазначає про відсутність обов'язку СП «Служба електропостачання» сплачувати страхові внески за страховим тарифом 2,37%, а відтак вважає протиправним донарахування позивачем спірної суми страхових внесків та у задоволенні позову просить відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.10.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи довідок з ЄДРПОУ Структурний підрозділ «Служба електропостачання» Комунального підприємства «Київський метрополітен» є філією КП та зареєстрована без права юридичної особи, ідентифікаційний код 05415349.

Згідно Положення про СП «Служба електропостачання» (далі - Служба) служба здійснює виробничо-фінансову діяльність відповідно до затверджених метрополітеном планів, знаходиться на внутрішньо - господарському розрахунку, має окремий баланс. Служба має поточний рахунок в установі банку, круглу печатку зі своїм найменуванням.

Завдання та функції Служби визначені у розділі II Положення. Зокрема, основними завданнями та функціями Служби, серед іншого, є забезпечення безперебійної та безвідмовної роботи обладнання та пристроїв електропостачання, кабельного господарства та систем освітлення, що знаходиться на балансі, а також відповідно до розподілу, затв. нач. метрополітену, розробки та впровадження заходів по підвищенню надійності їх роботи (п. 2.1 Положення).

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів СП «Служба електропостачання» КП «Київський метрополітен» за період з 10.06.2009 по 09.07.2014 року, про що складено Акт перевірки № 16.631 від 09.07.2014 року.

Під час проведення перевірки виявлено невідповідність основного виду діяльності, що заявлений структурним підрозділом у первинних документах, наданих до перевірки, як основний (код КВЕД 60.21.4), у зв'язку з чим страхувальника віднесено до виду діяльності за кодом КВЕД 31.20.2. «Ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури», що відповідає 54 класу професійного ризику виробництва відповідно до Закону України № 2272-III.

Зокрема, згідно наданих під час розгляду справи пояснень позивача, суть встановленого порушення полягає в тому, що СП «Служба електропостачання», протягом 2009-2010 років, сплачував внески до Фонду за страховим тарифом 0,57 %, який встановлено для 2-го класу професійного ризику, що не відповідає його основному виду економічної діяльності (код КВЕД 31.20.2.), а відтак і дійсному класу професійного ризику виробництва, а саме 54 класу ризику для якого встановлено страховий тариф 2,37%.

У зв'язку із наведеним, за результатами перевірки здійснено відповідне нарахування страхових внесків за новим встановленим тарифом (2,37%), в результаті чого відповідачу донараховано зобов'язання зі сплати страхових внесків у розмірі 522 223,97 грн. (недоїмка) та пені у розмірі 250 264,85 грн. за період з 10.06.2009 року по 31.12.2010 року.

Станом на момент розгляду даної справи, визначена Фондом спірна сума заборгованості у загальному розмірі 772 488,82 грн. = (522 223,97 + 250 264,85) є непогашеною, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення спірної заборгованості.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

При цьому, абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 (в редакції чинній до набрання чинності Законом N 2464-VI) роботодавець як страхувальник, крім іншого, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків; подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Разом з тим, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, встановлені статтею 47 Закону № 1105-XIV, частиною першою якої визначено, що страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Так, відповідно із статтею 3 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-III від 22.02.2001 (в редакції чинній до набрання чинності Законом N 2464-VI) підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до галузей економіки, яким відповідає їх діяльність.

Виходячи з цієї норми, страховий тариф, за яким сплачуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, повинен визначатися у залежності від виду діяльності структурного підрозділу відповідно до галузей економіки та з урахуванням класу ризику, що в свою чергу впливає на розміри страхових внесків.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, яка висвітлена в ухвалах цього суду, а саме від 13.03.2014 року у справі № К/800/13336/13 та від 22.10.2013 року у справі № К-31210/10.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи Структурний підрозділ «Служба електропостачання» Комунального підприємства «Київський метрополітен» має окремий баланс, поточний рахунок в установі банку, круглу печатку зі своїм найменуванням.

Згідно Положення про СП «Служба електропостачання» основними завданнями та функціями Служби, серед іншого, є забезпечення безперебійної та безвідмовної роботи обладнання та пристроїв електропостачання, кабельного господарства та систем освітлення, що знаходиться на балансі, а також розробки та впровадження заходів по підвищенню надійності їх роботи.

Виходячи із наведеного, беручи до уваги те, що СП «Служба електропостачання» перебуває на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійною обліковою одиницею, враховуючи, що клас професійного ризику виробництва та розмір страхового тарифу підлягає встановленню структурному підрозділу за його основним видом діяльності, незалежно від виду економічної діяльності головного підприємства, суд вважає правомірним та доцільним віднесення позивачем СП «Служба електропостачання» до виду діяльності за кодом КВЕД 31.20.2. «Ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури», якому відповідає 54 клас ризику та для якого встановлено страховий тариф 2,37%.

Більш того, в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідність основного виду діяльності СП «Служба електропостачання» КП «Київський метрополітен» до виду діяльності за кодом КВЕД 31.20.2. «Ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури» та необхідність застосування його при нарахуванні страхових внесків раніше вже встановлювалися судом, зокрема у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 року у справі № 2а-11385/09/2670 (номер рішення в ЄДРСР 11263741), яка залишена без змін згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 року.

У той же час відповідач по вказаному виду діяльності окремо не звітує, а доводи відповідача про те, що згідно з пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» структурні підрозділи підприємства, що виконують внутрішні перевезення, провадять постачальницько-збутову діяльність, пункти зв'язку, машинолічильні станції, бази, склади, які не перебувають на самостійному балансі і не є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною діяльністю підприємства, з огляду на встановлені обставини та вимоги законодавства, є помилковими.

Таким чином, в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про правомірність здійснення позивачем відповідного нарахування страхових внесків за новим встановленим тарифом (2,37%), а відтак і про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості із сплати таких внесків.

Згідно із статтею 5 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105, як вже зазначено вище, передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

У відповідності до вимог ч. 15 ст. 47 Закону № 1105 органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

В свою чергу, Порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлений в Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затв. постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36 (далі - Інструкція) (яка підлягає застосуванню до спірних відносин на підставі п. 2.1 постанови Фонду від 30.11.2010 № 31, номер реєстрації в Мін'юсті 1286/18581).

Так, згідно п. 8.1 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Пунктом 8.4 Інструкції встановлено, що на виявлені під час перевірки суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства.

За правилами п. 8.5 Інструкції за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. Один з примірників акта передається під підпис керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, а в разі відмови керівника від підпису акта перевірки один примірник акта надсилається страхувальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату.

Пунктами 8.6, 8.7 Інструкції встановлено, що суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період. Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Враховуючи наведене та те, що відповідач не вніс у десятиденний термін на розрахунковий рахунок Фонду спірну суму грошових коштів, розмір якої він під час розгляду справи не заперечував та не спростував, суд прийшов до висновку про наявність несплаченої суми заборгованості відповідача за період з 10.06.2009 року по 31.12.2010 року у розмірі 772 488,82 грн., яка нарахована на підставі Акта перевірки № 16.631 від 09.07.2014 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є обґрунтованими, правомірними та достатніми для прийняття рішення по справі про задоволення позову у заявленому обсязі.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (код ЄДР 03328913; адреса: 03055, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35) суму заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 772 488,82 грн. (сімсот сімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 82 коп.), які зарахувати на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (код ЄДР 25884905; адреса: 03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-9).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін