Постанова № 40752734, 26.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2014 року 15:30 № 826/11518/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт»до третя особа:Державної казначейської служби України Міністерство соціальної політики Українипровизнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України, тертя особа: Міністерство соціальної політики України, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не проведення платежів Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» за платіжними дорученнями: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

2. Зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання платіжні доручення Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт»: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу України провести платежі Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» за платіжними дорученнями: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною казначейською службою України вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні тривалий час отриманих від Мінсоцполітики платіжних доручень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що незаконна бездіяльність відповідача порушує права та законні інтереси позивача, зокрема, у останнього виникають проблеми, пов'язані з недостатністю обігових коштів, що перешкоджає належному фінансуванню поточних витрат на енергоносії, продукти харчування, промислові товари, медичні препарати й обладнання, а що найголовніше виплаті заробітної плати працівникам товариства та сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного та місцевого бюджетів.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи без їх участі або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надано.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2013 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» та Міністерством соціальної політики України було укладено Договір № 13/85-ВТ про закупівлю за державні кошти.

Відповідно до п. 1.1. вказаного вище Договору, позивач зобов'язувався у 2013 році надати санаторно-курортні путівки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно зі специфікацією, що зазначена в Додатку № 1 до цього Договору у порядку встановленому цим Договором, та надати відповідно за путівками послуги із санаторно-курортного лікування за відповідним профілем захворювання, а Замовник (Мінсоцполітики) зобов'язувався оплатити надані санаторно-курортні путівки у порядку, за цінами та у строки, встановлені цим Договором.

Як зазначає позивач, ним було вчасно виконано всі свої зобов'язання, передбачені Договором.

Разом з тим, на сьогоднішній день, Мінсоцполітики має заборгованість перед Позивачем за Договором на загальну суму 521 324, 00 грн.

Позивач, вважаючи, що бездіяльністю відповідача порушуються його законні права та інтереси, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регламентовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII (надалі - Закон N 796-XII).

Статтею 63 Закону N 796-XII передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 7 Положення про державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (надалі - Положення № 460/2011).

Абзацом 1 пункту 4 Положення № 460/2011 встановлено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 року № 1407 затверджений Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами (надалі за текстом Порядок №1407).

Відповідно до п. 11.1 Порядку №1407, Органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Відповідно до встановлених повноважень Казначейство України здійснює контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов'язань та відповідністю взятих бюджетних зобов'язань певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характеристиками, паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов'язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом. (п.11.2 Порядку № 1407).

Пунктом 11.3 Порядку № 1407 встановлено, що органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 31 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Підтвердні документи (договори, звіти про результати проведення процедури закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань тощо.

Згідно п. 11.8 Порядку № 1407 платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів, або незаповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;

в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;

г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

ж) надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель та/або копії рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало законної сили;

з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснено авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "е" - "з" цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв'язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає суду підстави стверджувати, що здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів покладається на Державну казначейську службу України та її відповідні підрозділи. Підставою для здійснення платежів органами казначейства є належним чином оформлені платіжні доручення.

Як встановлено судом позивач у відповідності до умов договору № 13/85-ВТ/Д-005-07 від 11.06.2013 р. є одержувачем бюджетних коштів за надання відповідних послуг з санітарно-курортного лікування осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

Міністерством соціальної політики України в Державну казначейську службу передані для виконання наступні платіжні доручення:

- 14.04.2014 р. (платіжне доручення № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258, 40 грн.);

- 24.04.2014 р. (платіжне доручення № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107, 60 грн.);

- 05.05.2014 р. (платіжне доручення № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920, 80 грн.);

- 19.06.2014 р. (платіжне доручення № 23 від 19.06.2014 р., на суму 213 037, 20 грн.).

Відповідно до листа Мінсоцполітики № 79/07/103-14 від 01.08.2014 р. вищевказані платіжні доручення про сплату на користь ПрАТ «Трускавецькурорт» не повертались без виконання Державною казначейською службою України до Мінсоцполітики у відповідності до Порядку № 1407.

Як встановлено судом та не заперечується Міністерством соціальної політики, позивачем було виконано умови договору № 13/85-ВТ/Д-005-07 від 11.06.2013 р. та надано послуги з організації санаторно-курортного лікування, що підтверджується специфікацією санаторно-курортних путівок для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1 до договору про закупівлю за державні кошти від 11.06.2013 № 13/85-ВТ), розподілом санаторно-курортних путівок для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, між регіональними органами соціального захисту населення по санаторно-курортному закладу на сезони літо-зима, змінами до розподілу путівок за сезони: осінь-зима 2013 року, осінь 2013 року, осінь 2013 року, зима 2013 року, осінь-зима 2013 року; графіком заїздів громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за санаторно-курортними путівками.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Державна казначейська служба України, в порушення вищенаведених вимог чинного законодавства України, без жодних на те законних підстав, не виконує тривалий час отримані від відповідача платіжні доручення, а саме: платіжне доручення № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258, 40 грн.; платіжне доручення № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107, 60 грн.; платіжне доручення № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920, 80 грн.; платіжне доручення № 23 від 19.06.2014 р., на суму 213 037, 20 грн., що суд визнає протиправною бездіяльністю.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» є обґрунтованим, доведеним, а, отже, таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69 -71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо непроведення платежів Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» за платіжними дорученнями: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

3. Зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання платіжні доручення Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт»: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

4. Зобов'язати Державну казначейську службу України провести платежі Міністерства соціальної політики України на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» за платіжними дорученнями: № 4 від 14.04.2014 р. на суму 35 258,40 грн.; № 6 від 24.04.2014 р. на суму 264 107,60 грн.; № 20 від 05.05.2014 р. на суму 8 920,80 грн.; № 23 від 19.06.2014 р. на суму 213 037,20 грн.

5. Судові витрати у сумі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 28 копійок присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: І.М. Погрібніченко

В.М. Шулежко