Постанова № 40752649, 17.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р. Справа № 804/10884/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняБурцевої Я.Е. за участю представника позивача Алістратової О.І. представника відповідача Кисельова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ПЛЮС» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Міністерства доходів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ПЛЮС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Міністерства доходів України в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 0000292210 про збільшення ТОВ «ATEM ПЛЮС» суми грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, код бюджетної класифікації 15010100, (020) на суму 18549,94 грн. (14839,95 грн. - за основним платежем та 3709,99 грн. - за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 року Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 0000302210 про збільшення ТОВ«АТЕМ ПЛЮС» суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ із ввезених на територію України товарів код бюджетної класифікації 14010300, (028) на суму 3709,99 грн. (2967,99 грн. - за основним платежем та 742,00 грн. - за штрафними санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ч. 1 ст. 271, ст. 280, ч. 1 ст. 281, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України порушенням відповідачем чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та невідповідністю висновків, зроблених в акті перевірки фактичним обставинам. При цьому позивач зазначає, що у відповідності до Правила визначення країни походження товарів діють стосовно товарів, що походять з держав - учасниць Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року і знаходяться в торговельному обігу між цими державами, до яких застосовується торговельний режим, передбачений Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, та керуючись ст. 281 МКУ допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Так, спираючись на підпункт «в» пункту 5.1 розділу 5 відповідач робить висновок про порушення позивачем умов надання режиму вільної торгівлі та відсутність підстав для застосування пільги із сплати ввізного мита, так як товар переміщувався по території третіх країн. Розділ 5 Правил окрім підпункту «в» пункту 5.1 має ще три пункти 5.2, 5.3, 5.4, згідно з якими до товарів може застосовуватися режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження - надання сертифіката форми СТ-1, що підтверджує країну походження товарів, навіть за відсутності деяких інших документів. Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар: не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен, бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Також звернув увагу суду на те, товар «круги шліфувальні» під час доставки авіаційним транспортом з Російської Федерації, знаходився або переміщувався територією третьої країни, а саме: Республіки Туреччина. Інформація про це внесена до графи «to» з кодовим позначенням 1ST (Стамбул) в міжнародних авіаційних вантажних накладних (AirWaybill) №235-1858 9756 від 26.12.2012; 235-1910 1423 від 20.01.2014 року. У авіа накладних TOB «ATEM ПЛЮС» відсутні будь-які позначки митних органів Туреччини. Аналіз товаросупровідних документів свідчить про те, що імпортований товар залишав територію держав-учасниць Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, при цьому документи, які б засвідчували, що на території третьої країни, яка не є учасницею Угоди, товар знаходився під митним контролем в незмінному стані в ході перевірки, надані не були. Таким чином, при застосуванні преференції (звільненні) у сплату ввізного мита, TOB «ATEM ПЛЮС» було порушено умови надання режиму вільної торгівлі, затверджені пп. в) ч.5.1. Правил визначення країни походження товарів Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав. Відповідно, у підприємства TOB «ATEMПЛЮС» були відсутні підстави для застосування пільги із сплати ввізного мита при митному оформленні зазначеного товару, у зв'язку з чим виникли податкові зобов'язання із сплати сум ввізного мита та ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.07.2014 року № 0000302210, яким збільшено ТОВ «ATEM ПЛЮС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3709,99 грн. (2967,99 грн. - за основним платежем та 742,00 грн. - за штрафними санкціями) та від 17.07.2014 року № 0000292210, яким збільшено ТОВ «ATEM ПЛЮС» суму ввізного мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 18549,94 ти. (14839,95 грн. - за основним платежем та 3709,99 грн. - за штрафними санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення було винесене на підставі Акту № Н14/14/31687564 від 02.07.2014 року про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «АТЕМ ПЛЮС» вимог законодавства України з питань державної митної справи. У вказаному акті зазначено, що відповідно до статей 336, 351 та 354 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.06.14 року № 269, службовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України TOB «ATEM ПЛЮС» при митному оформленні товару за митними деклараціями № 110030000/2013/000008 (дата митного оформлення 04.01.2013 року), № 110030000/2014/000096 (дата митного оформлення 24.01.2014 року). За результатами перевірки стану дотримання платником податків вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів встановлені наступні порушення законодавства України: ч. 1 ст. 281, ч. 1 ст.295 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, в результаті чого занижено суму належних до сплати митних платежів, а саме: ввізного мита за митними деклараціями № 110030000/2013/000008, № 110030000/2014/000096; ч. 1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, ч. 1 ст.295 Митного кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні за митними деклараціями № 110030000/2013/000008, № 110030000/2014/000096.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2014 року між ТОВ «АТЕМ ПЛЮС» та ТОВ "Деловой центр "Абразивы" (Росія) було укладено договір Поставки № 14-01/03 та 04.03.2014 року укладена додаткова Угода № 1 до даного договору. На виконання умов даного договору сторонами була підписна Специфікація № 1 від 10.01.2014 року якою сторони визначили перелік товару, що мав бути поставлений ТОВ «АТЕМ ПЛЮС». Зазначений в даній специфікації товар був поставлений ТОВ «АТЕМ ПЛЮС», що підтверджується митною декларацією № 110030000/2014/000096 від 24.01.2014 року, рахунком-фактурою № 20 від 17.01.2014 року, сертифікатом походження товару СТ-1 RUUA 4115000051 № 2989655 від 20.01.2014 року та авіаційною вантажною накладною (Air Waybill) № 235-1910 1423.

Також, 01.08.2012 року між ТОВ «АТЕМ ПЛЮС» та ТОВ "Деловой центр "Абразивы" (Росія) було укладено договір Поставки № 12-08/01 та 27.12.2012 року укладена додаткова Угода № 1 до даного договору. На виконання умов даного договору сторонами була підписна Специфікація № 4 від 14.11.2012 року якою сторони визначили перелік товару, що мав бути поставлений ТОВ «АТЕМ ПЛЮС». Зазначений в даній специфікації товар був поставлений ТОВ «АТЕМ ПЛЮС», що підтверджується митною декларацією № 110030000/2013/000008 від 04.01.2013 року, рахунком-фактурою № 1796 від 27.12.2012 року, сертифікатом походження товару СТ-1 RUUA 2115000307 № 2781766 від 27.12.2012 року та авіаційною вантажною накладною (Air Waybill) № 235-1858 9756.

Згідно п.1 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів ЗЕД та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

24.06.1993 року була підписана Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, яка була ратифікована 09.03.1994 року. Статтею 1 даної Угоди визначено, що договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами. Детальні правила походження товарів будуть оформлені Договірними Сторонами окремим документом, який буде невід'ємною частиною цієї Угоди.

Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав підписана Урядом України та ратифікована Законом України № 3592-V1 від 06.07.2011 року.

Відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 розділу 5 «Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар:

а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару;

б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди;

в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.

Відповідно до Повітряного кодексу України від 19.05.2011 року №3393-VІ транспортна накладна (авіаційна вантажна накладна) - оформлений вантажовідправником чи від його імені документ, у тому числі його електронний аналог (у разі застосування), який засвідчує укладення договору про перевезення і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у такому договорі.

Наказом Державної митної служби України від 06.04.2004 року № 240 затверджено Інструкцію про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами. В даній інструкції зазначено, що авіаційна вантажна накладна - документ, що свідчить про укладення договору про повітряне перевезення товарів, прийняття товарів до перевезення та визначає умови перевезення;

Заповнення, розподілення і передача авіанакладної регламентується Стандартами ІАТА (Міжнародна асоціація повітряного транспорту) по заповненню авіанакладної (Резолюція 600а CSC (17) 600а).

Згідно п. 2.9 Додатку В Стандарту ІАТА у авіанакладній зазначається маршрут та аеропорт призначення. Відповідно до п. 2.9.2.1 у авіанакладній проставляється трибуквений код аеропорту призначення або першого пункту трансфера (або міста, якщо назва аеропорту невідома, якщо у місті декілька аеропортів). Відповідно до п. 2.17.2.6 зазначається митний статус вантажу з використанням митного коду пункту відправлення системи Cargo- МР (базовий елемент 906), який розміщується в нижньому кутку графи 21 А.

Судом встановлено, що товар «круги шліфувальні» під час доставки авіаційним транспортом з Російської Федерації, знаходився або переміщувався територією третьої країни, а саме: Республіки Туреччина. Інформація про це внесена до графи «to» з кодовим позначенням ІST (Стамбул) в міжнародних авіаційних вантажних накладних (Air Waybill) № 235-1858 9756 від 26.12.2012 року (рейс ТК 0402 до ІST, дата прибуття 29.12.2012 року), № 235-1910 1423 від 20.01.2014 року (рейс ТК 0402 до ІST, дата прибуття 22.01.2014 року). У авіанакладних TOB «ATEM ПЛЮС» відсутні будь-які позначки митних органів Туреччини про знаходження товарів під режимом митного контролю.

Аналіз товаросупровідних документів свідчить про те, що імпортований товар залишав територію держав-учасниць «Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав», при цьому документи, які би засвідчували, що на території третьої країни (Республіки Туреччина), яка не є учасницею Угоди, товар знаходився під митним контролем в незмінному стані в ході перевірки та під час розгляду справи у суді позивачем надані не були.

Таким чином, при застосуванні преференції (звільненні) у сплату ввізного мита, TOB «ATEM ПЛЮС» було порушено умови надання режиму вільної торгівлі, затверджені пп. в) ч. 5.1. Правил визначення країни походження товарів Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав.

Відповідно, у підприємства TOB «ATEM ПЛЮС» були відсутні підстави для застосування пільги із сплати ввізного мита при митному оформленні зазначеного товару, у зв'язку з чим виникли податкові зобов'язання із сплати сум ввізного мита та ПДВ.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ПЛЮС" до Голвного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000292210 від 17.07.2014 року, № 0000302210 від 17.07.2014 року - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ПЛЮС" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Армійська, 13а, код ЄДРПОУ 31687564) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна