Рішення № 40751233, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13046/14 10.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

Про стягнення 3 982,11 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Дуля Ю.В. - представник (довір. № 103-1-4/37-Ю від 20.12.2013)

Від відповідача Дзюба І.М. - представник (дов. № 14/430 від 19.08.2014)

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 3 982,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 порушено провадження по справі № 910/13046/14 та призначено розгляд справи на 29.07.2014.

28.07.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про застосування строків позовної давності.

В судове засідання 29.07.2014 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення заяви представника відповідача.

В судове засідання 29.07.2014 представник відповідача не з'явився.

Ухвалою від 29.07.2014 розгляд справи відкладено на 10.09.2014.

В судове засідання 10.09.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та задовольнити клопотання про поновлення строку позовної давності.

В судове засідання 10.09.2014 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 між позивачем, як страховиком та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений подісом № 19G-0231886, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля «ЗАЗ 110308», д.р.н. НОМЕР_2. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ №119.

10.05.2009 по вул. Хутірська в селі Кам?янка сталась дорожньо -транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «ЗАЗ 110308», д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Про те, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_4 засвідчують постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2009.

Відповідно до акту № 79399 від 01.09.2009, пошкодження транспортного засобу марки ЗАЗ 110308», д.р.н. НОМЕР_2, внаслідок ДТП, яка сталася 10.09.2009 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 3 982, 11 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7962 від 18.09.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застраховано у відповідача що підтверджується. полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6338302, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач звернувся до Відповідача для досудового врегулювання спору із заявою про виплату від 23.04.2010 за вих. № 79399.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Водночас позивач просить суд про поновлення строку позовної давності.

25.11.2013 Шевченківський районний суду м. Києва відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «УСК «ГАРАНТ - АВТО». При цьому, мотивувальній частині даного рішення зазначено, що протягом часу розгляду справи в суді, третьою особою ПрАТ «СК «Провідна» було надано підтвердження того, що ОСОБА_3 страхове відшкодування у зв'язку з ДТП, яка мала місце 10.05.2009 не отримував. Таким чином позивач вважає, що з поважних причин пропустив строк позовної давності.

Враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, у зв'язку із чим підлягає поновленню.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 982, 11 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново - Печерський, 19/3 код ЄДРПОУ 25965081) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотськи, 25, код ЄДРПОУ 23510137) 3 982 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят два) грн.. 11 коп. страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2014

Суддя Л.В. Прокопенко