Ухвала суду № 40748741, 02.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/81/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ліпський Д.В., Штульман І.В.,

секретар судового засідання: Сперкач Т.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу політичної партії «Народний фронт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014р. у справі за позовом політичної партії «Народний фронт» до Центральної виборчої комісії (далі ЦВК), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

28 вересня 2014 року політична партія «Народний фронт», інтереси якої представляє уповноважена особа партії Різник В.С., звернулась до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 23.09.2014р. №1084, якою відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1, зобов'язання ЦВК вчинити дії щодо реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1, висунутого 14.09.2014р. політичною партією «Народний фронт» на VI позачерговому з'їзді партії, включеного до виборчого списку під №57, в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р. та прийняття відповідного рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» проживання в Україні за цим Законом означає: 1) проживання на території в межах державного кордону України; 2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; 3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; 4) перебування на полярній станції України; 5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.

Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата у депутати в разі виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.

Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 18.09.2014р. за підписом Голови Політичної партії «Народний фронт» Яценюка А.П. до ЦВК було подано заяву про реєстрацію кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014р., серед яких у виборчому списку під номером 57 зазначено ОСОБА_1

На запит ЦВК від 19.09.2014р. Державною прикордонною службою України надано інформацію про перетинання державного кордону України за останні п'ять років зазначеними у запиті особами, згідно якої ОСОБА_1, серед іншого, виїхав за межі України 30.07.2010р. і повернувся - 25.03.2011р., а також виїхав за межі України 03.09.2011р. і повернувся - 12.03.2012р.

22.09.2014р. на звернення члена ЦВК Шелудько В. Державною прикордонною службою України надано відповідь про відсутність відомостей перетинання державного кордону ОСОБА_1 протягом зазначеного вище періоду.

Постановою ЦВК від 23.09.2014р. № 1084 відповідно до статті 76 Конституції України, статті 9, частини першої статті 54, частини першої, шостої статті 58, пункту 7 частини першої, частини другої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 у зв'язку з недотриманням вимог Конституції України та Закону щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 26.10.2014р.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 протягом 2011 року перебував на території України менше 183 днів, що свідчить про недотримання ним вимог Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 26.10.2014р.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновки суду першої інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено і не заперечується особами, які беруть участь у справі, факт перебування ОСОБА_1 у 2011 році за кордоном більше шести місяців та проживання в зв'язку з цим в Україні менше шести місяців підряд протягом року, а сам по собі факт наявності громадянства України, місця проживання та майна в Україні не може бути доказом дотримання передбаченої Законом вимоги щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років.

В цій частині відсутні докази поважності причин виїзду ОСОБА_1 за межі України, такий виїзд був здійснений ним добровільно з особистих мотивів і кандидат у поданих до ЦВК документах зазначає про трудову діяльність за межами України з 2006 по 2013 роки.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на факт відрядження ОСОБА_1 до Італії з вересня 2010 року по серпень 2011 року, оскільки згідно наявної в матеріалах справи довідки місії «Комісії у справах молоді Тернопільсько - Зборівської Єпархії Української греко - католицької церкви» таке відрядження відбувалось на громадських засадах, що не відповідає вимогам пункту третього частини другої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Також є безпідставним і не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 19.10.2004р. у справі «Мельниченко проти України», оскільки таке рішення постановлене відносно особи, яка вимушено покинула територію України через побоювання бути переслідуваною і була визнана в зв'язку з цим біженцем відповідно до Женевської Конвенції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Оскільки при подачі апеляційної скарги судовий збір не було сплачено, тому такий слід стягнути при постановленні рішення в розмірі відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу політичної партії «Народний фронт» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014р. у даній справі - без змін.

Стягнути з політичної партії «Народний фронт» на користь держави судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: Д.В. Ліпський

І.В. Штульман