Постанова № 40748656, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3333/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» та Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року №0001041510 та від 30 травня 2013 року №0001851510.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року №0001041510 в частині нарахування суми грошового зобов'язання із орендної плати за 2010 рік у розмірі 235387,70 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, серед іншого, вказує на те, що про рішення Гірської сільської ради Бориспільського району не був повідомлений, а тому наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням апеляційну скаргу подав відповідач. Просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області слід відмовити, з задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 7 лютого по 8 лютого 2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності із плати за землю ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Маран», за результатами якої складено Акт №72/15-1/24210133 від 8 лютого 2013 року.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» при визначенні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності застосовано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відрізняється від того, який підлягав застосуванню, що стало причиною заниження податкового зобов'язання з орендної плати за 2010 рік на 188310,16 грн., за 2011 рік на 188310,16 грн. та за 2012 рік - 188310,16 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року №0001041510 із визначенням грошового зобов'язання з орендної плати за основним платежем 470777,40 грн. і штрафних санкцій у сумі 117695,10 грн.

За наслідками оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення у адміністративному порядку Державною податковою службою у Київській області було виявлено помилку, у зв'язку з чим податковим органом було збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» на 94153,08 грн. та винесено відповідне повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0001851510.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що до набрання чинності Податковим Кодексом України зміна розміру земельного податку була підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, та не тягла автоматичної зміни орендної палати, - а тому дійшов висновку, що донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати за 2010 рік є протиправним. Водночас суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині оскарження донарахування податкових зобов'язань із орендної плати та штрафних санкцій за 2011-2012 роки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2005 року між Гірською сільською радою та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» укладено договір оренди земельної ділянки під комплекс автодорожнього обслуговування, загальною площею 25300 м.кв., яка знаходиться у с. Гора Бориспільського району Київської області по вул. Шкільній, 1, у межах населеного пункту.

Згідно пункту 2.7.6 вказаного Договору у разі збільшення земельного податку розмір орендної плати за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця, але не частіше ніж раз на рік.

За умовами цього договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 661063,70 грн. Згідно пункту 2.7.1 вказаного договору орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки та становить 19831,91 грн.

Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20 листопада 2009 року №1482-25-V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільського населеного пункту с. Гора» затверджено відповідну технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільського пункту Гора Бориспільського району Київської області, якою визначено базову вартість одного квадратного метру земель такого населеного пункту на рівні 99,40 грн.

Рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20 листопада 2009 року № 1482-25-V було оприлюднене на стенді сільської ради 20 грудня 2009 року, а також на сайті Бориспільської районної державної адміністрації raybori.gov.ua в розділі «Сільські ради» - «Гірська» - «Документи».

Сплата орендної плати за 2010-2012 роки ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» здійснена без врахування рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20 листопада 2009 року №1482-25-V, що на думку податкового органу, стало підставою до заниження податкового зобов'язання з орендної плати за вказаний період.

Аналізуючи правомірність таких дій колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (далі- Закон №2536-XII) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 Закону №2536-XII підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами статті 14 Закону №2536-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статті 8 Закону України «Про плату за землю» передбачено внесення змін до розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Водночас, статтею 30 Закону №2536-XII встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, хоча зміна розміру земельного податку і є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, однак за приписами законодавства, що регулювало дані правовідносини в 2010 році, це не тягнло автоматичної зміни орендної палати.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справах №21-443а12 від 11 червня 2013 року та № 21-166а13 від 11 червня 2013 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання з орендної плати позивачу за 2010 рік є протиправним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким урегульовано питання внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування і оренди.

За нормами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно пунктів 288.2 та 288.3 статті 288 такого кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підпунктом 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом

За нормами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Аналізуючи вищевикладені норми податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що в 2011-2012 роках позивач мав самостійно обчислити розмір орендної плати із врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20 листопада 2009 року №1482-25-V. Водночас, вирішуючи питання про правомірність донарахування позивачу зобов'язання з орендної плати в 2011-2012 роках, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації, визначених Кабінетом Міністрів України, не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації. Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що Рішення Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області від 20 листопада 2009 року № 1482-25-V було оприлюднене на стенді сільської ради 20 грудня 2009 року, а також на сайті Бориспільської районної державної адміністрації raybori.gov.ua в розділі «Сільські ради» - «Гірська» - «Документи».

При цьому, Гірською сільською радою жодного повідомлення про зміну розміру грошової оцінки або пропозиції про зміну розміру орендної плати спірної земельної ділянки позивачу не направлялось.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Гірською сільською радою не виконано вимоги ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та не оприлюднене рішення від 20 листопада 2009 року №1482-25-V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільського населеного пункту с. Гора» у відповідних в друкованих засобах масової інформації, а тому у податкового органу були відсутні підстави для донарахування орендної плати з посиланням зміну на розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2011-2012 роки .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 01 квітня 2014 року по справі №К/800/35543/13.

Отже, судом апеляційної інстанції виявлено таке порушення норм матеріального права, допущене судом першої інстанції, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог, - з огляду на що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст.41, 160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» задовольнити.

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Маран» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року №0001041510 в частині нарахування суми грошового зобов'язання із орендної плати за 2010 рік у розмірі 353084,80 грн., з яких: 282467,24 грн. - за основним платежем та 70617,56 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №0001851510.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.