Постанова № 40748642, 18.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1373/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО» до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.02.2014 №0000011500 в частині штрафу у розмірі 1851,71 грн. та №0000021500 в частині штрафу у розмірі 635,42 грн. та № 0000031500 повністю.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач провів камеральну перевірку податкових звітностей позивача з податку на прибуток.

Предметом дослідження вказаної перевірки були дані податкових декларацій з податку на прибуток, подані позивачем до податкового органу, а саме: декларація з податку на прибуток №4920 від 09.11.2011, декларація з податку на прибуток №9016104136 від 10.02.2012, декларація з податку на прибуток № 9070466144 від 09.11.2012, декларація з податку на прибуток №9087382112 від 11.02.2013.

У ході проведення вказаної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: позивачем порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання (авансових внесків).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акти перевірки від 31.01.2014 №36/10-34-15/30306667 та від 31.01.2014 № 37/10-34-15/30306667.

На підставі вказаних Актів перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.02.2014 № 0000011500, № 0000021500 та № 0000031500.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що

повноваженнями з визначення розміру штрафних санкцій наділені органи Державної податкової служби . Втручання у дискреційні повноваження з боку суду є порушенням принципу поділу влади. Таким чином, часткове скасування податкового повідомлення-рішення неможливе, а вимоги про протиправність і, як наслідок, скасування податкового повідомлення-рішення у повному обсязі позивачем не заявлялись. Оскільки, суд пов'язаний (ст.11 КАС України) межами позовних вимог, дійшов висновку про необхідність відмови у позові. З приводу оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0000031500, зазначив, що позивачем не було надано суду достатніх та належних доказів на спростування порушення, встановленого відповідачем у вказаному податковому повідомленні-рішенні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Передбачена у цьому пункті Форма розрахунку, затверджується у встановленому цим Кодексом порядку.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В Акті перевірки від 31.01.2014 № 36/10-34-15/30306667 податковим органом констатоване порушення позивачем пункту 57.1. статті 57 ПК України, в зв'язку з чим в податковим повідомленням - рішенням від 04.02.2014 року №0000011500 зобов'язано останнього сплатити штраф в розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого, на думку відповідача, грошового зобов'язання в розмірі 30499,60 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, за декларацією з податку на прибуток №9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.03.2013) авансовий внесок в розмірі 6354 грн. було сплачено платіжним дорученням від 28.03.2013 №3442; за декларацією з податку на прибуток №9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.04.2013) авансовий внесок в розмірі 6359 грн. (з переплатою) було сплачено платіжним дорученням від 30.04.2013 №3660; за декларацією з податку на прибуток № 9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.06.2013) та декларацією з податку на прибуток № 9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.07.2013) авансові внески було сплачено платіжним дорученням від 29.07.2013 №4258; за декларацією з податку на прибуток № 9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.10.2013) авансовий внесок в розмірі 5809,10 грн. (з переплатою 870,90 грн.) було сплачено платіжним дорученням від 29.07.2013 № 4258.

Таким чином, колегія суддів вважає, що авансові платежі з податку на прибуток за березень, квітень, липень 2013 року сплачені позивачем до Державного бюджету в установлений пунктом 57.1. статті 57 ПК України строк.

Авансові платежі з податку на прибуток за червень та за жовтень 2013 року були сплачені ТОВ «ПАК-ЕКСПО» до Державного бюджету з порушенням встановленого строку оплати, що не заперечується позивачем, - з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення від 04.02.2014 №0000011500 в частині нарахування позивачеві штрафу в розмірі 1851,71 грн.

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення не суперечить чинному законодавству, а висновки суду першої інстанції в цій частині є хибними, з огляду на таке.

Мова йде про строкові платежі, і відповідальність за порушення у кожному конкретному випадку застосовується окремо, з урахуванням суми авансового внеску і тривалості строку його несплати.

При цьому закон не забороняє об'єднання нарахованих сум штрафних санкцій до одного податкового повідомлення-рішення. Однак така обставина не унеможливлює перевірку правильності нарахування штрафних санкцій у кожному випадку її застосування і, за необхідності, у разі виявлення ознак протиправності, їх часткового скасування.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 04.02.2014 року № 0000021500, колегія суддів зазначає наступне:

у вищевказаному податковому повідомленні - рішенні відповідачем констатоване порушення позивачем пункту 57.1. статті 57 ПК України та зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого, на думку відповідача, грошового зобов'язання 6354,10 грн.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, за декларацією з податку на прибуток №9070466144 від 09.11.2012 (з граничним терміном сплати 20.02.2013) авансовий внесок в розмірі 8031 грн. (з переплатою) було сплачено платіжним дорученням від 17.01.2013 №3000; за декларацією з податку на прибуток № 9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.03.2013) авансовий внесок в розмірі 6354 грн. було сплачено платіжним дорученням від 28.03.2013 № 3442; за декларацією з податку на прибуток № 9087382112 від 11.02.2013 (з граничним терміном сплати 30.05.2013) авансовий внесок в розмірі 6384 грн. (з переплатою) було сплачено платіжним дорученням від 31.05.2013 № 3839 та в розмірі 50 грн. (з переплатою) було сплачено платіжним дорученням від 01.06.2013 № 3849;

Таким чином, авансові платежі з податку на прибуток за лютий, березень 2013 року сплачені позивачем до Державного бюджету своєчасно, без затримки, в установлений пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України строк.

Авансовий платіж з податку на прибуток за травень 2013 року був сплачений ТОВ «ПАК-ЕКСПО» до Державного бюджету з порушенням встановленого строку оплати, що не заперечується позивачем, - з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення від 04.02.2014 № 0000021500 в частині нарахування позивачеві штрафу в розмірі 635,42 грн.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 04.02.2014 №0000031500, оскільки на обґрунтування заявлених вимог в цій частині позивачем не було надано суду жодних достатніх та належних доказів на спростування факту порушення, а саме: ні копій платіжних доручень, ні виписок банку чи інших належних і допустимих доказів вчасної оплати авансових платежів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, з огляду на що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Отже, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2014 № 0000011500 в частині нарахування штрафу у розмірі 1851,71 грн., №0000021500 в частині нарахування штрафу у розмірі 635,42 грн., з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО» до Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2014 № 0000011500 в частині штрафу у розмірі 1851,71 грн. та № 0000021500 в частині штрафу у розмірі 635,42 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 04.02.2014 № 0000011500 в частині штрафу у розмірі 1851,71 грн. та № 0000021500 в частині штрафу у розмірі 635,42 грн. визнати протиправними та скасувати.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.