Ухвала суду № 40747472, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року м. Київ К/800/34497/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р.

у справі № 814/2007/13-а

за позовом Приватного підприємства «Тоеріс»

до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Тоеріс» (далі - позивач, ПП «Тоеріс») звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, Жовтнева ОДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ № 0010671501 від 01 березня 2013 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Жовтнева ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 2 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 30 листопада 2012 р. Жовтневої ОДПІ, на підставі ст. 184 п. 184.1. пп. «ж» ПК України, анульовано реєстрацію позивача в якості платника ПДВ.

07 лютого 2013 р. Жовтнева ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з ПДВ з питання дотримання вимог повноти нарахування ПДВ, результати якої оформлені актом № 65/15-32907616 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 184.7. ст. 184 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ за листопад 2012 р. на 552000,0 грн.

01 березня 2013 р. Жовтнева ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0010671501, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на 552000,0 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 138000,0 грн.

Відповідно до п. 184.7. ст. 184 ПК України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податків, який при придбанні товарів (послуг) та необоротних активів, включив суми ПДВ по цих товарах (послугах) і необоротних активах до складу податкового кредиту, не використав їх в оподатковуваних ПДВ господарських операціях, не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ, він повинен нарахувати ПДВ по цих товарах (послугах) і необоротних активах.

Як зазначено в акті перевірки, для розрахунку ПДВ взята до уваги первісна вартість основних фондів, яка вказана в балансі позивача станом на 30 вересня 2012 р., а саме 2760000,0 грн.

Проте такий показник як балансова вартість не може відображати даних, чи включав позивач до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих активах.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що, розраховуючи суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, відповідач виходив із балансової вартості, який ст. 184 п. 184.7. ПК України не передбачений.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов