Ухвала суду № 40747379, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/27352/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермет-ВС»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012

у справі №2а-4823/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермет-ВС»

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

про визнання протиправними дій та наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермет-ВС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Інтермет-ВС») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним наказу №601 від 30.03.2011 на підставі якого проведена документальна позапланова виїзна перевірка; визнання протиправними дії відповідача щодо організації та проведення документальної виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 19.04.2011 №479/23-200/34319203.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.03.2011 був винесений наказ №601 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтермет-ВС». Відповідно до змісту спірного наказу, підставою його видання стало виявлення недостовірних даних, що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Інтермет-ВС» за період грудень 2010 року, січень 2011 року та ненаданням ТОВ «Інтермет-ВС» протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.03.2011 №1576/10/23-322, на виконання пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України

Відповідачем на адресу позивача направлено запит від 15.03.2011 №1573/10/23-322 з вимогою надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інтермет-ВС». Правовою підставою направлення запиту відповідачем зазначено пп. 16.1.5 п. 16.1 ст.16, пп. 20.1.1, пп. 20.1.6, пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Листом від 22.03.2011 за вих. №22/03 ТОВ «Інтермет-ВС» надало відповідь на запит податкового органу в якому просило надати уточнений запит з посиланням в розрізі яких саме контрагентів виникла розбіжність за березень, серпень-грудень 2010 року та січень 2011 року.

Наведені обставини стали підставою для призначення відповідачем позапланової виїзної перевірки згідно з оспорюваним наказом.

Згідно з ч. 1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

В силу вимог частини третьої статті цього ж пункту письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається із наведених у запиті податкового органу норм Податкового кодексу України, вони передбачають лише право податкового органу вимагати таку інформацію та її документальне підтвердження, яке кореспондує до відповідного обов'язку платника податків надати їх. При цьому, в обох цих нормах передбачено необхідність зазначення у відповідному письмовому запиті податкового органу підстав надання інформації та її документального підтвердження.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав запит відповідача таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства. При цьому прохання платника, у відповіді на спірний запит, зазначити підстави для його направлення та уточнити перелік документів, не можна розцінювати як обставину, з якою пп. 78.1.4 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

Судом першої інстанції встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка відповідачем проводилася з порушенням норм закону та за відсутності направлення позивачу належно оформленого письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження; крім того, відповідач не надав суду доказів того, що позивач не надав пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято за відсутності підстав для проведення такої перевірки. А отже, вірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій відповідача щодо проведення перевірки та відповідно скасування спірного наказу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 232 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермет-ВС» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 скасувати та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2011.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров