Постанова № 40746978, 23.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р. Справа № 804/10604/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2014 року № 0000182203, винесене Західно-Донбаською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги позивач обґрунтував невірним застосуванням відповідачем норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» в ході проведення перевірки надав відповідачу всі необхідні їм документи, проте посадовими особами відповідача зазначені документи не в повному обсязі були взяті до уваги при формуванні висновків перевірки, що свідчить про їх необгрунтованість та незаконність. Крім того, позивач вважає, що ним правомірно спірна сума у розмірі 1 483 821 грн. віднесена на створення резерву сумнівної заборгованості та визнана витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості, тому що по цій заборгованості минув строк позовної давності. Також позивач зазначає, що на момент перевірки минув термін обов'язкового зберігання первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами-боржниками, тому посадові особи відповідача помилково зробили висновок про те, що позивач незаконно включив до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення й зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Такі витрати підтверджувалися відповідними належно оформленими первинними документами, але на момент проведення перевірки термін, продовж якого на платника податків покладається обов'язок щодо зберігання цих документів, закінчився. Позивач також посилається на невідповідність акту перевірки від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. За таких обставин позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352, не відповідають дійсності, фактичним обставинам та сформульовані на підставі суб'єктивних припущень, а прийняте без достатніх підстав податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 р. № 0000182203 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначила, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» 14.03.2000 р. зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9/3 та є платником податків.

На підставі направлень від 11.04.14 р. № 133, № 134, № 135, № 136 згідно із п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2014 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

14 травня 2014 року за результатами цієї перевірки складено акт № 87/22-03-20303352 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (код ЄДРПОУ 20303352) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року.

Висновками перевірки встановлено наступні порушення:

1) вимог п. 135.2 ст. 135 та п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України податок на прибуток по підприємству занижено на загальну суму 1 867 107 грн., в т.ч.:

2011 рік - 726 011 грн.;

2012 рік - 72 396 грн.;

2013 рік - 1 068 700 грн.

2) п. 51.1 ст. 51, п. 176.2а, п. 176.2б ст. 176 ПК України до Західно-Донбаської ОДПІ не в повному обсязі надано податкові розрахунки (форма 1ДФ) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку:

Вимоги п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2а ст. 176, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 ПК України донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 696,61 грн., в т.ч.:

2011 р. - 57.22 грн.;

2012 р. - 580.61 грн.;

2013 р. - 58.78 грн.

Не погоджуючись з результатами перевірки, позивач надав відповідачу заперечення (вих. № 386 від 23.05.14 р.) на акт від 14.05.2014 р. № 87/22-03-20303352, які Західно-Донбаська ОДПІ отримала 26.05.2014 р. за вх. 7220/10.

Згідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України Західно-Донбаською ОДПІ прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» з питань, що стали предметом оскарження за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

13 червня 2014 року за результатами цієї перевірки складено акт № 106/22-03-20303352 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (код ЄДРПОУ 20303352) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року».

Висновками цієї перевірки встановлено наступні порушення:

1) вимог п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України податок на прибуток по підприємству занижено на загальну суму 281 926 грн., в т.ч.:

2013 рік - 281 926 грн.

2) п. 51.1 ст. 51, п. 176.2а, п. 176.2б ст. 176 ПК України у 2011 р., 2012 р., 2013 р. до Західно-Донбаської ОДПІ не в повному обсязі надано податкові розрахунки (форма 1ДФ) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку:

3) п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2а ст. 176, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 ПК України донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 30,73 грн., в т.ч.:

2011 р. -14,67 грн.;

2012 р. - 16,06 грн.;

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2014 року № 0000182203, яким ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 352 408 грн., з яких за основним платежем - 281 926 грн., штрафні (фінансові) санкції - 70 482 грн.

Що стосується проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого, проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: - «платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.»

Судом встановлено, що позивач подав 26.05.2014 р. до Західно-Донбаської ОДПІ заперечення на акт перевірки від 14.05.2014 р. № 87/22-03-20303352, додавши при цьому документи, що не були досліджені під час перевірки.

Таким чином, посилання відповідача на підпункт 78.1.5. п.78.1 ст.78 ПК України при призначенні перевірки відповідає дійсним обставинам та нормам чинного законодавства.

Згідно п.78.4, 78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно до акту перевірки від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352, наказ про проведення перевірки від 30.05.14 р. № 451 та направлення № 326, № 327 вручено під розпис головному бухгалтеру підприємства Усенко В.В., а саму перевірку проведено з відома керівника ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» Гальченко Г.О. та головного бухгалтера Усенко В.В.

Отже, перевірку проведено в порядку та в спосіб, встановлений податковим законодавством України.

Також, суд зазначає, що акт перевірки повинен бути оформлений відповідно до вимог ПК України та «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. (далі - Порядок 984).

Приписами п. 86. 1 ст. 86 ПК України та п. 3 Розділу І Порядку № 984 передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

В п. 86.3. ст. 86 ПК України зазначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Судом встановлено, що за результатами перевірки відповідачем складено акт від 13.06.2014 р. № 106/22-03-20303352 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (код ЄДРПОУ 20303352) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року», один примірник якого, згідно до власноручної розписки, отримала 13.06.14 р. головний бухгалтер ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» Усенко В.В.

Відповідно до п. 6 Розділу І Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених актів.

В п. 7 Розділу І Порядку № 984 вказано, що акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.

Титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки друкується на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів документальних перевірок.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Порядку № 984 усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками.

Дослідивши акт перевірки від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352 суд встановив, що вказаний акт відповідає вимогам п. 6 Порядку № 984, а посилання позивача на те, що в акті не чітко та не в повній мірі відображені усі дані, встановлені в ході проведення перевірки, не відповідають дійсності.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що перший аркуш акта перевірки не відповідає вимогам абз. 2 п. 7 Розділу і Порядку № 984, а саме роздрукований не на номерному бланку відповідача, а також те, що кожен аркуш акту перевірки не завізований в його нижній частині працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, оскільки позивачем надано суду другий примірник акта перевірки від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352, при цьому у суду не виникає сумнівів, що вказаний примірник акту перевірки складений відповідачем, тому перший примірник акту судом не витребувався та не досліджувався.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідачем було порушено його право тим, що для підписання надано лише додаток № 1 «Розрахунок повноти та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш»» до акту перевірки, хоча згідно з даними, викладеними в загальних положеннях акту, зазначається про існування як мінімум чотирьох додатків, оскільки пунктом 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку податковий орган наділяється повноваженням не давати на підпис посадовим особам платника податків додатки, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що акт перевірки від 13.06.2014 р. № 106/22-03-20303352 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (код ЄДРПОУ 20303352) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року» відповідає вимогам чинного законодавства України.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2014 року № 0000182203, винесеного Західно-Донбаською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті від 13.06.14 р. № 106/22-03-20303352, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» задекларовано податок на прибуток в сумі 369 644 грн. Перевіркою податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено порушення вимог п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме занижено податок на прибуток по підприємству на загальну суму 281 926 грн., в тому числі за 2013 рік - 281 926 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в розділі 3.1.2 акта перевірки.

В п. 6 розділу 3.1.2 акта перевірки зазначено: «Перевіркою показників, відображених у рядку 06.2 ЗВ/06.2 «Витрати на збут» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. у сумі 4 040 679, 00 грн. встановлено, що ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» здійснювало придбання основних засобів, нарахування заробітної плати, відрахування на соціальні заходи, перевезення будівельних лісів, розрахунки з постачальниками, нарахування амортизації. Протягом перевіряємого періоду підприємством до складу витрат включались розрахунки за претензіями, підтверджуючі первинні документи до перевірки не надано. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. в сумі 4 040 679,00 грн. на підставі таких документів: Дт 374; Кт 791 та встановлено порушення п.п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України на загальну суму 1 483 821,00 грн. в частині: 2013 рік - 1 483 821,00 грн.

Для розгляду заперечення підприємством надано рах. 374 «Розрахунки за претензіями» та акти звірення з кореспондентами: ПП «Будівельник М», ТОВ «Новий облік», ТОВ «Схід-Рембуд», СМП № 634 Одеської залізничної дороги (Гайворон), ТОВ «Укрцентрбуд», ТОВ «Цоколь», ПП «АльянсБуд», ПП «Гладіатор», ПП «Домострой-СН», ПП «Строммашина-Агро», ТОВ «ЕЙ ДЖІ Інвест», ТОВ ПКП «Сімполіпласт», ПП «Кримкенстрстрой», ТОВ «Петер-Інвест», ТОВ «Дніпро Інтер Комплект Сервіс», на яких відсутні підпис та печатка контрагента.

При цьому до перевірки не надано переписки з підприємством-боржником, письмової згоди постачальників на задоволення претензій, актів приймання вантажів, виписок банку або про відмову від цих претензій, рішень господарських судів».

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Приписами п.п. 14.1.11 п.14.1 cт. 14 ПК України встановлено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

В п. 135.1 cт. 135 ПК України зазначено - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

В силу вимог п. 135.2 cт. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.п. 135.5 cт. 135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Разом з тим, п. 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.8.5 п. 138.5 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абз.2 і 3 п. 142.2 ст. 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

ґ) витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 цього розділу, працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, придбаних комплектувальних виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій);

д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;

е)витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 цього Кодексу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абз. 2 і 3 п. 142.2 ст. 142 цього Кодексу, робітників та працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

є) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства;

ж) суми витрат, пов'язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу, встановленим вимогам відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності»;

з) суми витрат, пов'язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із ст. 148 цього Кодексу);

и) інші загальновиробничі витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів із складів до цехів і готової продукції на склади); нестачі незавершеного виробництва, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, нормативами.

Приписами п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України встановлено, що

п.п. 138.10.2 - адміністративні витрати спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення;

п.п. 138.10.3 - витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Згідно положень п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону України - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення

господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та мають всі необхідні реквізити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно не визнав належними первинними документами, надані позивачем акти звірки з контрагентами-боржниками, які не мають підпису уповноваженої особи підприємства та печатки підприємства.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

В силу п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження реальності господарської діяльності з контрагентами-боржниками (ПП «Будівельник М», ТОВ «Новий облік», ТОВ «Схід-Рембуд», СМП № 634 Одеської залізничної дороги (Гайворон), ТОВ « Укрцентрбуд», ТОВ «Цоколь», ПП «АльянсБуд», ПП «Гладіатор», ПП «Домострой-СН», ПП «Строммашина-Агро», ТОВ «ЕЙ ДЖІ Інвест», ТОВ ПКП «Сімполіпласт», ПП «Кримкенстрстрой», ТОВ «Петер-Інвест», ТОВ «Дніпро Інтер Комплект Сервіс») надано копії первинних документів (копії договорів оренди, додаткових угод до них, актів виконаних робіт, актів передачі в оренду, актів повернення з оренди, актів звірення тощо) за період 2006 р. - 2010 р. включно.

Суд з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України не приймає вказані первинні документи як належні докази та не досліджує їх, оскільки вони не надані посадовим особам Західно-Донбаської ОДПІ під час проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» на підтвердження показників, відображених у податковій звітності підприємства, а отже такі документи вважаються відсутніми у позивача на час складення такої звітності.

Таким чином, позивач не довів правомірності віднесення грошових коштів в сумі 281 926 грн. до безнадійної заборгованості та заниження на вказану суму податку на прибуток.

З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2014 року № 0000182203, яким ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 352 408 грн., з яких за основним платежем - 281 926 грн., штрафної (фінансової) санкції - 70 482 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом встановлено, що претензійно-позовна діяльність ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» з контрагентами-боржниками не велася, доводи представника позивача щодо відсутності коштів на сплату судового збору при подачі позову про стягнення боргу до господарського суду, а також на витрати по відрядженню в зв'язку з цим представника, суд вважає не обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є не обгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору; решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. У звязку з тим, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, а позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено 487,20 грн., що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору, який з урахуванням приписів ч. 2 ст. 4 вказаного закону (за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати) дорівнює в даному випадку - 4 872 грн., з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України решта сума судового збору в розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» решту суми судового збору в розмірі 4 384,80 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна