Рішення № 40746822, 23.09.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/3057/13

провадження № 2/753/207/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача Пипко Р.П.;

представника відповідача 2 ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» (далі по тексту - позивач, ПАТ «БТА Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 1) та ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_4) про, відповідно до уточнення позовних вимог, солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором 234 105,49 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 61 839,88 грн., заборгованості за відсоткам у розмірі 28 410,68 грн. та пені у розмірі 143 854,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем 1 кредитного договору, відповідач 1 зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі. В якості забезпечення виконання ним своїх зобов'язань за умовами кредитного договору, між позивачем та відповідачем 2 - ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

Однак, відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не виконали, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням їх збільшення, просив суд їх задовольнити.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в солідарному стягненні заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не підписував договір поруки. Крім того, зазначив, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Проте, позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, зокрема з жовтня 2008 року, не пред'явив вимогу до поручителя та не звернувся до суду з відповідним позовом, в зв'язку з чим порука відповідача 2 вважається припиненою, а вимоги до нього не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відбувшихся судових засіданнях представника позивача та представника відповідача 2, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 01 квітня 2008 року між ВАТ «БТА Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №005/019/08-22-4, відповідно до п. 1 якого, позивач надає відповідачу 1 грошові кошти (далі по тексту - кредит) в сумі 75 000 гривень на строк користування до 01 вересня 2010 року, а відповідач 1 зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 21% річних та платежі за кредитом у встановлений договором строк в повному обсязі. А згідно з п. 8.1 цього договору погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіку повернення кредиту і сплати відсотків, наведеному у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, зокрема, на підставі п. 1.1 здійснив видачу кредитних ресурсів у розмірі 75 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку.

Позичальник - відповідач 1 скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, про що попереджався кредитором.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач 1 не виконав, протягом дії кредитного договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування ним.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, станом на 07.11.2010 року заборгованість відповідача 1 перед позивачем за кредитним договором становить 61 839,88 грн. та 28 410,68 грн. - сума відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту Договору, буде меншою 10 гривень за кожний день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 10 гривень за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню становить 143 854,93 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 01 квітня 2008 року між ВАТ «БТА Банк», правонаступником якого є позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладений договір поруки №005/019/08-22-4 (ДП), у відповідності до умов пункту 1.1 якого, поручитель - відповідач 2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за зобов'язаннями відповідача 1, які виникають з умов кредитного договору №005/019/08-22-4 від 01.04.2008 року в повному обсязі цих зобов'язань. Відповідно до умов пункту 1.4 вищезазначеного договору поруки, поручитель - відповідач 2 і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача 2 на те, що даний договір поруки підписаний іншою особою, а не ОСОБА_4, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи, а саме висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3412/3413/14-32 від 15.04.2014 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_4 у рядку «Поручитель» кожного аркуша та у графі «ПОРУЧИТЕЛЬ» останнього аркуша договору поруки № 005/019/08-22-4 (ДП) від 01.04.2008 року, укладеного від імені ВАТ «БТА Банк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконані саме ОСОБА_4.

Також безпідставними є твердження представника відповідача 2 про припинення поруки у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з вимогами до поручителя, з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як встановлено вище, 01 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір відповідно до умов якого позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в терміни, встановленні графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору). Кінцевим строком погашення кредиту є 01 вересня 2010 року. Цей строк погашення заборгованості було погоджено з поручителем - відповідачем 2, що було зазначено у п. 1.2 договору поруки.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «БТА Банк» 25 січня 2010 року звернувся з вимогою до поручителя - відповідача 2 про погашення боргу за кредитним договором на протязі десяти днів. Проте, дана вимога протягом встановлено у ній строку не виконана. Інших доказів пред'явлення вимоги до поручителя раніше зазначеної дати представником відповідача 2 не надано.

Враховуючи викладене, та те, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання, пред'явив вимоги до поручителя та боржника, звернувшись до суду з відповідним позовом 15 лютого 2010 року, що підтверджується штемпелем на зазначеній позовній заяві, суд дійшов висновку, що підстав для визнання поруки припиненою не вбачається.

Зважаючи на викладене, суд критично оцінює доводи представника відповідача 2 щодо припинення поруки у зв'язку з настанням строку виконання основного зобов'язання у жовтні 2008 року, зокрема з моменту несплати кредитором поточних платежів, оскільки як встановлено кредитним договором та договором поруки кінцевим строком погашення кредиту є 01 вересня 2010 року.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. А згідно п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, з відповідачів солідарно підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрати на опублікування оголошення в пресі про виклик в судове засідання відповідача в розмірі 840 грн. (420 +420).

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 536, 549, 554, 559, 614, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, стст. 57, 60, 79, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 234 105,49 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 61 839,88 грн., заборгованості за відсоткам у розмірі 28 410,68 грн. та пені у розмірі 143 854,93 грн., а також судові витрати у розмірі 1 700 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 840 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.