Вирок № 40746800, 22.09.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1804/14-к

провадження №1-кп/283/110/2014

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2014 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Ярмоленка В.В.,

з секретарем Пух Н.М.

з участю прокурора Литвиненка Д.В.

потерпілого ОСОБА_1

законного представника обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №120130600800000177 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, грохотника ПАТ «МКДЗ», на утриманні малолітня дитина, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, будучи неповнолітнім, 17 лютого 2013 року близько 02-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, з корисливих мотивів з застосуванням фізичної сили шляхом виламування викрав дзеркала заднього виду з обох дверцят автомобіля Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився біля під'їзду №1 багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 та якими розпорядився на власний розсуд.

В результаті вчинення суспільно небезпечних дій обвинуваченим завдано матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1 на суму 1650 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердивши фактичні обставини справи і пояснив, що 17 лютого 2013 року в нічний час вирішив викрасти дзеркала заднього виду з автомобіля знайомого ОСОБА_1 з наступним продажем їх ОСОБА_5 З цією метою, скориставшись відсутністю сторонніх осіб він виламав два дзеркала з хромовими накладками з руками VW T-4 та заніс їх в підвальне приміщення будинку. Обіцяє відшкодувати потерпілому завдані збитки.

Потерпілий ОСОБА_1, який в ніч на 17 лютого 2013 року залишив автомобіль біля під'їзду будинку, в якому він проживає. Вранці виявив відсутність двох дзеркал заднього виду. Має до обвинуваченого лише претензії майнового характеру.

Крім визнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_4 його причетність до інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння доводиться наступними доказами:

під час огляду місця події 17 лютого 2013 року, а саме автомобіля Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_1 виявлено відсутність з лівої та правої сторони дзеркала заднього виду та хром накладки на ручки дверцят з лівого та правого боку.

відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 вартість одного дзеркала Т4 становить 400,00 грн., а комплект накладок на дзеркала та ручки хромовані VW T-4 - 850 грн.

під час проведення слідчого експерименту 19 червня 2014 року з підозрюваним ОСОБА_4, останній розповів про механізм викрадення дзеркал з автомобіля ОСОБА_1 17 лютого 2014 року, а саме руками відламав від основи дверцят спочатку ліве дзеркало, а потім - праве.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) та кваліфікує ці його дії за ст. 185 ч. 1 КК України.

Як особа, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.

Пом'якшуючою покарання обставиною суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обтяжує його покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи вид і міру покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує думку потерпілої особи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості.

Приймаючи до уваги всі обставини справи суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання, не пов'язаного із реальним позбавленням волі, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції від суспільства та приймає рішення про покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі в межах санкції даної статті, з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Обвинуваченим в судовому засідання заявлено клопотання про звільнення його від покарання на підставі акту амністії. Прокурор та потерпілий не заперечували щодо звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання.

Згідно п. «а» ч.2 ст.9 ЗУ «Про амністію у 2014 році» застосування цього закону здійснюється у тому числі і до осіб звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п. «а» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2014 р» звільненню від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі підлягають осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Згідно з фотокопією паспорта НОМЕР_2 ОСОБА_4 на момент вчинення злочину 17 лютого 2013 року не досяг 18-річного віку.

В зв'язку з викладеним та враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості неповнолітнім, який не є тяжким або особливо тяжким (ст. 12 КК України), є особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, а також на день набрання чинності Закону «Про амністію у 2014 році» є потерпілим від аварії на ЧАЕС, має на утриманні неповнолітню дитину, не відноситься до осіб, зазначених в ст. 8 Закону України «Про амністію в 2014 році», щодо яких не може бути застосована амністія суд вважає, що він підлягає звільненню від призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного цим вироком Малинського районного суду Житомирської області на підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 р» від 08.04.2014 року.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Ярмоленко