Вирок № 40746647, 18.08.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/986/13- к

1-кп/369/55/14

В И Р О К

іменем України

18.08.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Бурбели Ю.С.,

за участі секретарів Солдатенко В.С., Шереметьєвої Т.В., Фур'яки А.В.,

прокурорів Науменка С.П., Литвиненка Р.С., Юркової Ю.В., Безсмертного М.П.

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бодаки Збаразького району Тернопільської області, який має середню освіту, неодружений, працює паламарем у храмі Архістратига Михаїла в с. Білогородка, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, за наступних обставин.

10.06.2012 близько 01-ї години на узбіччі проїжджої частини біля церкви за адресою: вул. Леніна, 37/1, в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, під час бійки, яка виникла між ОСОБА_4 і потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, були ініціаторами бійки, в ході якої останні руками та ногами, спричинили ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у виді садна лівого ліктьового суглобу, 3-х саден лівого колінного суглобу, від чого той впав і перебував на землі, захищаючись від суспільно небезпечного посягання, ОСОБА_4 ножем, який мав при собі, наніс 2 удари ОСОБА_2, який схилився над ним щоб продовжити застосування насильства, чим завдав тому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням печінки та шлунку, проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкої кишки, внутрішньої кровотечі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Отримавши вказані тілесні ушкодження ОСОБА_2 відійшов від ОСОБА_4, а ОСОБА_3 кинувся на ОСОБА_4, який підіймався. Продовжуючи захищатись від суспільно небезпечного посягання, ОСОБА_4 обхопив ОСОБА_3 за ноги спереду і утримуючи його, рукою, в якій тримав ножа, наніс зі сторони спини ОСОБА_3 17 ударів ножем останньому, чим спричинив тому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення правої підлопаткової ділянки, пневмотораксу справа, непроникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, множинних колото-різаних поранень правої поперекової ділянки, сідниці, задньої поверхні стегна. Проникаюче колото різане поранення підлопаткової ділянки справа з пневмотораксом відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Поранення передньої черевної стінки, поперекової ділянки, стегна та сідниці відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Після спричинення зазначених тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, визнав себе винним повністю у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України та показав суду, що працює в с. Білогородка у церкві паламарем, а вночі охоронцем, тому на ніч одягає камуфляжну форму. Потерпілого ОСОБА_2 вперше побачив вночі 09.06.2012 біля кіоску в с. Білогородка, напроти церкви, де працює, куди пішов купити води. До нього підійшов потерпілий та став вимагати купити пива, погрожуючи розправою з боку його друзів, які нібито знаходились поблизу, і він, злякавшись, купив тому пива. Потім той став вимагати у нього гроші, погрожуючи розправою. Він, знаходячись під впливом погроз, висловлених раніше ОСОБА_2, пояснив тому, що гроші у нього знаходяться в приміщенні церкви. Той сказав, що піде з ним. Коли підійшли до території церкви, він хотів зайти на територію і зачинити ворота, але ОСОБА_2 не дав йому такої можливості і самовільно, не питаючи дозволу, пішов з ним у приміщення. Поки він шукав гроші, ОСОБА_2 перебував на кухні і в його присутності самовільно забрав з холодильника пляшку горілки і пляшку вина. Він тому зауваження не робив, оскільки боявся висловлених раніше погроз. Він віддав ОСОБА_2 всі гроші, які були у нього - приблизно 300 гривень, але той, щоб переконатись, що це всі гроші, що у нього були, оглянув його брюки і знайшов ще 100 гривень, які забрав собі. Перед ти як піти, ОСОБА_2 сказав, щоб він не звертався до правоохоронних органів, в іншому випадку він знайде його і вчинить над ним розправу, оскільки раніше неодноразово судимий і знає як це зробити, після чого пішов. Залишившись наодинці, він трохи заспокоївся від переляку і зрозумів, що залишився зовсім без грошей і йому нема на що жити. Тому він вирішив наздогнати ОСОБА_2 і попросити, щоб той повернув йому хоч якусь частину коштів. Побоюючись ОСОБА_2 та його друзів, якими той його залякував, та які могли бути поруч, він взяв з сою ніж, щоб мати можливість захистити себе у разі необхідності. Він побіг в сторону, куди пішов потерпілий і побачив того разом з потерпілим ОСОБА_3 Наздогнавши їх, він став просити ОСОБА_2 повернути йому хоча б 50 гривень. У відповідь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали сміятись з нього, а потім, коли він став наполягати на своєму проханні, ОСОБА_2 ударив його кулаком в ніс, а ОСОБА_3 ударив в коліно ноги, від чого він впав. Від цього він впав на землю, ОСОБА_2 щоб продовжити його побиття і він, захищаючись, ножем який був при ньому, наніс тому 2 удари в живіт. Після цього ОСОБА_2 відійшов від нього і він став підніматись з землі. В цей момент ОСОБА_3 кинувся на на нього. Продовжуючи захищатись він обхопив ОСОБА_3 за ноги спереду і утримуючи, наніс тому зі сторони спини 16 ударів ножем. Після цього той також відійшов від нього. Авін пішов до церкви. Тоді він не вважав, що вчинив злочин, крім того боявся помсти, оскільки злочинці знали де він працює і могли в будь-який момент підійти і помститися. Тому до міліції не звернувся одразу, але звернувся пізніше. В міліції він написав явку з повинною та розказав правду, але потім, коли потерпілих не стали притягати до відповідальності за вчинене, перелякавшись, що розслідування буде необ'єктивне, міняв свої показання. В період судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 зустрічав його, погрожував йому і він звертався з даного приводу до прокуратури. ОСОБА_2 за це в січні 2014 року притягли до адміністративної відповідальності у Києво-Святошинському суді.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що вечором 09.06.2012 він вийшов за сигаретами в с. Білогородці до магазину біля церкви і зустрів своїх знайомих. Купили сигарет, пива. До них підійшов ОСОБА_3, постояв з ними близько години. Потім сказав, що поїде додому в Київ. Той пішов вперед, а він відійшов по своїх справах. Потім побачив, що ОСОБА_3 з кимось бореться. Він підійшов до них і отримав 2 удари ножем. Його знайомі викликали швидку медичну допомогу. Прийшов до свідомості в реанімації. Обвинуваченого ОСОБА_4 впізнав на очній ставці. В момент вчинення злочину той був у камуфляжній формі. До нанесення тілесних ушкоджень його не бачив. Коли він підійшов до потерпілого ОСОБА_3, то ОСОБА_4 наніс йому 2 удари гострим предметом, мабуть ножем, в нижню частину живота, від чого стало боляче. Згодом ОСОБА_3 він побачив в крові. Потім нападник побіг в сторону центру села.

Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що вечором 09.06.2012 в Білогородці зустрів ОСОБА_2, з яким дружить, на зупинці біля церкви і випив з тим горілки. Збирався їхати додому. Пам'ятає, що після вжиття алкогольних напоїв підходив до когось і запитував про сигарети, але не знає чи це був ОСОБА_4 ОСОБА_2 бачив його бійку з чоловіком, але він не пам'ятає чому виникла бійка. Той бив його гострим предметом. Він відчув, що був в крові. Коли ОСОБА_2 його відтягував, то чоловік наніс ОСОБА_2 2 удари, а йому 16 ударів. Далі той чоловік, що порізав їх, побіг в сторону центру с.Білогородки. Викликали швидку. В той вечір він випив близько 300 гр. горілки і 2 л пива. Йому привозили на телефоні з міліції фото ОСОБА_4 і він сказав, що не пам'ятає того. Він дійсно не пам'ятає особу, яка наносила удари, але ОСОБА_2 сказав, що це ОСОБА_4 і впізнав того, оскільки той ударив його ножем. Він не пам'ятає взагалі особи яка його била, пам'ятає лише, що з кимось бився.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що вночі 10.06.2012 зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який був у крові. Запитав що з ним і той відповів, що його порізали. Він того завіз до лікарні. Обвинуваченого не знає, раніше не бачив. ОСОБА_3 також показав йому де лежить ОСОБА_2 без свідомості. У того був порізаний живіт. Йому не було цікаво було хто їх порізав, тому він про це нікого не питав. Він відвіз до лікарні тільки ОСОБА_3 тому, що у того був не такий тяжкий стан як у ОСОБА_2, а за ОСОБА_2 викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що 10.06.2012 в с. Білогородка вийшов зі своїм знайомим ОСОБА_5 в нічний кіоск. Там ходив раніше не знайомий йому ОСОБА_3, який був у крові та просив про допомогу. Недалеко, напроти церкви, лежав потерпілий ОСОБА_2, якого він знав як бродягу та раніше судимого. ОСОБА_5 повіз на своїй машині ОСОБА_3, а він викликав швидку допомогу для ОСОБА_2. Коли допомога приїхала, підійшов ще один знайомий ОСОБА_7 і розпитував, що сталося.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що 10.06.2012 прийшов до нічного магазину в с. Білогородка з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Розпивали пиво. Підійшов ОСОБА_4, запропонував сходити в церкву взяти вино і горілку, він погодився. Той відкрив ключами підвал, спустилися. Той дав, а він взяв вино, горілку і пачку печива. Хлопці залишилися на місці. Повернувшись побачив, що хлопець один був в крові і швидку вже викликали.

Свідок ОСОБА_8, показав суду, що 10.06.2012 заступив на чергування в райвідділку міліції. Зранку повідомили, що був підріз і сказали, щоб виїхали на додатковий огляд в с. Білогородка. Виїхали. Оглянули церкву. Він вилучив за вказівкою слідчого зразки плям бурого кольору, які були на стіні, на другій і третіх сходах.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними з протоколу огляду місця події від 10.06.2012, згідно якого на узбіччі автодороги біля церкви за адресою: с. Білогородка, вул., Леніна, 37/1, виявлені плями бурого кольору схожі на кров (т.1, а.с.9-10);

- даними з протоколу явки з повинною від 10.06.2012, згідно якого ОСОБА_4 повідомив павоохоронні органи про те, що 10.06.2012 в с. Білогородка, неподалік продуктового магазину та церкви, наніс ножові поранення двом раніше невідомим йому чоловікам у зв'язку з їх неправомірними діями щодо нього (т.1, а.с. 19);

- даними з висновку експерта № 346/Д від 03.09.12, згідно якого ОСОБА_2, спричинені тілесніі ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки (епігастральної ділянки зліва) з пошкодженням печінки та шлунку, проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки (лівої здухвинної ділянки) з пошкодженням тонкої кишки, внутрішньої кровотечі, які утворилися від 2-х дій гострого предмету, яким міг бути ніж, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 129-130);

- даними з висновку експерта № 355/Д від 03.09.12, згідно якого ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення правої підлопаткової ділянки, пневмотораксу справа, непроникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки (ліва пахвинна ділянка) множинних колото-різаних поранень правої поперекової ділянки, сідниці, задньої поверхні стегна, які утворилися не менш ніж від 17 дій гострого предмету, яким міг бути ніж. Проникаюче колото різане поранення підлопаткової ділянки справа з пневмотораксом відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Поранення передньої черевної стінки, поперекової ділянки, стегна та сідниці відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 1, а. с. 136-137);

- даними з висновку експерта № 354/Д від 03.09.12, згідно якого ОСОБА_4, були спричинені легкі тілесні ушкодження у виді садна лівого ліктьового суглобу, 3-х саден лівого колінного суглобу, різана рана 4-го пальця лівої кисті. Садна відносяться до легких тілесних ушкоджень, рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя ( т.1, а.с. 143).

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку про доведеність винності обвинуваченого у вчиненні умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони і кваліфікує його дії за ст. 124 КК України.

Кваліфікацію органом досудового слідства дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст.121 КК України суд визнає помилковою з наступних підстав.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в своїх показаннях в судовому засіданні не повідомили суд про причини, через які обвинувачений ОСОБА_4 спричинив кожному з них тілесні ушкодження, посилаючись на те, що кожний з них перебував у ту ніч в стані алкогольного сп'яніння після великої кількості вжитих спиртних напоїв.

Суд розцінює такі показання як небажання свідчити про реальні причини бійки, що відбулась в ту ніч між обвинуваченим та потерпілими.

Обвинувачений ОСОБА_4 в день вчинення злочину повідомив в явці з повинною правоохоронні органи про спричинення ножем двом невідомим чоловікам тілесних ушкоджень ножем через неправомірні дії останніх щодо нього.

У своїх заявах до Києво-Святошинського РВ від 23.10.2012 та10.12.2012 обвинувачений ОСОБА_4 детально повідомляв про обставини за яких в ніч на 10.06.2012 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили його побиття та пограбування (т.1, а.с. 224-225), що вказує на можливі причини бійки, яка відбулась в ту ніч між обвинуваченим та потерпілими і ці показання обвинуваченого не спростовані в ході судового розгляду.

Крім того, вказані у даних заявах обставини частково узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7 в частині передачі обвинуваченим алкогольних напоїв в підвальному приміщенні церкви в ніч на 10.06.2012.

Висновоком експерта № 354/Д від 03.09.12 підтверджується спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень, що свідчить про наявність суспільно небезпечного посягання на обвинуваченого в ніч на 10.06.2012.

Згідно даних ДІАЗ МВС України потерпілий ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, а саме: за ч. 2 ст.296, ч. 2 ст. 142 КК України (1999 р.); за ч. 2 ст.190 (2004 р.); за ч. 3 ст. 185 КК України (2013 р.) і на момент закінчення судового розгляду у даному кримінальному провадженні притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3ст. 185 КК України, скоєного під час іспитового строку.

Згідно даних ДІАЗ МВС України потерпілий ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за ч. 4 ст. 296 КК України (2003 р.); за ч.1 ст. 289 КК України (2009 р.); за ч.3 ст.185 КК України (2009 р.).

Вказані данні свідчать про схильність кожного з потерпілих до вчинення злочинів проти власності, а також проти життя та здоров'я особи.

Свідок ОСОБА_7, який підтримує дружні стосунки з потерпілими, для допиту в судовому засіданні етапувався до суду з місць позбавлення волі, де відбуває покарання за вчинений злочин, що дозволяє суду критично оцінювати показання даного свідка в тій частині, що суперечить показанням обвинуваченого про те, що саме потерпілий ОСОБА_2 перебував з ним в ніч вчинення злочину у підвальному приміщенні церкви і вчинив пограбування ОСОБА_4 Суд розцінює такі показання як намагання приховати відомості про протиправні дії потерпілого ОСОБА_2 у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, які в подальшому стали причиною бійки між обвинуваченим та потерпілими.

У той же час обвинувачений працює у храмі Української Православної Церкви в с. Білогородка, закінчив духовне училище, духовну семінарію, є віруючою людиною. Даних, які б компрометували обвинуваченого, суду не надано.

Достовірних даних, які б підтверджували перебування обвинуваченого в ніч на 10.06.2012 суду не надано.

Крім того, суд приймає до уваги, що під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_2 вчинялись щодо обвинуваченого ОСОБА_4 протиправні дії, спрямовані на здійснення тиску на останнього, що підтверджено приєднаними до кримінального провадження матеріалами справи про адміністративне правопорушення, згідно яких постановою Києво-Святошинського райсуду від 05.02.2014 на потерпілого ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_4, передбаченого ст.. 173 КУпАП.

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд надає перевагу показанням обвинуваченого ОСОБА_4 про обставини, за яких були спричинені тяжкі тілесні ушкодження кожному з потерпілих, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому суд визнає, що спричинення обвинуваченим ножем тяжких тілесних ушкоджень кожному з потерпілих було вчинено з перевищенням меж необхідної оборони, а саме - заподіяння вказаних ушкоджень потерпілим явно не відповідало небезпечності посягання з їх сторони та обстановці захисту зі сторони обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи, що злочин, передбачений ст. 124 КК України, згідно ст. 12 КК України, є не тяжким злочином; враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4, який за місцем проживання характеризується посередньо, має постійне місце роботи, неодружений, суд дійшов до висновку про необхідність призначити йому покарання за вчинений злочин у виді обмеження волі в межах санкції ст. 124 КК України та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити у виді підписки про невиїзд.

Речові докази у справі: жилет камуфляжного забарвлення; костюм камуфляжного забарвлення; 8 паперових пакетів зі зразками крові потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4; 2 паперові конверти із зіскобами штукатурки, зберігаються у кімнаті зберіганні речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Бурбела Ю.С.