Рішення № 40746408, 23.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16295/14 23.09.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ДИТРИБ'ЮШН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет - 2010"

про стягнення 77 403,44 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Луценко С.О. (дов.№ б/н від 23.07.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 23.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНУМ ДИТРИБ'ЮШН" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет - 2010" (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 10/104 від 16.09.2010 у сумі 77 403,44 грн., з яких 64 502, 87 грн. сума основного боргу, 12 900, 57 грн. сума неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/16295/14, розгляд справи призначено на 23.09.2014.

19.09.2014 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.09.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (11.08.14 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті позовних вимог та подано заяву про залучення документів до матеріалів справи.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки № 10/104 від 16.09.2010 в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання та на подання відзиву, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, в якості постачальника, та відповідачем, в якості покупця, було укладено договір поставки № 10/104 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що постачальник зобов'язується постачати товар (асортимент, кількість та ціна якого у кожній партії визначається в специфікаціях) покупцю, а покупець зобов'язується приймати цей товарі та здійснювати його оплату, на умовах і в порядку, викладеними в договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до трьохсторонньої додаткової угоди від 30.12.2011 до договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Груп» набуло усіх прав та обов'язків постачальника за договором, на що відповідач надав свою згоду.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.11.2013 позивач набув право вимоги за договором поставки №10/104 від 16.09.2010. Згідно п. 7 договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Груп» зобов'язалося повідомити відповідача про відступлення права вимоги за цим договором протягом 10 днів з моменту підписання договору про відступлення права вимоги.

Своє зобов'язання, визначене п. 7 договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Груп» виконало, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.1 договору передача товару здійснюється окремими партіями протягом дії договору на підставі замовлення покупця, переданого через факс, поштою або телефоном.

Пунктом 4.2. договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 21 календарних днів від дати поставки згідно накладної.

Згідно пункту 5.4. договору у випадку не оплати товару згідно п. 4.2. договору покупець має сплатити неустойку у розмірі 20% від загальної ціни неоплаченого товару.

На виконання умов договору Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 поставила відповідачу товар на суму 64 523. 62 грн. згідно видаткових та податкових накладних за період з 18.02.2011 по 07.12.2011. При цьому, згідно викладеного в позовній заяві за період з 18.02.2011 по 07.12.2011 відповідач отримав товар за договором на суму 64 502, 87 грн.

За твердженням позивача, оплата за поставлений відповідачу товар за договором від відповідача не надійшла, доказів іншого матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 10/104 від 16.09.2010 є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, у відповідності до додаткової угоди до договору від 30.12.2011 та договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.11.2013 право вимоги за договором перейшло до позивача у справі, по всіх зобов'язаннях, що витікають з договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, сторони договору у п. 4.2 договору погодили, що покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 21 календарних днів від дати поставки згідно накладної.

Постачальником за договором у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 64 523, 62 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Поставлений товар, за твердженням позивача, оплачений відповідачем не був (ні постачальнику, ні ТОВ «Ганум Груп», ні позивачу) і станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем складає 64 502,87 грн.

Постачальником за договором умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 64 523, 62 грн. та/або в розмірі 64 502,87 грн. (за розрахунком позивача) відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 64 523, 62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 64 502,87 грн. (за розрахунком позивача) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.5.4. договору розмір неустойки складає 20% від загальної ціни неоплаченого товару.

За викладених обставин, вираховуючи викладені приписи чинного законодавства та положення договору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 12 900, 57 грн. (64 502, 87 * 20 % = 12 900, 57) за порушення умов договору визнаються судом обґрунтованими, доведеними а такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2010" (03039, м. Київ, проспект 40-річчя жовтня, 6; код ЄДРПОУ - 36884645; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Дистриб`юшн" (07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Дмитрова, 119; код ЄДРПОУ - 38108233) 64 502 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот дві) грн. 87 коп. основного боргу, 12 900 (дванадцять тисяч дев'ятсот) грн. 57 коп. суми неустойки та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на оплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко