Постанова № 40746400, 01.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 927/221/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд"на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 19.05.2014 Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014у справі№ 927/221/14Господарського судуКиївської областіза позовомПрилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання"доПублічного акціонерного товариства "Укргазбуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Прилуцька міська рада Чернігівської областіпростягнення 164236,67 грн.за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Дорошенко Р.В., дов. від 01.01.2014;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

прокурора: Кузнецова Ю.В., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. №023135 від 26.11.2013;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 30.09.2014 № 02-05/439 для розгляду касаційної скарги у справі № 927/221/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 01.10.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.05.2014 у справі № 927/221/14 (суддя Бабкіна В.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р,І.) рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2014 у справі № 927/221/14 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між КП "Прилукитепловодопостачання" (Виконавець) та Будівельним управлінням № 1 ПАТ "Укргазбуд" (Абонент) 01.02.2011 укладений договір № 719 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати Абоненту вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (при технічній можливості) та холодної води і водовідведення, а Абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.2 договору, Абонент зобов'язаний своєчасно щомісяця оплачувати надані йому послуги.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за послуги Абонентом здійснюються: попередня оплата у розмірі 30% від суми визначеної за об'ємами наданих послуг у минулому місяці до 15 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за отримані послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше останнього розрахункового місяця. У разі не отримання рахунку до 20 числа місяця розрахункового періоду Абонент повинен звернутися в абонвідділ (бухгалтерію) Виконавця для отримання інформації про належну до оплати суму. Неотримання рахунку не звільняє Абонента від своєчасної оплати послуг.

Договір, згідно п. 11.1, набуває чинності з дня його підписання і діє в частині надання послуг до кінця поточного року, а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення.

Відповідно до п. 11.2 договору, він вважається пролонгованим на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна з сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що на виконання умов наведеного договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 167285,14 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами про надання послуг за період з лютого 2011 року по жовтень 2013 року.

В подальшому, внаслідок виключення частини опалювальної площі позивачем здійснено перерахунок за надані послуги на суму 311,17 грн. у червні 2011 року та на суму 2737,30 грн. у січні 2013 року.

Проте, як досліджено судами, відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за отримані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 164236,67 грн. (сума визначена позивачем з урахуванням перерахунку за надані послуги в червні 2011 року та в січні 2013 року).

Розглядаючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з положень ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України та зазначив про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України обумовлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе обов'язків судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки всупереч взятим на себе зобов'язанням за наведеним вище договором від 01.02.2011 № 719, відповідачем не виконано умов договору в частині розрахунків за отримані послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, то зважаючи на норми законодавства, а також матеріали справи, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, як вірно зауважив апеляційний господарський суд, доводи скаржника (відповідача) стосовно того, що він не є власником будинку, а тому не повинен сплачувати за надані позивачем послуги по договору від 01.02.2011 № 719, є безпідставними, оскільки зазначений вище договір укладений саме з відповідачем, а також останнім отримувались рахунки на оплату наданих послуг та підписувались акти про отримані послуги, а тому, в силу вищезазначеного, договір підлягає виконанню належним чином його сторонами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

При цьому, суди правильно звернули увагу, що наявні докази, надані учасниками процесу та зібрані під час розгляду справи по суті спору, підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, відхиляючи доводи відповідача (апелянта), спростовуючи подані останнім докази, у мотивувальній частині судового рішення суд апеляційної інстанції навів правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи та докази не взято до уваги судом.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 у справі № 927/221/14 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР