Постанова № 40746121, 25.09.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року Справа № 161/12382/14-а

Провадження № 2-а/161/516/14

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Філюк Т.М.,

при секретарі - Марчак Е.Є.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мельника С.В.

представника третьої особи ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Луцької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та нечинними розпоряджень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та нечинним розпоряджень від 10.07.2013 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що в липні 2013 року у неї було відібрано її внуків ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. В подальшому, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року встановлено опіку над дитиною ОСОБА_7 та призначено його опікуном ОСОБА_9. Крім того, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 18 від 10 липня 2013 року влаштовано до прийомної сім»ї на базі подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_4, дитину - ОСОБА_6.

Вважає дії щодо відібрання дітей неправомірними, оскільки у відповідача не було правових підстав відбирати у неї малолітніх дітей, не було дотримано встановленого чинним законодавством порядку для забезпечення якнайкращих умов для самих дітей щодо їх проживання та виховання, не забезпечено переважне право на передання дітей їй, як рідній бабусі. Крім того, вказує, що при відібранні дітей було застосовано фізичну силу.

Враховуючи наведене, просить визнати неправомірними та скасувати розпорядження Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року про встановлення опіки над дитиною позбавленою батьківського піклування ОСОБА_7 та розпорядження Луцької районної державної адміністрації № 18 від 10 липня 2013 року про створення прийомної сім»ї на базі подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_4 та влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_6, а також визнати неправомірними дії відповідача по відібранню дітей та зобов»язати повернути їх позивачу для проживання та виховання.

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, окрім викладеного в позовній заяві просив визнати неправомірними дії відповідача щодо поміщення малолітніх дітей в Луцьку районну лікарню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на його безпідставність. Суду пояснив, що відібрання дітей відбувалось на підставі рішення Луцького міськрайонного суду про позбавлення батьківських прав матері дітей - ОСОБА_11 з дотриманням вимог чинного законодавства. Вважає розпорядження Луцької районної державної адміністрації правомірними. А тому, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Служби в справах дітей Луцької районної державної адміністрації та третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 161 від 13.06.2013 року малолітнім ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до розпорядження Луцької районної державної адміністрації № 166 від 17 червня 2013 року направлено дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, до Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки., про що 18 червня 2013 року складено відповідний акт.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відібрання малолітніх дітей відбувалось за місцем проживання їх матері, позбавленої батьківських прав на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року з дотриманням вимог чинного законодавства України. Порушень чинного законодавства України та інтересів малолітніх дітей при відібранні не встановлено. Не знайшло свого підтвердження і застосування фізичної сили як щодо позивача так і до дітей. Не встановлено неправомірності дій відповідача щодо поміщення дітей до лікарняного закладу.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи владних повноважень, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та іншими законами.

Згідно з ст.. 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок позбавлення батьків батьківських прав, чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Як передбачено вимогами Сімейного кодексу України з позбавленням батьківських прав припиняються сімейні правовідносини між батьками і дитиною.

Згідно ч. 4 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_5 зверталась з заявами про призначення опікуном малолітніх онуків у службу у справах дітей, однак у відповідності до роз»ясень Луцької райдержадміністрації нею не надано жодного документу з визначеного переліку, які необхідні для встановлення опіки.

Крім того, згідно п. 38 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року потенційний опікун не може проживати на спільній житловій площі з членами сім»ї поведінка чи спосіб життя яких може негативно вплинути на дітей.

Відповідно до ст.. 6 Закону України « Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.

Статтею 243 Сімейного Кодексу України передбачено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року встановлено опіку над дитиною ОСОБА_7 та призначено його опікуном ОСОБА_9.

Крім того, розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 18 від 10 липня 2013 року влаштовано до прийомної сім1ї на базі подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_4, дитину - ОСОБА_6.

Також судом встановлено, що потенційний опікун та потенційна прийомна сім»я, у які влаштовано дітей, перебували на обліку у службі у справах дітей та мали належний пакет документів, що визначений Порядком та Положенням про прийомну сім»ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 оку № 565.

Таким чином, відібрання малолітніх дітей відбувалось за місцем проживання їх матері, позбавленої батьківських прав, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2013 року, з дотриманням вимог чинного законодавства України. Позивач, як бабуся малолітніх дітей, у відповідності до вимог Сімейного кодексу України, маючи переважне право перед іншими особами на передання їй дітей, не була позбавлена права на звернення з відповідною заявою до служби у справах дітей з наданням відповідних документів, які визначені Порядком провадження органами опіки і піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року. Як встановлено судом, документів, необхідних для встановлення опіки, позивач у службу в справах дітей не надала.

Виходячи з вищезазначеного, судом не встановлено підстав для визнання неправомірними дій відповідача по відібранню малолітніх дітей, поміщенню в лікувальний заклад та зобов»язання повернути їх позивачу для проживання та виховання. Також, суд вважає правомірними, прийнятими відповідно до діючого законодавства з дотриманням принципу верховенств права та в інтересах малолітніх дітей, оспорювані позивачем розпорядження Луцької районної державної адміністрації № 191 від 16 липня 2013 року про встановлення опіки над дитиною ОСОБА_7 та призначення його опікуном ОСОБА_9, та розпорядженням Луцької районної державної адміністрації № 18 від 10 липня 2013 року про влаштування до прийомної сім»ї на базі подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_4, дитини - ОСОБА_6

Разом з тим, позивач не позбавлена права реалізувати своє право передбачене Сімейним кодексом україни на переважне право передачі їй малолітніх дітей в разі відповідно звернення з заявою до Служби у справах дітей з наданням відповідних документів та з дотриманням Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 10, 71, 99, 100, 158, 160, 161-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Луцької районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та нечинними розпоряджень -- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк