Вирок № 40745854, 03.10.2014, Решетилівський районний суд Полтавської області

№ 1-кп/546/96/14

546/997/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.

з участю: прокурора - Голубицького В.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого директором ТОВ «Решетилівський хлібзавод», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

обвинувачений ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ТОВ «Решетилівський хлібзавод» і будучи службовою особою, яка здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки по керівництву підприємством, його виробничо-господарської та іншої діяльності, та особою, відповідальною за техніку безпеки на виробництві, допустив порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів про охорону праці та правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок чого настали тяжкі наслідки.

так, 12 грудня 2013 року між ТОВ «Решетилівський хлібзавод» в особі його директора ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 було укладено трудовий договір, згідно якого ОСОБА_1 було прийнято на роботу в хлібобулочний цех за професією тістоміс. В порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», п.п. 3.12, 3.34, 11.1.10, 14.13.1 Правил безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів (ДНАОП 1.8.10-1.27-02), п.п 4.1, 4.3, 4.4, 6.3, 6.4, 6.9, 7.1 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці для залучення до робіт з підвищеною небезпекою, п.п. 3.2, 3.5 Інструкції з охорони праці для машиніста тістообробних машин обвинувачений ОСОБА_2 допустив до експлуатації тістодільну машину марки А2-ХТН, не обладнану знімними захисними гратами, зблокованими з приводом, допустив до роботи потерпілого ОСОБА_1, який не пройшов спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці, не пройшов вступний та первинний інструктаж та стажування для придбання навичок безпечного ведення виробничих процесів, не ознайомився з улаштуванням тістодільної машини.

16 грудня 2013 року близько 15:10 год. під час виконання потерпілим ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, робіт по прибиранню залишків тіста з бункеру ввімкненої тістодільної машини марки А2-ХТН, права рука потерпілого потрапила через приймальний бункер до тістової камери машини і в подальшому була затиснута лопастю машини, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у виді травматичної ампутації правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча із розвитком травматичного шоку, забійних ран м'яких тканин чола справа, нижньої повіки правого ока та верхньої губи справа.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч.2 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що на посаді директора ТОВ «Решетилівський хлібзавод» він працює з 16 травня 2013 року, до цього працював на посаді спеціаліста в службі в справах сім'ї, дітей та молоді Полтавського міськвиконкому і не мав відношення до виробництва. Тістодільна машина марки А2-ХТН на момент обіймання ним посади директора заводу вже на цьому заводі працювала і не було жодних нещасних випадків, пов'язаних з її експлуатацією, про необхідність її обладнання знімними захисними гратами, зблокованими з приводом, він не знав. Нормативні акти по охороні праці ним були вивчені недостатньо, після прийняття на роботу потерпілого ОСОБА_1, він попросив попереднього працівника на цьому робочому місці ознайомити потерпілого із правилами роботи на машині, що той робив на протязі чотирьох днів. Документально навчання потерпілого навичкам роботи, правилам техніки безпеки, перевірка його знань та проведення інструктажів не оформлялося. 16 грудня 2013 року він разом із фактичним власником ТОВ «Решетилівський хлібзавод» ОСОБА_3 у виробничих справах виїхав за територію заводу і приблизно через 30 хв отримав повідомлення про нещасний випадок на заводі. Повернувшись на завод, він побачив, що потерпілого ОСОБА_1 затиснуло в тістодільній машині. Була викликана швидка медична допомога, слюсарі заводу розблокували машину і потерпілого було відправлено до лікарні. Там внаслідок отриманих потерпілим травм було ампутовано його праву руку. Він повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, у вчиненому щиро кається. В даний момент вказана вище тістодільна машина виведена з експлуатації до її додаткового переобладнання чи заміни іншою.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, фактичні обставини справи ним не оспорюються.

В силу ст. 349 ч. 3 КПК України, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, з урахуванням відсутності сумнівів у добровільності їхньої позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Суд находить, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 272 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжкість наслідків, що настали, особу обвинуваченого, який раніше не судимий за місцем роботи характеризується позитивно. Суд також приймає до уваги позицію потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив факт відшкодування йому обвинуваченим завданої злочином шкоди, не має до обвинуваченого жодних претензій і взагалі не бажає, щоб того притягали до будь-якої відповідальності.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, не пов'язаного з реальним позбавлення волі, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання може бути можливим без ізоляції його від суспільства.

Крім того, приймаючи до уваги сукупність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, його суб'єктивного ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та не призначати обвинуваченому ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого у санкції частини 2 статті 272 КК України.

У справі маються судові витрати, пов'язані із експертними дослідженнями обставин справи, у розмірі 3690,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

За таких обставин суд вважає за необхідне зазначені вище судові витрати покласти на рахунок держави.

Прокурором заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 3441,12 грн.

Суд находить, що даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він визнаний самим обвинуваченим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 за ст. 272 ч.2 КК України визнати винним та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три роки) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В силу ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора - задовольнити.

Стягти з обвинуваченого ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фінансового управління Решетилівської райдержадміністрації Полтавської області на р/р 35426004001769, банк отримувач ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999483, : 1001-2220: -)) витрати, пов'язані зі стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1, у розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 12 коп.

Судові витрати, пов'язані з експертними дослідженнями обставин справи, - покласти на рахунок держави.

Речові докази - дерев'яний табурет, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області, - повернути володільцю - ТОВ «Решетилівський хлібзавод».

Речові докази - пристрій для дозованої подачі тістових заготовок, передані на зберігання ТОВ «Решетилівський хлібзавод», - повернути володільцю - ТОВ «Решетилівський хлібзавод».

Речові докази - акт планової перевірки виробничого об'єкта, направлення для проведення перевірки, трудовий договір, укладений з ОСОБА_1, наказ № 12 від 29.08.2013 року про призначення ОСОБА_2 відповідальним за техніку безпеки, наказ про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ «Решетилівський хлібзавод», копію статуту ТОВ «Решетилівський хлібзавод», журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, копію акту перевірки дотримання законодавства про працю, диск із записом з камери відеоспостереження № 12, приєднані до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: