Ухвала суду № 40745329, 29.09.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/2794/14

Провадження №6/751/1945/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 29.11.2012 року у справі № 1963-9/231/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рамковою угодою та договору про надання траншу,

Встановив:

ОСОБА_1. звернулась до суду із заявою про скасування рішення третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" по цивільній справі №1963-9/231/10 за позовом ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рамковою угодою та договору про надання траншу, поновлення строку звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду (а.с.1-2,3).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський "Фінансовий союз" від 29.11.2012 року задоволені позовні вимоги ПАТ "Альфа-банк" про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неї, як поручителя, за даним кредитним договором заборгованості. Позивачка вважає, що вищевказане рішення третейського суду має бути скасоване, так як винесене без участі сторін по справі, позбавивши їх права надавати докази та інші пояснення. Крім того, зазначає, що Третейським судом при винесенні рішення не було надано правової оцінки факту зміни розміру річних відсотків, що відбулась відповідно до додаткової угоди від 21.08.2008 року до Договору про надання траншу від 01.02.2008 року. Процента ставка збільшилася з 13,5 % до 15,5 % річних. При цьому, заявник, як поручитель за даним договором, згоди на збільшення процентної ставки не надавав, а тому, відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України, вважає, що порука припиняється. Зазначила, що пропустила строк на оскарження рішення третейського суду, так як дізналася про винесене рішення від держаного виконавця 03.03.2014 року, тому просить даний строк поновити.

Заявник та її представник в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені, на адресу суду надійшла заява представника заявника про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи ПАТ "Альфа-Банк" в судове засідання не з'явився, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо.

Заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про день та час проведення судового засідання неодноразово повідомлялися у встановленому порядку.

Суд, у відповідності до ч.2 ст.389-4 ЦПК України, визнав можливим розглянути справу без участі учасників третейського розгляду, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України через неявку учасників третейського розгляду фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи третейського суду № 1963-9/231/10, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір про надання траншу №SME0008083, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 220 000 доларів США, а Позичальник зобов'язувався повернути отримані кошти і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13,5% річних. Кредит надавався на фінансування витрат на ремонт та реконструкцію нерухомості (а.с.10-12 третейської справи).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, 01.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" та ОСОБА_1. укладено договір поруки SME0008083/1 (а.с.26 третейської справи) та додаткову угоду до договору поруки SME0008083/1 від 01.02.2008 року (а.с. 27 третейської справи). У відповідності до п.1.1 договору поруки та п.1.5 додаткової угоди поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань, що витікають з договір про надання траншу №SME0008083 від 01.02.2008 року.

Сторони ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1. внесли до договору поруки SME0008083/1 від 01.02.2008 року застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст.12 Закону України "Про третейські суди" та зазначили в пункті 4.4 договору, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз". Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін.

29.11.2012 року рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз", суддею Євхименко В.В. (одноособово) по справі №1963-9/231/10 позов ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто на користь позивача: - з усіх відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом -1 544 388,80 грн., по відсотках - 28 953,11 грн., пеня - 21 386,98 грн.; з ОСОБА_1. та ОСОБА_3 пеню за договором поруки у розмірі 15 904,63 грн з кожного.; з усіх відповідачів солідарно судові витрати у розмірі 100 грн.(а.с.4-8).

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених даним Законом.

Зокрема, рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1. строків, передбачених ст. 51 Закону України "Про третейські суди", суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

Враховуючи те, що рішення третейського суду було винесено 29.11.2012 року, заява про скасування рішення була подана до суду 25.03.2014 року, після того, як заявник дізнався про оскаржуване рішення 03.03.2014 року (а.с.11), що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Суд, виходячи із змісту ст.51 Закону України «Про третейські суди» та рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10.01.2008 року, вважає, що з метою захисту прав та інтересів сторін органами правосуддя, якими не є третейські суди, заяву сторін необхідно вирішувати по суті.

Статтею 51 Закону України „Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Однією із підстав скасування рішення третейського суду є не повідомлення належним чином сторін по справі. Судом не може бути прийнята до уваги дана підстава, оскільки вона не передбачена вимогами законодавства для скасування рішення третейського суду. Посилання на п. 5 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України є безпідставним, оскільки відповідно до позовної заяви та рішення суду, ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_3 були учасниками процесу в якості відповідачів.

В той же час, в суді встановлено, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2014 року договір поруки SME0008083/1 від 01.02.2008 року, укладений між ОСОБА_1. та ЗАТ «Альфа-Банк», який містить третейське застереження, визнано недійсним; визнано недійсною додаткову угоду від 21.08.2008 року до договору поруки SME0008083/1 від 01.02.2008 року (а.с.112-115). Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.09.2014 року вищевказане рішення суду залишено без змін (а.с.107-110).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 14 ЦПК України регламентовано, що рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Беручи до уваги, що рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2014 року, яким визнано недійсним договір поруки SME0008083/1 від 01.02.2008 року, набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, а тому суд приходить до висновку, що рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 29.11.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за рамковою угодою та договору про надання траншу, пені за договором поруки та витрат по сплаті третейського збору підлягає скасуванню, в іншій частині - рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз від 29.11.2012 року слід залишити без змін.

Інших підстав, визначених Законом України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України, для скасування рішення третейського суду судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 71-73, 209, 218, 389-1, 389-4- 389-6, 293 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 29.11.2012 року у справі №1963-9/231/10.

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 29.11.2012 року у справі № 1963-9/231/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рамковою угодою та договору про надання траншу - задовольнити частково.

Скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнській фінансовий союз" від 29.11.2012 року у справі № 1963-9/231/10 в частині стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за рамковою угодою SMERS00590 від 01.02.2008 року та договору про надання траншу SME0008083 від 01.02.2008 року, пені за договором поруки та витрат по сплаті третейського збору.

В іншій частині рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Всеукраїнський фінансовий союз від 29.11.2012 року у справі №1963-9/231/10 - залишити без змін.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час її проголошення - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Маслюк