Рішення № 40744313, 28.08.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2240/14-ц

Провадження № 2/161/1278/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Сидоренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 10.02.2014 року звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 будинку АДРЕСА_1. Інша 1/2 частка цього будинку вже перебуває у її власності, оскільки майно було набуте у період шлюбу. Дана обставина підтверджується проектом забудови земельної ділянки індивідуальним жилим будинком від 1972 року. На випадок своєї смерті спадкодавець заповіту не залишав, а відтак вона, у відповідності до статті 529 ЦК УРСР, є спадкоємцем першої черга за законом. Іншим спадкоємцем першої черги є син померлого, відповідач у даній справі ОСОБА_2 На момент смерті її чоловіка, вона проживала разом з ним, а тому вважає, що прийняла спадщину. В свою чергу, відповідач по справі на момент смерті батька з ним не проживав та не заявляв про свої права на спадщину у встановлений законом спосіб. Вважає, що на даний час вона є єдиним спадкоємцем майна її померлого чоловіка.

Вона зверталась до державного нотаріуса з метою оформити спадщину, проте останній відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Дана обставина підтверджується відповідною постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: ? частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Статтею 525 Цивільного кодексу Української PCP передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 25 серпня 1998 року зроблено відповідний актовий запис за №22, місце реєстрації - Промінська сільська рада Луцького району Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва npо смерть, яка міститься в матеріалах справи (а.с.3).

З копії свідоцтва про одруження вбачається, що позивач ОСОБА_1 є дружиною останнього (а.с.4).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на ? частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як встановлено судом, інша 1/2 частина цього будинку перебуває у власності позивача, оскільки він був набутий у період шлюбу. Дана обставина підтверджується проектом забудови земельної ділянки індивідуальним жилим будинком від 1972 року.

У відповідності до статті 524 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно статті 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

На випадок своєї смерті спадкодавець заповіту не залишав, а відтак позивач, у відповідності до статті 529 ЦК УРСР, є спадкоємцем першої черги за законом. Іншим спадкоємцем першої черги є син померлого ОСОБА_2 - відповідач у справі .

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

На момент смерті ОСОБА_3, позивач проживала разом з ним, і вважається такою, що прийняла спадщину. В свою чергу, відповідач по справі на момент смерті батька з ним не проживав та не заявляв про свої права на спадщину у встановлений законом спосіб. А тому, позивач є єдиним спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті її чоловіка.

У відповідності до частини 1 статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297, частиною 2 статті 1299 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Судом встановлено, що при зверненні позивача до нотаріальної контори, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Статтею 1296 ч.3 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме: на ? частки житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 548, 549ЦК УРСР (1963р.), суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: на ? частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта