Вирок № 40742749, 03.10.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 03.10.2014

Справа № 320/9255/14-к

Провадження №1кп/320/600/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ковальової Ю.В.,

за участю прокурора - Деєва А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

при секретарі - Бочко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області кримінальне провадження 12014080390000246 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Малі Щербаки, Василівського району, Запорізької області, громадянки України, українки, яка має середню освіту, не одруженої, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2014 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, знаходячись на ринку «Анголенко» в м. Запоріжжя, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знайшла на землі документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, по оплаті проїзду у транспорті загального користування пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2, видане 02.12.2004 року, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В той же день, ОСОБА_1, у вечірній час за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, не будучи пенсіонеркою, маючи умисел на підробку пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, надає право та звільняє від обов'язків по сплаті проїзду в громадському транспорті, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 02.12.2004 року, на прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом вклеювання своєї фотокартки, вчинила підроблення посвідчення. За висновком експерта Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України на Придніпровській залізниці № 169/6 від 19.08.2014 року в наданому на експертизу пенсійному посвідченні НОМЕР_2, виданому 02.12.2004 року, на прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, була проведена заміна фотокартки власника.

Крім того, 13.08.2014 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, слідуючи у третьому вагоні електропотягу № 6519 сполученням «Запоріжжя - Мелітополь», маючи умисел на використання завідомо підробленого пенсійного посвідчення НОМЕР_2, виданого 02.12.2004 року, на прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не будучи пенсіонеркою, умисно, використала вищезазначене пенсійне посвідчення, пред'явивши його провіднику - касиру електропотягу № 6519 сполученням «Запоріжжя - Мелітополь», в результаті чого придбала квиток пільгового проїзду № 031992 від 13.08.2014 року, для проїзду в електропоїзді № 6519 сполученням «Запоріжжя - Мелітополь» від ст. Таврійськ до ст. Мелітополь Придніпровської залізниці.

13.08.2014 о 19 годині 40 хвилин, в ході перевірки документів працівниками міліції ОСОБА_1, добровільно видала працівникам міліції пенсійне посвідчення НОМЕР_2, видане 02.12.2004 року, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та придбаний за його допомогою білет пільгового проїзду № 031992 від 13.08.2014 року, для проїзду в електропоїзді № 6519 сполученням «Запоріжжя - Мелітополь» від ст. Таврійськ до ст. Мелітополь Придніпровської залізниці.

Згідно довідок наданих Управлінням соціального захисту населення Василівської державної районної адміністрації в Запорізькій області та Пенсійним фондом України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в базах даних зазначених установ не числиться і послугами не користується.

Допитана в судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України визнала повністю, згодна з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаялась і суду пояснила, що 01 серпня 2014 року приблизно о 10 годині, знаходячись на ринку «Анголенко» в м. Запоріжжя, знайшла на землі пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. В той же день, у вечірній час за місцем свого проживання вона вклеїла своєю фотокартку у вказане пенсійне посвідчення з метою його подальшого використання для отримання пільг.

13.08.2014 року о 19 годині 45 хвилин, слідуючи у третьому вагоні електропотягу № 6519 сполученням «Запоріжжя - Мелітополь», вона використала вищезазначене пенсійне посвідчення, пред'явивши його провіднику, в результаті чого придбала квиток пільгового проїзду для проїзду у вказаному електропоїзді від ст. Таврійськ до ст. Мелітополь Придніпровської залізниці, однак того ж дня, приблизно о 19 годині 40 хвилин, в ході перевірки документів працівниками міліції вона добровільно видала їм вищеозначене пенсійне посвідчення та придбаний за його допомогою білет пільгового проїзду.

Просила суворо її не карати.

Дані обвинуваченою в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Вислухавши думку учасників судового провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачена ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, тобто визнання нею вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченої, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, судом роз'яснено обвинуваченій, що у випадку дослідження доказів у вказаному обсягу, вона буде позбавлена права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченої знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 358 ч. 1 КК України, як підроблення посвідчення яке видається чи посвідчується установою яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем, тобто злочин, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості;

за ст. 358 ч.4 КК України, як використання завідомо підробленого документа, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судима, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, також повністю визнала свою вину та щиро розкаялась у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, що судом визнається обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статей, за якими кваліфіковані її діяння, визначивши остаточне покарання згідно ст. 70 ч.1 КК України, у вигляді обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнивши її від відбування цього покарання з випробуванням і покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зазначені в обвинувальному акті процесуальні витрати:

- в сумі 245,70 грн., витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення технічної експертизи документів № 169/6 від 19.08.2014р. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ст. 122ч.2, ст. 124 ч.2 КПК України, як такі, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, який під час досудового розслідування не обирався, відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 371, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

за ч.1 ст. 358 КК України - 2 (два) місяці арешту;

за ч.4 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави: рахунок отримувача №31418544700007, отримувач УК у Кіровському районі м. Дніпропетровська/24060300, код банку отримувача 805012, код отримувача 37989316, банк отримувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати:

- в сумі 245 /двісті сорок п'ять/ гривень 70 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення технічної експертизи документів № 169/6 від 19.08.2014р.

Речові докази:

пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2, видане 02.12.2004 року, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до постанови про визнання речових доказів від 24.08.2014 року та долучене до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова