Ухвала суду № 40740909, 24.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2014 рокусправа № 2а-1897/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області

на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 жовтня 2011 року

справа № 2а-1897/11

за позовом ОСОБА_1

до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області за 2010 - 2011 рік виплати щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення 9140,00 гривень недоплаченої суми.

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними діяння та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, як це передбачено статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з виключенням вже отриманої суми щорічної допомоги за вказаний період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині виплати допомоги за 2010 рік, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно нарахована та виплачена позивачу допомога на оздоровлення за 2010 рік згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, у розмірі 100 гривень, що не відповідає вимогам статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

У 2010 році зміст статті 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не змінювався, а її дія не призупинялася.

Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010 рік нарахована та виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 100 гривень (а. с. 8), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено, що у 2010 році норми і положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік.

У 2010 році нормативні акти Кабінетом Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалися.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за 2010 рік нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення повинні здійснюватися відповідно до статті 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може бути віднесено до реалізації права визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області від 27 липня 2011 року №66/09-118, наданої на звернення позивача від 20 липня 2011 року, за 2011 рік, ОСОБА_1, щорічна допомога на оздоровлення управлінням не виплачена (а. с. 9).

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право позивача на отримання одноразовою допомоги на оздоровлення за 2011 рік, не було порушено відповідачем, оскільки на момент звернення до суду із позовом ОСОБА_1 ще не виплачено даний вид допомоги.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, підстави для її скасування відсутні

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим