Ухвала суду № 40739874, 30.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 31326/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД звернулося до суду з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області, в якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати нечинними податкові повідомлення рішення відповідача: від 6 вересня 2010 року №0000282300/0 та від 24 січня 2011 року № 0000282300, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 159 963,00 грн., з яких: 130 642,00 грн. основного платежу та 65 321,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 6 вересня 2010 року №0000282300/0 та від 24 січня 2011 року №0000282300/3.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач правомірно застосував нульову ставку ПДВ при продажу товару на експорт за межі митної території України згідно з контрактом із нерезидентом - фірмою ЕСО-PRODUCT.LLC (США), факт чого підтверджується ВМД. Позивачем дотримано всіх законодавчо передбачених нормативів щодо оформлення ВМД, про що свідчить факт прийняття митним органом такої митної декларації.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що офіційні докази щодо втрати правосуб'єктності фірмою ЕСО-PRODUCT.LLC на період укладання контракту та його виконання, видані компетентним органом країни, яка здійснила реєстрацію цієї особи, відповідачем не пред'явлено. Водночас, у наявних в матеріалах справи документах щодо ЕСО-PRODUCT.LLC: ліцензії на здійснення підприємницької діяльності № NV 20071738227, свідоцтва про правовий статус, фінансове положення та репутацію компанії, свідоцтва щодо прийняття та призначення зареєстрованого агента, списку керівників і членів правління, зареєстрованого агента і ліцензії на здійснення підприємницької діяльності, наданих позивачем з перекладом на українську мову у копіях, засвідчених нотаріально з оригіналів документів, відсутні відомості про припинення (призупинення) реєстрації фірми-нерезидента ЕСО-PRODUCT.LLC, чи відомості, які не відповідають даним контракту чи ВМД.

Разом з тим, доводи відповідача не спростовують факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України. Згідно з наявними у справі ВМД товар вибув за межі митної території України. Доказом отримання товару є надходження коштів як оплати за товар на валютний рахунок позивача у банку від покупця-нерезидента; у виписках банку як платника вказано саме ЕСО-PRODUCT.LLC.

Крім того, суд першої інстанції вважає, що відповідач є непослідовним у своїх висновках, оскільки в одних випадках (при перевірці податкового законодавства) він вважає ВМД неналежно оформленими у зв'язку із внесенням до них неправдивих відомостей, та тим самим не підтверджує факт експорту товару, а в іншому випадку (при перевірці дотримання позивачем валютного законодавства) - стверджує про здійснення експортних операцій за контрактом від 23 січня 2009 року № 1-07/АЕ з ЕСО-PRODUCT.LLC та відсутність порушень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД застосувало нульову ставку ПДВ при продажу товару за контрактом від 23 січня 2009 року № 01-09/АЕ з фірмою ЕСО-PRODUCT.LLC (США). Проте згідно з отриманою від Державного комітету фінансового моніторингу України інформацією встановлено, що фірма ЕСО-PRODUCT.LLC (США) з 30 травня 2007 року має статус «revoked» - анульовано.

Апелянт посилається на Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджену наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року №307, та вважає, що пред'явлені позивачем вантажно-митні декларації (ВМД) не є належно оформленими, оскільки відомості у графі 8 про одержувача товарів (іноземну юридичну особу, її найменування та місцезнаходження) містять завідомо неправдиву інформацію про нерезидента. З цих підстав ВМД не можуть свідчити про факт експорту товару за межі митної території України.

Стверджує, що в процесі проведення перевірки позивач документів, які б підтверджували факт отримання одержувачами-нерезидентами експортованих товарів, не надав, а відтак до даної операції не може застосовуватися нульова ставка ПДВ, як це передбачено ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами проведеної Ковельською МДПІ планової виїзної перевірки ТзОВ «Агрофрукт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року, складено акт № 576/23-31462284 від 20 серпня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД із застосуванням нульової ставки ПДВ здійснило реалізацію товару на експорт фірмі ЕСО-РКОБІІСТ. ІХС (США), у звязку з чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 130 642,00 грн. На думку Ковельської МДПІ, фірма ЕСО-PRODUCT.LLC (США) є нелегітимною і вказана господарська операція підлягає обкладенню ПДВ за ставкою 20%.

На підставі акта перевірки Ковельською МДПІ винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 6 вересня 2010 року № 0000282300/0, яке було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 6 січня 2011 року № 159/6/25-0115 в задоволені скарги було відмовлено і 24 січня 2011 року Ковельською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000282300, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 159 963,00 грн., з яких: 130 642,00 грн. основного платежу та 65 321,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Встановлено, що 23 січня 2009 року між ТзОВ «Агрофрукт» та фірмою ЕСО-PRODUCT.LLC (США) було укладено контракт №01-09/АЕ (а.с.50-51) на поставку фруктів, овочів, ягід та грибів на загальну суму 1 908 700,00 євро. Поставки кожної транспортної партії товару вказувались покупцем шляхом письмового (телефаксного) повідомлення. Поставка товару здійснювалася позивачем відповідно до рахунків-фактур та повідомлень про місцезнаходження товароотримувача. За період, що перевірявся, згідно з ВМД позивача на виконання умов даного контракту експортовано ягоди на загальну суму 105 734,25 євро або 1 231 099,12 грн.

Дані про виконання експортних операцій ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД відображено Ковельською МДПІ в додатку до акта перевірки, оплата за експортований товар надійшла на валютний рахунок ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД на загальну суму 86 887,52 євро або 955 625,95 грн. Станом на 31 березня 2010 року по розрахунках з фірмою ЕСО-РКОБІІСТ. ІХС (США) рахується дебіторська заборгованість у сумі 18 846,73 євро або 201 367,60 грн. Факт оплати товару підтверджується довідкою Волинського головного регіонального управління «Приватбанк» від 17 лютого 2011 року №08.2.0.0./01-576, копіями виписок банку про надходження коштів на валютний рахунок ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД, у яких платником значиться: ЕСО-PRODUCT.LLC.

Підприємством вказані вище експортні операції відображено у податковому обліку та відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» застосовано нульову ставку оподаткування ПДВ.

З акта перевірки № 576/23-31462284 від 20 серпня 2010 року видно, що за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД здйснювались експортні операції зовнішньоекономічних контрактів на продаж продукції, зокрема з фірмою ЕСО-PRODUCT.LLC (США). На виконання умов експортного контракту позивачем було експортовано продукцію на фірму ЕСО-PRODUCT.LLC (США) на загальну суму 105734,25 євро, що еквівалентно 1 231099,12 грн. і перевіркою свочасності розрахунків при здійсненні експортних операцій порушень не встановлено (розділ 3.3 акта «Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій»).

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що посилання Ковельської МДПІ на інформацію Державного комітету фінансового моніторингу України, отриману із мережі Інтернет, як на доказ неналежного оформлення ВМД, є неправомірною. Офіційні докази щодо втрати правосуб'єктності американською фірмою на період укладання контракту та його виконання відсутні. У матеріалах справи знаходяться ліцензії на здійснення підприємницької діяльності № NV 20071738227, свідоцтва про правовий статус, фінансове положення та репутацію фірми ЕСО-PRODUCT.LLC (США), свідоцтва щодо прийняття та призначення зареєстрованого агента, списку керівників і членів правління, зареєстрованого агента і ліцензії на здійснення підприємницької діяльності, наданих позивачем з перекладом на українську мову у копіях, засвідчених нотаріально з оригіналів документів і відсутні будь-які відомості про припинення (призупинення) реєстрації фірми-нерезидента.

Крім того, інформація, яка міститься у мережі Інтернет, не може бути підставою для висновку про неналежне оформлення ВМД та втрату права платника податку на застосування нульової ставки ПДВ.

Відповідно до п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією (пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168/97- ВР).

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції правомірно не погодився із висновками відповідача про непідтвердження ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД експорту товарів ВМД, які, на думку податкового органу, є неналежно оформленими.

Форму вантажно-митної декларації, порядок її подання, оформлення та використання встановлено Положенням про вантажно-митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 09 червня 1997 року №574, а порядок її заповнення - Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року № 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року № 443/2247 (Інструкція № 307).

Відповідно до Інструкції №307 у ВМД у графі 8 «Одержувач» зазначаються відомості про одержувача. Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім'я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), або, в разі відсутності таких даних у зазначених документах, відповідно до товарно-транспортного документа.

При дослідженні ВМД встановлено, що одержувачами товару в гр.8 відповідно до товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур вказано інших осіб (а не ЕСО-PRODUCT.LLC (США), що є стороною контракту від 23 січня 2009 року № 01-09/АЕ), однак у доповненні вказано реквізити нерезидента - ЕСО-PRODUCT.LLC (США) та його місцезнаходження.

Відповідно до ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Тобто, позивачем дотримано всіх законодавчо передбачених нормативів щодо оформлення ВМД, про що свідчить факт прийняття митним органом такої митної декларації.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТзОВ «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської МДПІ Волинської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі №2а/0370/254/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» ЛТД до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник