Вирок № 40739332, 03.10.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/15970/14-к пр. № 1-кп/759/653/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Бандури І.С.

при секретарі: Лебеді В.В.

сторони кримінального провадження: прокурор Парової Л.В., обвинувачена ОСОБА_1; розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 1201310080010794 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Степангород Володимирецького району Рівненської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1, освіта вища, працюючої на посаді адміністратора ТОВ «Зимовий сад», незміжньої, не судимої; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.11.2013 приблизно о 22 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві, де працювала на посаді адміністратора закладу, вчинила звідництво для розпусти, що виразилось у підшукуванні та виклику клієнтам закладу осіб легкої поведінки жіночої статі, які за грошову винагороду надають клієнтам послуги сексуального характеру.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 2-к від 02.01.2005 директора ТОВ «Зимоваий сад» (код ЄДРПОУ 32854046) ОСОБА_2, з 03.01.2005 прийнята на посаду адміністратора готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві. Після чого ОСОБА_1 розпочала працювати на посаді адміністратора готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» та виконувати покладені на неї обов'язки відповідно до посадової інструкції.

В подальшому ОСОБА_1, знаходячись в нестановленому місці та час, вирішила вчиняти звідництво для розпусти, тобто підшукувати та викликати клієнтам готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» за їх згодою осіб легкої поведінки жіночої статі, які за горошову винагороду надають послуги сексуального характеру.

При цьому, 07.11.2013 приблизно о 20 год. 30 хв., коли ОСОБА_1 перебувала на робочому місці та виконувала обов'язки адміністратора готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад», то до закладу зайшли раніше незнайомі їй особи чоловічої статі, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які раніше замовляли з метою відпочинку та стали відпочивати в одному з окремих приміщень закладу. В ході відпочинку ОСОБА_3 підійшов до адміністратора закладу ОСОБА_1, якій в ході бесіди повідомив, що йому та ОСОБА_4 відпочивати сумно. В той час ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3, що вона може викликати повій, які за горошову винагороду нададуть їм послуги сексуального характеру, на що останній погодився.

Після цього ОСОБА_1, усвідомлюючи те, що звідництво з метою розпусти на території України заборонено, все ж таки вирішила підшукати та викликати до приміщення готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві, осіб легкої поведінки жіночої статі, які за горошову винагороду нададуть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 послуги сексуального характеру.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на звідництво для розпусти ОСОБА_1, зателефонувала на невстановлений номер телефону та викликала до готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» по вул. Картвелішвілі, 7/2 в м. Києві двох осіб легкої поведінки жіночої статі.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 по прибуттю осіб легкої поведінки жіночої статі до готельно-банного комплексу ТОВ «Зимовий сад» зустріла їх та провела до місця відпочинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4

24 грудня 2013 року між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Кокошею М.М. та підозрюваною ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор прокуратури Святошинського району м. Києва Кокоша М.М. та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 302 КК України, підозрювана ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в сумі 850 грн. 00 коп., отримана згода від підозрюваної на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити, і призначити узгоджену в ній міру покарання ОСОБА_1 та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачена ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє права обвинуваченої, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила звідництво для розпусти, що виразилось у підшукуванні та виклику клієнтам закладу осіб легкої поведінки жіночої статі, які за грошову винагороду надають клієнтам послуги сексуального характеру, а тому ці її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 302 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 24 грудня 2013 року між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Кокошею Максимом Миколайовичем та підозрюваною ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 302 КК України, за угодою від 24 грудня 2013 року з прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Кокошею М.М. та призначити ОСОБА_1 узгоджене покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: