Вирок № 40738689, 24.09.2014, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2473/13-к

Провадження №: 1/0343/5/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2014 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судових засідань - Менделяк А.І.,

прокурора - Сабари Л.В.,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нерюнгрі Саха-Якутія Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має вищу освіту, розлученого, на утриманні якого є одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Кузьминець Рожнятівського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, на утриманні якого є одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

10.02.2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у приміщенні кафе "Елегія", що в смт. Рожнятів по вул. Вітовського,2, де вживали спиртні алкогольні напої із особою, кримінальна справа щодо якої розглядається в іншому провадженні, та особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження. Близько 18.30 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні кафе "Елегія", перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи явну неповагу до суспільства, виражаючи елементи вседозволеності та зверхності, спільно з вищевказаними особами та невстановленою слідством особою, підійшли до відвідувачів даного кафе ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Діючи групою осіб, вони безпричинно стали наносити їм удари руками та ногами у різні ділянки тіла. В результаті хуліганських дій ОСОБА_8 спичинено закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я та забої м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови з синцями, травматичними набряками та подряпинами, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у виді двох синців у ділянці обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та пояснив, що 10.02.2012 року біля 18.00 години він з ОСОБА_11 перебував у кафе "Елегія", що в с.м.т. Рожнятів, де вживали спиртні напої. Вони сиділи в окремому залі, виходили на двір курити, де потім зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_12 У кафе вони познайомились з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Перебуваючи біля барної стійки, між ним та ОСОБА_13 почалася суперечка. Через особисту образу, він наніс один удар ОСОБА_8 в обличчя. Між ними почалася шарпанина, в результаті якої вони впали на землю. У ОСОБА_9 виник конфлікт з ОСОБА_11 В барі зав"язалася бійка. Коли він з ОСОБА_8 піднялися з землі, бійка зупинилася, тому він не бачив, хто кому ще наносив удари, тільки чув, як якась дівчина крикнула: "Припиніть, бо я викличу міліцію". Коли приїхали працівники міліції, бійки вже не було. Він, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 пішли в міліцію, де одночасно давали пояснення. У ОСОБА_8 він побачив кров на губі. Визнає, що перейшов межу, проте наміру завдавати тяжких тілесних ушкоджень чи вбивати ОСОБА_13 у нього не було. На наступний день він приходив до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у лікарню з метою налагодити стосунки. ОСОБА_9 він зі ОСОБА_7 відшкодувалу завдану шкоду. У вчиненому кається та просить вибачення у потерпілих. Оскільки він має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році", наслідки застосування якого йому відомі.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та пояснив, що 10.02.2012 року він з ОСОБА_12 пішли у кафе "Елегія", де пили пиво. У кафе були ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Коли він виходив курити, у залі почув крики, шум. Зайшовши в зал, він побачив приблизно 5 чоловік, які бігали та кричали. Йому назустріч біг ОСОБА_9, якого він штовхнув. Між ними почалася шарпанина, під час якої він розірвав останньому замок на куртці. ОСОБА_13 він не бив та не бачив, хто наносив йому удари. Коли прибули працівники міліції, хуліганські дії були припинені, тому він вийшов з кафе та пішов додому. У вчиненому розкаюється. ОСОБА_9 завдану шкоду відшкодував. Так як він має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківськихх прав, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році", наслідки застосування якого йому відомі.

Попри те, що підсудні повністю визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, їх вина також доводиться показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, допитаний в ході судового розгляду, потерпілий ОСОБА_9 показав, що 10 лютого 2012 року він та ОСОБА_8 трохи затрималися на роботі, тому не встигли на автобус, який о 17.15 годин виїхав в їхнє село. У зв"язку з цим, чекаючи на наступний автобус, вони вирішили піти в кафе "Елегія", що знаходиться в с.м.т. Рожнятів на території автостанції. Вони вдвох зайшли в дане кафе, де біля барної стійки замовили 250 г горілки та закуску, і сіли за стіл в одній з кабінок а основному залі. Вони знаходилися в кафе приблизно 30 хвилин, проте і наступний автобус пропустили. Коли вони вийшли на вулицю покурити та порадитись, як добратися додому, побачили компанію хлопців, які ввочевидь були випившими. Вже на вулиці ці хлопці почали задавати їм провокаційні запитання, однак вони на це не реагували. Разом вони повернулись назад в кафе, де підійшли до барної стійки. Там знову хлопці з вищевказаної компанії, одного з яких на прізвище "ОСОБА_6" він знав, оскільки той раніше був працівником міліції, почали до них прискіпуватись. Найбільш агресивно по відношенню до них поводив себе ОСОБА_6, який першим наніс йому удар головою в область обличчя. На якийсь час він втратив орієнтацію, а згодом побачив, що до нього наближається інший хлопець. Він, з метою самооборони, захищаючись від них обох, схопив руками кожного за одяг, щоб утримати їх від нападу. Однак ці хлопці повалили його на підлогу та почали наносити удари руками та ногами в різні ділянки тіла. В певний час, коли його перестали бити, він піднявся з підлоги і побачив, що неподалік від нього, біля барної стійки лежить ОСОБА_8 Він лежав обличчям до землі, ноги були зігнуті під себе, голову прикривав руками. В цей час в приміщення кафе зайшов працівник міліції. Коли ОСОБА_8 піднявся, він побачив кров у нього на губі. Вони вийшли з приміщення кафе, де на вулиці вже були хлопці, які їх били, та працівники міліції. Згодом вони всі перебували в райвідділі, де давали пояснення. Того ж вечора батько ОСОБА_8 відвіз його в лікарню, а він звернувся за медичною допомогою на наступний день.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 вказав, що він є батьком ОСОБА_8. Ввечері 10.02.2012 року їм з дружиною зателефонував син, який знаходився в Рожнятівському РВ УМВС. Після приїзду в міліцію, він побачив, що син побитий, почувався погано, тому вони разом поїхали в лікарню, де ОСОБА_8 госпіталізували. Наступного дня він заїхав в кафе «Елегія», де працівниця розповіла йому, що була бійка, яку припинили працівники міліції. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер. Зазначив, що його син був здоровий від народження, а його смерть наступила в результаті протиправних дій обвинувачених та лікарів, які не надали належної медичної допомоги, вели себе упереджено.

Аналогічні покази дала в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14, яка є матір"ю ОСОБА_8 Також вона зазначила, що син їм казав, що його побили рожнятівські «мажори». У нього були гулі на голові, під вухом, вухо синє, очі заплили кров"ю, жалівся на болі голови та спини. Коли вона була в лікарні в сина, до нього приїжджали ОСОБА_11 та ОСОБА_6, які в грубій формі просили його та ОСОБА_9 забрати заяву з міліції. Після лікування, яке вона вважає неналежним, ОСОБА_8 став дуже млявим, скаржився на стан здоров"я. Вважає, що хуліганські дії обвинувачених призвели в подальшому до його смерті, а тому просить суд їх суворо покарати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 10.02.2012 року він перебував у кафе "Елегія". Разом з ним перебували ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 В кафе вони сиділи в приміщені окремого залу, де розпивали спиртні напої. Вийшовши з банкетного залу, він побачив біля барної стійки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зав'язалася розмова, яка згодом переросла в сварку. Суті конфлікту він не знає, останній тривав 1-2 хвилини. В ході суперечки сторони почали наносити один одному удари, а він намагався їх розборонити, і під час цього, можливо, міг нанести удар ОСОБА_8 Бійка закінчилась приїздом міліціонерів, які приїхали на виклик і забрали його у відділ. До потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приходив у лікарню через день після вказаних подій з метою залагодження конфлікту.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_15 показав, що він працює інспектором патрульно-постової служби. 10.02.2012 року він разом з інспектором ОСОБА_20 заступили на чергування. Після 18.00 годин черговий з райвідділу ОСОБА_16 повідомив їм, що в кафе "Елегія" бійка. Коли вони приїхали до кафе, бійка вже припинилася, на дворі стояли ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які спілкувалися між собою на підвищених тонах. Вони з ними не розмовляли. Згодом підійшли працівники міліції ОСОБА_18 та ОСОБА_19, а також під"їхала опергрупа, які з"ясовували обставини події, а вони поїхали нести патрулювання в с.м.т. Перегінське. В середину кафе вони не заходили, а тому сказати, хто знаходився там, не може.

Аналогічні покази дав допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор патрульної служби Рожнятівського РВ УМВС України ОСОБА_20

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він працює на посаді о/у Рожнятівського РВ УМВС України. 10.02.2014 року заступив в наряд з о/у ОСОБА_19 по патрулюванню селища Рожнятів за рахунок особистого часу з 18.00 до 22.00 години. Вони отримали спецзасоби, та, коли виходили з приміщення Рожнятівського РВ УМВС України, черговий відділу міліції направив їх в кафе "Елегія" у зв"язку з повідомленням про бійку в ньому. Коли вони прибули на місце, то в коридорчику кафе побачили ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_11, а також працівників кафе та магазину. Бійки уже не було, тільки тривала словесна сутичка між присутніми. В ОСОБА_8 була розбати верхня губа, останній розмовляв зі ОСОБА_17 та вимагав, щоб той вибачився. ОСОБА_11 почав їх обзивати, був сильно п"яний, поводив себе агресивно, тому його забрали в машину, а іншим запропонували пішки пройти в Рожнятівський РВ УМВС України для з"ясування обставин. Далі займалася всім слідчо-оперативна група, яка приїхала на місце події, а потім в приміщенні міліції відбирала пояснення та заяви в потерпілих та інших учасників бійки.

Аналогічні покази з приводу обставин злочину дали суду свідки ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_24 - працівники Рожнятівського РВ УМВС України, які також вказали, що проводилися всі необхідні заходи з метою об"єктивного встановлення всіх обставин злочину та його наслідків.

Свідок ОСОБА_25 показала, що вона працює офіціантом в кафе "Елегія". 10.02.2012 року вона працювала на зміні. В кафе зайшло двоє хлопців, які сіли в окремий зал, а згодом до них приєдналось ще двоє. Вказані особи розпивали спиртні напої. Приблизно о 17-18 годин в приміщення кафе зайшло ще двоє хлопців, які також замовили спиртне. Біля барної стійки між цими компаніями виник спір. Під час цієї суперечки вони шарпали один одного за одяг та ненормативно висловлюватись. Оскільки бармен в той момент пішла по воду, вона злякалася, щоб присутні не знищили майно, тому викликала працівників міліції. Сама пішла в банкетний зал прибирати, де пробула приблизно 20 хвилин. Коли приїхали працівники міліції, всі вже були надворі, в залі нікого з вищевказаних хлопців не було. Тому вона з працівниками міліції того дня не розмовляла. Коли прийшла бармен, вона повідомила її про бійку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що працювала барменом в кафе "Елегія". 10.02.2012 року в кафе відбулась бійка. Однак самої бійки вона не бачила, оскільки вийшла з приміщення кафе по воду. Була відсутня приблизно 20 хвилин. На той час в кафе була компанія з чотирьох хлопців, які сиділи в окремому залі. Крім того за барною стійкою були ще два хлопці, які замовили собі горілки. З окремого залу вийшов ОСОБА_17 та ще хтось з його компанії. ОСОБА_17 хотів ще купити пляшку горілки, однак вона відмовилась йому продавати спиртне, оскільки хотіла швидше піти додому. Пригадує, що хлопці біля барної стійки говорили про сауну, куди збиралися піти. Як хлопці з однієї компанії, так і з іншої, були дуже п"яні, тому вона почала виганяти їх з бару. Проте в бар зайшли дві жінки, які замовили каву, тому вона побігла по воду, а офіціантку попросила подивитися за залом. Що відбувалось дальше їй невідомо. Коли вона повернулася з водою, на сходах стояли працівники міліції і вищевказані хлопці. Офіціантка її повідомила, що в залі була бійка, тому вона з її телефону викликала міліцію.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що він працює завідуючим неврологічного відділу Рожнятівської ЦРЛ. Уночі з 10 на 11 лютого 2012 року до них в лікарню поступив ОСОБА_8 з черепно - мозковою травмою після побиття. Він знаходився в них на стаціонарному лікуванні, в ході якого направлявся на обстеження в Калуську ЦРЛ та Івано-Франківську ОКЛ. Йому було виставлено діагноз: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку. На стаціонарному лікуванні ОСОБА_8 знаходився 11 - 12 днів та був виписаний з лікарні з покращенням. Також внаслідок тієї ж бійки на лікуванні в Рожнятівській ЦРЛ знаходився ОСОБА_9 Він був лікуючим лікарем обидвох потерпілих внаслідок злочину. ОСОБА_8 був сильніше травмований, у нього були виявлені внутрішньо - черепні гематоми, але кістки голови були цілі.

Свідки ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в судовому засіданні вказали, що знають ОСОБА_8 з дитинства. Він ріс здоровою дитиною, вів здоровий спосіб життя. Зі слів односельчан їм відомо, що ОСОБА_8 побили в с.м.т. Рожнятів, внаслідок чого він знаходився на стаціонарному лікуванні в Рожнятівській ЦРЛ.

Крім цього, вина ОСОБА_31 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, доводиться наступними доказами:

- карткою первинного обліку інформації № 223 від 10.02.2012 року, яка надійшла по телефону, про те, що в кафе "Елегія", яке знаходиться в с.м.т. Рожнятів, проходить бійка (т. 1 а.с. 19);

- заявами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 10.02.2012 року, в яких вони просили прийняти відповідні міри до ОСОБА_6 та чотирьох невідомих їм осіб, які 10.02.2012 року біля 18.30 год. у с.м.т. Рожнятів, в кафе "Елегія", без будь-яких на те причин, нанесли їм тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 20, 21);

- актом судово-медичного обстеження № 85 від 25.02.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 мались тілесні ушкодження: синці в ділянці обличчя, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись, як при нанесенні ударів такими у вищевказані ділянки, так і при ударі вказаними вище ділянками до таких, що можуть відповідати терміну, вказаному обстежуваним і відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 34 - 36);

- актом судово-медичного обстеження № 366/96-Д-Калуш від 23.04.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку; забій із синцями в ділянках обличчя, вушних раковин; подряпини лобової ділянки. Вказані вище тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному обстежуваним. Подряпини утворились від дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею, а решта тілесних ушкоджень утворились від дії тупих твердих предметів з необмеженою діючою поверхнею. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, а решта тілесних ушкоджень відносяться до легких. Про те, що в ділянках обличчя та вушних раковин були синці, а не гематоми, свідчить відсутність флоюктуації та пункції їх, а також наявність симптому цвітіння, відміченого лікарем нейрохірургом від 16.02.2012 р. (т. 1 а.с. 40 - 41);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26.04.2012 року та фото-таблицею до нього, складеними зі слів ОСОБА_32 , який показав як відбувалися події 10.02.2012 року в кафе "Елегія", а саме, як він спільно з ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 та ОСОБА_13, вказав на місце вчинення злочину (т. 1 а.с. 85);

- протоколом пред'явлення для впізнання від 28.04.2012 року, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_7, як особу, яка 10.02.2012 року в кафе "Елегія" нанесла йому тілесні ушкодження (т.1 а.с. 95 - 96);

- протоколами очної ставки від 28.03.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, в ході якої ОСОБА_9 настоював на своїх показаннях (т. 1 а.с. 101 - 105, 106 - 108);

- висновком експерта № 97 комісійної судово-медичної експертизи, якою встановлено, що у ОСОБА_8 малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку; забої м'яких тканин обличчя та волосистої частини голови з синцями, травматичними набряками та подряпинами. Вказані тілесні ушкодження утворилися: подряпини від ковзної чи ударно-дотичної дії тупих твердих предметів з обмеженими діючими поверхнями, а решта тілесних ушкоджень від ударної дії тупих предметів. Вказані тілесні ушкодження не могли утворитися ні при одноразовому, ні при багаторазових падіннях та ударах головою до тупих твердих предметів, а утворилися при нанесенні ударів травмуючими предметами в ділянку голови. Закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров»я, а решта тілесних ушкоджень до легких (т. 1 а.с. 121 - 127);

- висновками експертів № 143/85/-11р.-Е від 18.06.2012 року та № 186/143/85 - ЕД від 09.08.2012 року, якими встановлено, що у ОСОБА_9 малися тілесні ушкодження: синці в ділянці обличчя, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись, як при нанесенні ударів такими у вищевказані ділянки, так і при ударах вказаними вище ділянками до таких, можуть відповідати терміну вказаному обстежуваним і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Наявність в ділянці обличчя 2-х синців, свідчить про те, що ОСОБА_9 було нанесено не менше 2-х ударів тупим предметом у вказану вище ділянку. Характер та розташування тілесних ушкоджень свідчить про те, що ОСОБА_9 під час спричинення йому тілесних ушкоджень міг перебувати як у вертикальному, так і в горизонтальному положеннях, або близьких до таких (т. 1 а.с. 144 - 146, 153 - 155).

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст. 296 ч. 2 КК України, оскільки вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що було вчинено групою осіб.

Одночасно суд зазначає, що доводи потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про причинно-наслідковий зв'язок між хуліганськими діями підсудних та смертю їхнього сина ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки спростовані висновками експертів: № 97 комісійної експертизи від 14.08.2012 року, № 119/97 - Д комісійної експертизи від 14.08.2012 року, №331/13 судово - медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12013090020000041 за фактом смерті ОСОБА_8, яка проводилася з 14.03.2014 року по 27.06.2014 року, в яких зазначено, що будь-яких причинно-наслідкових зв'язків між отриманими 10.02.2012 року ОСОБА_13 тілесними ушкодженнями та настанням його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 не вбачається (т. 1 а.с. 122 - 127, 136 - 137, т. 3 а.с. 200 - 232).

Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом"якшують покарання та обтяжують покарання.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_6 встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Рожнятівської ЦРЛ не перебуває, розлучений, має одну неповнолітню дитину (т. 2 а.с. 43, 45, 48, 49, 50, 51, т. 3 а.с. 238 ).

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що підсудний ОСОБА_6 у вчиненому розкаявся, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_9

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_7 встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРП не перебуває, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину та в нього народилася друга дитина, реєстрація народження якої ще не здійснена (т. 2 а.с. 42, 46, 47, 116, 117, 118, т.3 а.с. 235, 236).

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що підсудний ОСОБА_7 у вчиненому розкаявся, сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_9

Судом встановлено, що обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_7, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги те, що особам, які вчинили злочини, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи думку потерпілих, тяжкість вчинених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 злочинів, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, та однієї обтяжуючої покарання обставини, їх особи, суд вважає, що підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_6 слід обрати покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинені ними злочини, у виді обмеження волі.

Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися до суду із заявами про звільнення їх від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році", які підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст. 12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей - інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину, відносно якої він не позбавлений батьківських прав, про що свідчить світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.07.2013 року (т. 3 а.с. 236), виданого виконкомом Креховецької сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, згідно з даними якого вбачається, що ОСОБА_7 записаний батьком ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_6

Крім того, підсудний ОСОБА_7 раніше не судимий, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості. Вказаний злочин він вчинив 10.02.2012 року, тобто до дня набрання чинності (19.04.2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році».

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудний ОСОБА_6 має на утриманні малолітню дитину, відносно якої він не позбавлений батьківських прав, про що свідчить світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.2009 року (т. 3 а.с. 238), виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рожнятівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, згідно з даними якого вбачається, що ОСОБА_6 записаний батьком ОСОБА_34, ІНФОРМАЦІЯ_7

Крім того, підсудний ОСОБА_6 раніше не судимий, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості. Вказаний злочин він вчинив 10.02.2012 року, тобто до дня набрання чинності (19.04.2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обмежень щодо застосування відносно підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 амністії, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до них не застосовувалась.

За таких обставин, суд вважає, що на підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вони підлягають звільненню від відбування покарання.

ОСОБА_9 був заявлений цивільний позов про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 800 грн. матеріальної шкоди та 5000 моральної шкоди. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відшкодували добровільно матеріальну і моральну шкоду, цивільний позивач ОСОБА_9 просив його позовну заяву залишити без розгляду.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду.

Потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_13 заявлений цивільний позов, в якому він зазначає, що 10.02.2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння підійшли до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно, групою осіб, безпричинно стали наносити їм удари руками та ногами у різні ділянки тіла. В результаті хуліганських дій потерпілому ОСОБА_8 спричинено черепно-мозкову травму із струсом головного мозку. Через 50 днів після вчиненого на його сина хуліганського нападу, він помер. По причині смерті сина його визнано потерпілим по кримінальній справі. Злочином йому завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає в наступному: 10000 грн. - лікування ОСОБА_8 на стаціонарі в Рожнятівській лікарні в період 10-19 лютого 2012 року, 2000 грн. - втрата середнього заробітку по місцю роботи. Моральна шкода полягає у втраті сина та, у зв'язку з цим, погіршенням його здоров'я, яку він оцінює в 100000 грн.

В судовому засіданні потерпілий - цивільний позивач ОСОБА_13 підтримав позовні вимоги та пояснив, що підтверджуючі документи про розмір шкоди він не може знайти, так як розглядається декілька справ по даному епізоду, проте є доведеним факт лікування його сина та те, що на лікування потрібні кошти. Наполягає на стягненні і моральної шкоди зі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в повному розмірі, оскільки під час перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні, він затрачав свій час на поїздки в лікарню, додаткові обстеження сина, хвилювався за його стан здоров"я, крім того сина не стало, і він вже тривалий час їздить по правоохоронних органах та судах з метою з"ясування обставин події, що сталася 10.02.2012 року.

Підсудний - цивільний відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов потерпілого - цивільного відповідача ОСОБА_13 не визнав. Пояснив, що не заперечує, що винен у вчиненні злочину, але сума позову за один удар є надто великою. Згідний відшкодувати шкоду ОСОБА_13, підтверджену відповідними документами.

Підсудний - цивільний відповідач ОСОБА_7 судовому засіданні цивільний позов потерпілого - цивільного відповідача ОСОБА_13 не визнав, пояснив, що він особисто ОСОБА_8 ударів не наносив, а мав конфлікт з ОСОБА_9

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу 1960 р. особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Заслухавши пояснення потерпілого - цивільного позивача та підсудних- цивільних відповідачів, дослідивши подані докази, суд вважає, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 року № 3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню.

На підтвердження своїх позовних вимог потерпілий-цивільний позивач не надав суду доказів, які підтверджують вимоги щодо матеріальної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні заявлених потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_13 позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити за недоведеністю.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд також бере до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року за № 4, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача щодо солідарного стягнення з підсудних відшкодування неможливо задовольнити, оскільки за шкоду, завдану злочином, кожна особа повинна окремо сплатити рівну частку відшкодування тієї суми коштів, яку суд визнає належно обгрунтованою і доведеною, а солідарне стягнення з осіб коштів можливе лише у випадках прямо передбачених цивільним законодавством.

Виходячи з викладеного, суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди саме в заявлених в позовних вимогах сумах, так як немає і не може бути абсолютних критеріїв майнового виразу душевного болю, морального страждання, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням позивача і може мати суто умовний вираз. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з конкретних обставин, які мають суттєве значення, матеріального стану сторін та, враховуючи вимоги розумності й справедливості, вважає, що належному і дійсному її розміру відповідатиме сума в розмірі 10000 гривень, по 5000 гривень з кожного з підсудних При цьому суд також враховує, що хуліганські дії, внаслідок яких була заподіяна моральна шкода потерпілому - цивільному позивачу, вчинені підсудними групою осіб, а, отже, вони об"єднані одним умислом, незалежно від того, хто конкретно кому з потерпілих наносив тілесні ушкодження.

Міру запобіжного заходу щодо обвинувачених - підписку про невиїзд - залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

Звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов ОСОБА_13 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 5000 (п"ять тисяч) гривень моральної шкоди, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог в зв"язку з недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 5000 (п"ять тисяч) гривень моральної шкоди, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог в зв"язку з недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписка про невиїзд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписка про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з часу його проголошення через Долинський районний суд.

Суддя: