Ухвала суду № 40738646, 01.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2029/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

позивача: Воронюка Т.В.

відповідача: Шевчука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Перлина Поділля 2005" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Перлина Поділля 2005" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Перлина Поділля-2005", на підставі висновків якої 13.03.2014 року Кам'янець-Подільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001302201. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Перлина Поділля-2005", з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності та повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. По результатах перевірки відповідачем складений акт №192/22-09-22-01/33483274 від 20.02.2014 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем 13.03.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення : форми "Р" № 0001302201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 150892 грн., 50 коп., в тому числі : 122592,00 грн. - за основним платежем та 28300,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства стало те, що приватним підприємством "Перлина Поділля-2005" занижено податок на прибуток в сумі 122592,00 грн., в зв`язку із : заниженням інших доходів в сумі 538186,00 грн. внаслідок не включення до їх складу суми кредиторської заборгованості щодо якої минув термін позовної давності по розрахунках з фізичними особами - ОСОБА_4, ОСОБА_5; заниженням інших доходів за 3 квартал 2012 року в сумі 150 грн., внаслідок неповного включення до їх складу суми дотації від центру зайнятості у вигляді відшкодування фактичних витрат на заробітну плату окремим працівникам позивача; завищенням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього звітного ( податкового) періоду, що відображається в рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства, в сумі 40826,00 грн., внаслідок завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року; завищення інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат за 3 квартал 2012 року в сумі 585 грн., та за 4 квартал 2012 року в сумі 137 грн., внаслідок допущення порушень при визначенні суми нарахованих податків та зборів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підставі укладених, з фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5 договорів безвідсоткової позики № 04/08 від 04.04.2008 року, №13/05 від 13.05.2008 року, №01/08 від 08.03.2008 року, №03/08 від 08.03.2007 року в 2008 році отримано поворотну фінансову допомогу на загальну суму 776372 грн., 00 коп., в тому числі : у ОСОБА_4 на суму 439222,00 грн., та у ОСОБА_5 на суму 337150,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами та банківською випискою.

Станом на 31.12.2012 року залишок заборгованості позивача перед ОСОБА_4 склав 38522 грн., перед ОСОБА_5 - 152664 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом першої інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що додатковими угодами до договорів позики Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції, а саме вказано, що Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника не пізніше 2015 року. Зокрема, додатковою угодою №2 від 04.04.2009 р. до договору №04/08 від 04.04.2008 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції : «Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі шести років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 04.04.2015 року».

Додатковою угодою №2 від 04.04.2009 р. до договору №04/08 від 04.04.2008 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції : «Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі шести років змоменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 04.04.2015 року».

Додатковою угодою №2 від 23.04.2010 р. до договору №24/04 від 24.04.2008 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції : «Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі п'яти років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 23.04.2015 року».

Додатковою угодою №1 від 01.09.2010 р. до договору №13/05 від 13.05.2008 р. Сторонами| внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції :«Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі п'яти років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 01.09.2015 року».

Додатковою угодою №1 від 07.03.2009 р. до договору №01/08 від 08.03.2008 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції: «Повернення вказаної в даному договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі одного років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 08.03.2010 року».

Додатковою угодою №2 від 30.12.2009 р. до договору №01/08 від 08.03.2008 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції: «Повернення вказаної в договорі суми позики може проводитися за бажанням Позичальника на протязі п'яти років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 08.03.2015 року».

Додатковою угодою №1 від 30.12.2009 р. до договору №03/08 від 08.08.2007 р. Сторонами внесено зміни в п.2 Договору, який виклали в новій редакції : «Повернення вказаної в даному договорі суми позики може проводитись за бажанням Позичальника на протязі шести років з моменту підписання додаткової угоди частинами, але не пізніше 31.12.2015 року".

Таким чином, сторонами цих договорів додаткові угоди укладались до закінчення строків повернення позивачем отриманої позики. Отже, сторонами було дотримано вимоги чинного ЦК України щодо укладення договорів безпроцентної позики та внесення змін до них щодо продовження термінів повернення отриманих коштів приватним підприємством "Перлина Поділля-2005".

Згідно пп.135.5.4. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають : вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до пп."а" пп.14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, умовами вказаних вище договорів безвідсоткової позики, із врахуванням внесених змін до них, передбачено строки виконання позивачем своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів лише в 2015 році. Відтак висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині є безпідставним.

Згідно звітної податкової Декларації з податку на прибуток за 2010 рік, поданої позивачем відповідачу 03.02.2011 року , реєстраційний номер 9006674635, приватне підприємство "Перлина Поділля-2005" за 2010 рік задекларовано прибуток в сумі 104720 грн. Позивачем 30.12.2013 року відповідачу подано уточнюючу Декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, реєстраційний номер 1300017739, згідно якого задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 40826 грн. 00 коп.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) якщо об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об`єкта оподаткування ( з врахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження заявленого позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2010 рік по уточнюючій Декларації з податку на прибуток за 2010 рік ( реєстраційний номер 1300017739) надано суду відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема : договора фінансового лізингу №012-л від 05.03.2008 року та №013-л від 11.07.2008 року, із змінами та доповненнями, укладені позивачем та Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України "Лізингова компанія "Укрексімлізинг", акти здачі-приймання робіт (надання послуг), банківські виписки на підтвердження сплати позивачем лізингових послуг.

Таким чином, позивачем підтверджене від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2010 рік , а тому податкове повідомлення - рішення відповідача форми "Р" № 0001302201 від 13.03.2014 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 9390 грн. 00 коп. - за основним платежем є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, і в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2014 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.