Постанова № 40738609, 03.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

03 жовтня 2014 року № 826/11335/14

За позовомОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської областіпро визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та просить суд:

1. Визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, які виразилися у реєстрації одержаного 24.04.2014 запиту ОСОБА_1 від 22.04.2014 на отримання публічної інформації відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, які виразилися у наданні на запит ОСОБА_1 від 22.04.2014 на отримання публічної інформації, проте неповідомлення запитуваної інформації.

3.Зобов'язати Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 22.04.2014 відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та надати відповідь запитувачу по суті запиту.

4. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, щодо ненадання роз'яснення про можливість та порядок оскарження відмови у задоволенні запиту про доступ до публічної інформації.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

ОСОБА_1 направила запит про інформацію від 21 квітня 2014 року до начальника Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Чертоку С.П.

В своєму запиті заявниця просила повідомити її про те, чи за книгами обліку архівних пенсійних справ значилась особова пенсійна справа її батька.

Листом від 28.04.14 року № 1011 відповідач повідомив позивача про те, що запит на інформацію ОСОБА_1 від 21 квітня 2014 року щодо архівної пенсійної справи гр. ОСОБА_3 направлено до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі.

Позивачка вважає, що вказаним їй безпідставно відмовлено у наданні публічної інформації, не наведено роз'яснення порядку оскарження відмови, безпідставно зареєстровано запит як звернення громадян, просить зобов'язати відповідача повторно розглянути її запит.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень статті 1 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" (№ 2939-VI від 13.01.2011; далі - Закон про доступ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно статті 19 Закону про доступ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно положень ст.22 Закону про доступ визначено зокрема наступне.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту випадках коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Статтею 1 ЗУ «Про звернення громадян» (№ 393/96-ВР від 02.10.1996; далі - Закон про звернення) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ст.7 Закону про звернення).

Аналіз змісту запиту від 21 квітня 2014 року, зміст відповіді на нього, норми законодавства, зазначеного вище, дає підстави суду дійти до наступних висновків.

Запит ОСОБА_1 від 21.04.2014 року повинен був бути зареєстрованим в порядку, встановленому законом Про доступ до публічної інформації. Тому дії відповідача з реєстрації запиту від 21.04.2014 року як звернення громадян є неправомірним.

Разом з тим, оскільки відповідь надана в порядку закону «Про звернення громадян», то стверджувати про наявність порушення порядку і підстав відмови у наданні публічної інформації немає адже запит не розглядався в порядку та згідно закону «Про доступ до публічної інформації». А тому позовні вимоги щодо обставин порядку відмови надання публічної інформації не можуть бути задоволенні.

Не дивлячись на це, суд відмітить, що по суті позивачці надана вичерпна інформація щодо її питання, оскільки запитуваною інформацією позивач не володіє (не є її розпорядником), а тому скерував запит ОСОБА_1 до належного суб'єкта: Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області. Питання компетенції відповідача та відсутності у нього запитуваної інформації підтверджується положенням про управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію від 21.04.2014 року немає. Оскільки це не поновить будь-яких прав та інтересів ОСОБА_1, що передбачається ч.1. ст. 2 КАС України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача і довів лише в частині відповідність оскаржуваних дій та рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо реєстрації запиту на інформацію від 21.04.2014 року ОСОБА_1 не у відповідності до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації».

В іншій частині позову відмовити.

Відшкодувати ОСОБА_1 витрати зі сплату судового збору за рахунок Державного бюджету України пропорційно кількості задоволених позовних вимог (в розмірі 1/4), а саме 18,27 (вісімнадцять гривень двадцять сім копійок) гривень.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк