Постанова № 40738552, 22.09.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2014 р. Справа № 914/1603/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представника позивача Шепа І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року по справі №914/1603/14 за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 25 березня 2014 року, оформленого протоколом №3/14.

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Кітаєва С.Б.) від 02 липня 2014 року по справі №914/1603/14 у позові відмовлено повністю.

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» подало апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року по справі №914/1603/14 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

За твердженням позивача оскаржене рішення суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, що згідно ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування. Рішення про припинення (ліквідацію) ТзОВ «Агрітон», оформлене протоколом від 25.03.2014 року, прийнято та оформлено з порушенням чинного законодавства України та не може слугувати підставою для проведення процедури ліквідації відповідача. Зокрема, у рішенні загальних зборів учасників не визначено строк для заявлення вимог кредиторів та не вказано ні складу ліквідаційної комісії, ні строку проведення ліквідації товариства, ні порядку проведення ліквідації. Крім того, протокол №3/14, яким оформлено оскаржене рішення, підписала голова зборів Варениця О.С., яка одночасно є директором товариства, що суперечить ст. 62 Закону України «Про господарські товариства». Суд не врахував, що згідно укладеного сторонами кредитного договору, відповідач не вправі приймати рішення про самоліквідацію без попереднього погодження із банком.

У доповненнях до апеляційної скарги позивач наводить додаткові підстави, які, на його думку, доводять незаконність рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» від 25 березня 2014 року. А саме, 19 грудня 2013 року загальні збори ТзОВ «Агрітон» прийняли рішення про створення іншої юридичної особи шляхом виділу, наслідком чого є передача активів новоствореному підприємству. На думку позивача, у такий спосіб відповідач намагається довести товариство до банкрутства й ухилитись від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином. У судовому засіданні 17 вересня 2014 року з участю представників сторін оголошено перерву до 22 вересня 2014 року.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», матеріали справи №914/1603/14, заслухав пояснення представників сторін і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року слід залишити без змін враховуючи наступне.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Конституцією України (ст. 129) однією із основних засад судочинства визначено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом спору є рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» від 25 березня 2014 року, оформлене протоколом № 3/14 від 25 березня 2014 року.

Згідно з матеріалами справи 25 березня 2014 року загальними (позачерговими) зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» одноголосно було прийнято рішення, оформлені протоколом №3/14. Збори вирішили припинити товариство з обмеженою відповідальністю «Агрітон» шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку із досягненням мети, визначеної статутом товариства; створити ліквідаційну комісію у складі голови комісії Сторонського Андрія Петровича та членів комісії - Варениці Оксани Степанівни. Також збори наділили ліквідаційну комісію повноваженнями органу управління товариства; надали голові ліквідаційної комісії товариства Сторонському А.П. повноваження щодо представлення інтересів товариства, пов'язаних із процедурою ліквідації, у державного реєстратора а також у всіх компетентних органів; надано члену ліквідаційної комісії Варениці О.С. повноваження щодо представлення інтересів товариства, пов'язаних із процедурою ліквідації, у державного реєстратора; затвердили порядок проведення ліквідаційної процедури ТзОВ «Агрітон», який передбачає перелік визначених заходів, зокрема: невідкладне звернення до органу, який здійснив державну реєстрацію товариства з повідомленням про припинення товариства шляхом ліквідації, організацію публікації у відповідному засобі масової інформації оголошення щодо ліквідації товариства з визначенням порядку та строку пред'явлення кредиторами своїх вимог до товариства, який не може бути меншим за два місяці, виявлення кредиторів, внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення товариства шляхом ліквідації, вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію товариства як юридичної особи; збори встановили двохмісячний строк для проведення ліквідаційної процедури товариства з моменту публікації повідомлення про ліквідацію у спеціалізованому друкованому ЗМІ, який може бути збільшений за відповідним рішенням Загальних зборів учасників товариства, у випадку виникнення певних непередбачуваних обставин; уповноважено ліквідаційну комісію організувати виконання прийнятих на цих зборах учасників рішень. У загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон», приймали участь учасники товариства, що володіють 100% корпоративних прав. Протокол підписала голова зборів Варениця О.С.

Відмовляючи у задоволенні позову Господарський суд Львівської області виходив із наступних підстав і обставин.

Відповідно до положень п.п. 6.2.10 п. 6.2 нової редакції Статуту ТзОВ «Агрітон», зареєстрованого 25 березня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області Кузик В.В. за №13981050014002091, питання ухвалення рішення про реорганізацію чи припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу віднесено до компетенції вищого органу управління товариства, яким відповідно до п. 6.1. нової редакції Статуту є загальні збори учасників товариства.

Загальні збори Учасників можуть бути черговими та позачерговими. Позачергові загальні збори Учасників скликаються за вимогою Учасника Товариства, Директора Товариства, Ревізійної комісії та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.п. 6.4., 6.6 Статуту).

Згідно з п. 1.6. нової редакції Статуту ТзОВ «Агрітон» єдиним учасником Товариства є: Варениця Оксана Степанівна. Відповідно до п. 3.2 Статуту вклад єдиного учасника Товариства фізичної особи - Варениці Оксани Степанівни у статутному капіталі Товариства складає 75000,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу Товариства.

Відповідно до ст.ст. 41, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів учасників господарського товариства, в тому числі, товариства з обмеженою відповідальністю, належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

За змістом ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється, зокрема, шляхом його ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Згідно із ст. 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

За наведеного суд першої інстанції правильно вказав, що прийняття рішення про припинення товариства належить до виключної компетенції загальних зборів. Право учасників товариства не може бути обмежене, крім випадків, передбачених законом. Положення п. 5.1 Кредитного договору (п.п. 5.1.18.1; п.п. 5.1.12), на які посилається позивач, не є обставиною, яка б могла обмежити компетенцію зборів учасників на прийняття таких рішень.

Господарський суд Львівської області дослідив й питання правомочності позивача щодо оскарження рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Агрітон» та правильно вказав, що ПАТ «ВТБ Банк» не є учасником ТзОВ «Агрітон», відтак згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України даний спір не є корпоративним спором, а ПАТ «ВТБ Банк» не є суб'єктом, якому належить право оскаржувати рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Агрітон». Ліквідаційна комісія ТзОВ «Агрітон» повідомила ПАТ «ВТБ Банк» про визнання грошових вимог у сумі 521 120,20 грн. які ґрунтуються на кредитному договорі №НКЛ 188/12 від 12.12.2012 року та в подальшому визнала кредиторські вимоги ПАТ «ВТБ Банк».

За змістом ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України, право на оскарження рішень загальних зборів товариства належить учаснику товариства.

До підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України).

Як вказано у п.п. 3, 12, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. До корпоративних належать спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи у зв'язку з порушеннями вимог законодавства щодо порядку їх прийняття та затвердження. Вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Отже, спір у цій справі не є корпоративним, однак з огляду на суб'єктний склад сторін, такий підвідомчий господарським судам. Разом з тим, позивач не обґрунтував і не довів належними і допустимими доказами порушення його законних прав чи інтересів рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Агрітон» від 25 березня 2014 року, оформлених протоколом №3/14.

Рішення загальних (позачергових) зборів учасників ТзОВ «Агрітон» від 25 березня 2014 року про припинення шляхом ліквідації не порушує та не може порушувати права ПАТ «ВТБ Банк» як кредитора, оскільки Закон передбачає порядок погашення кредиторських вимог в процедурі добровільної ліквідації боржника. Невиконання відповідачем господарського зобов'язання не може слугувати підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Агрітон» від 25 березня 2014 року, оформлених протоколом №3/14.

З урахуванням вищевикладених фактичних обставин справи та приписів закону господарський суд Львівської області правомірно дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та повністю відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності висновків суду першої інстанції про відмову у позові. ПАТ «ВТБ Банк» не є учасником ТзОВ «Агрітон», а тому в силу ст.167 Господарського кодексу України, ст. 98 Цивільного кодексу України не наділений правомочністю оскаржувати рішення загальних зборів товариства. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що згідно укладеного сторонами кредитного договору, відповідач не вправі приймати рішення про самоліквідацію, без попереднього погодження із банком.

Укладення сторонами 12 грудня 2012 року кредитного договору № НКЛ 188/12, змін та доповнень до нього, неналежне виконання чи порушення відповідачем умов кредитного договору жодним чином не впливають на зміст корпоративних прав особи, що включають правомочності, передбачені законом та статутними документами, у тому числі й право приймати рішення щодо ліквідації господарського товариства.

Умова п. 5.1. кредитного договору про такі несприятливі події, як порушення судом справи про банкрутство позичальника, прийняття рішення про його ліквідацію або припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, або наявність інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений (п.5.1.12.) чи прийняття позичальником без попереднього письмового погодження з Банком рішення відносно ліквідації або припинення юридичної особи (позичальника) шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення (п.5.1.18.1.) стосується домовленостей сторін цього ж договору та передбачає наслідки, визначені п.п. 5.2., 5.3. кредитного договору № НКЛ 188/12 - право банку призупинити подальше надання кредиту та вимагати від позичальника достроково повернути наданий кредит та інші платежі.

З урахуванням вищенаведеного не впливає й на законність оскарженого рішення суду й твердження позивача в апеляційній скарзі про підписання протоколу №3/14 від 25 березня 2014 року головою зборів Варениця О.С., яка одночасно є директором товариства, що суперечить ст.62 Закону України «Про господарські товариства» установлено, що генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства. А рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітон» від 19 грудня 2013 року, про незаконність яких теж стверджує позивач у доповненнях до апеляційної скарги, не були предметом розгляду судом першої інстанції. Відтак ці рішення не можуть розглядатись судом апеляційної інстанції.

Таким чином рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року є обґрунтованим і законним. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 02 липня 2014 року по справі №914/1603/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Зварич О.В.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2014 року.