Рішення № 40738533, 02.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2014 Справа № 920/1470/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна дистрибуційна мережа", м. Харків,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

про стягнення 40 255 грн. 45 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Бабошин Є.В. (довіреність № 05/09 від 05.09.2014року);

Від відповідача - не з`явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 40 387 грн. 30 коп., в тому числі 34 663 грн. 30 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору № КС13-29 від 10.01.2013року, 3057 грн. 30 коп. пені, 2666 грн. 70 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних відповідно до п. 7.3. договору.

Позивач подав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог, а також обґрунтований розрахунок суми нарахованої пені, згідно з яким розмір останньої складає 2925 грн. 45 коп.

В судовому засіданні 02.10.2014року представник позивача зазначив, що зменшує розмір позовних вимог в частині нарахованої пені до суми 2925 грн. 45 коп. згідно з поданим розрахунком.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає відповідну заяву до розгляду.

Таким чином предметом спору є стягнення з відповідача 40 255 грн. 45 коп., в тому числі 34 663 грн. 30 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору № КС13-29 від 10.01.2013року, 2925 грн. 45 коп. пені, 2666 грн. 70 коп. 24 % річних відповідно до п. 7.3. договору.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області від 20.08.2014року про порушення провадження у справі № 920/1470/14, яка була надіслана на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (40011, АДРЕСА_1), повернута до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача: 40011, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № КС13-29 від 10.01.2013року, позивач передає, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 6.2. договору, підписання товарної накладної відповідачем (або його представником) свідчить про прийняття ним товару (партії товару), в тому числі і тари, що підлягає поверненню по якості та кількості без зауважень.

Відповідно до п. 5.5. договору, умови оплати - 21 календарний день з моменту поставки товару.

Матеріалами справи, зокрема, накладними № 169979 від 30.12.2013року на суму 7754 грн. 08 коп., № 169980 від 30.12.2013року на суму 3252 грн. 73 коп., № 169981 від 30.12.2013року на суму 3383 грн. 23 коп., № 170340 від 31.12.2013року на суму 557 грн. 90 коп., № 170341 від 31.12.2013року на суму 557 грн. 90 коп., № 170346 від 31.12.2013року на суму 859 грн. 07 коп., № 000046 від 04.01.2014року на суму 254 грн. 63 коп., № 364 від 07.01.2014року на суму 1106 грн. 34 коп., № 1164 від 09.01.2014року на суму 709 грн. 48 коп., № 1165 від 09.01.2014року на суму 2088 грн. 28 коп., № 1910 від 11.01.2014року на суму 1154 грн. 76 коп., № 2316 від 14.01.2014року на суму 2112 грн. 47 коп., № 2839 від 15.01.2014року на суму 635 грн. 99 коп., № 3362 від 16.01.2014року на суму 2213 грн. 93 коп., № 3737 від 17.01.2014року на суму 1286 грн. 10 коп., № 4962 від 22.01.2014року на суму 1345 грн. 21 коп., № 4963 від 22.01.2014року на суму 1678 грн. 51 коп., № 4970 від 22.01.2014року на суму 3712 грн. 69 коп. підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 34 663 грн. 30 коп. (а.с. 13-31).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 34 663 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 34 663 грн. 30 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34 663 грн. 30 коп. заборгованості за товар.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 7.3. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті по даному договору, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період її нарахування, за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано пеню в загальній сумі 2925 грн. 45 коп., виходячи з суми боргу по кожній накладній в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.5. договору, умови оплати - 21 календарний день з моменту поставки товару.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки позивачем невірно визначений початок періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, без урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України, судом здійснено перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру пені, згідно з яким пеня становить 2912 грн. 51 коп.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2014.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2912 грн. 51 коп.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 12 грн. 94 коп. суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю, на підставах зазначених вище.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 7.3. договору, у випадку прострочення оплати товару більш, ніж на три календарних дні, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від вартості неоплаченого в установлений термін товару (партії товару) з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 2666 грн. 70 коп.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання не є неустойкою (пенею), зазначені відсотки є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача 24% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 24 % річних в загальній сумі 2666 грн. 70 коп.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1826 грн. 41 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Східна дистрибуційна мережа" (вул. Новгородська, буд. 3А, м. Харків, код ЄДРПОУ 38281011) 34 663 грн. 30 коп. заборгованості за товар, 2912 грн. 51 коп. пені, 2666 грн. 70 коп. 24 % річних, 1826 грн. 41 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна