Рішення № 40738455, 30.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15966/14 30.09.14За позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (товариства з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 22 545,60 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Костерний Д.О., довіреність № 139/22 від 12.06.14 ;

від відповідача: Новинський О.В., довіреність № б/н від 06.08.14

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення 22 545,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з квітня 2014р. по червень 2014р. відповідачем згідно залізничних накладних №47636683, №47816327, №45853457, №46248746, №46248798, №46582300, №48737664, №46675419, №46720207 залізничним транспортом було поставлено позивачу товар (натрій гідроксид). Позивач зазначає, що сторонами договору було погоджено здійснення поставки товару на умовах поставки DDP, склад покупця, відповідно до Правил «Інкотермс 2000», згідно яких продавець за власний рахунок зобов'язаний укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та нести всі витрати, пов'язані з товаром до моменту здійснення його поставки. Позивач вказує, що за вищевказаними залізничними накладними розрахунок та оплата провізної плати при відправленні ПАТ «Дніпроазот» завантажених вагонів-цистерн на адресу Зміївської ТЕС позивача було здійснено без урахування плати за перевезення (повернення) порожніх вагонів-цистерн власнику, у зв'язку з чим станція призначення Лиман Південної залізниці, керуючись п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів здійснила остаточний розрахунок за перевезення та стягнула з особового рахунку позивача плату за таке перевезення (повернення порожніх вагонів-цистерн). Витрати позивача за повернення порожніх вагонів-цистерн згідно залізничних накладних №43303775, №43366459, №43689512, №43831189, №43831114, №43922095, №43976786, №43976760, №43976778 склали 22 545,60 грн. Позивач вказує, що ним на адресу відповідача направлялись рахунки-фактури про сплату залізничних послуг за перевезення порожніх вагонів-цистерн, які відповідачем оплачені не були, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.14р. порушено провадження у справі №910/15966/14 та призначено справу до розгляду на 12.09.14р.

09.09.2014р. від представника відповідача надійшов відзив по справі, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи про те, що відповідачем за власний рахунок укладено договір перевезення товару до вказаного у Додатку №1 до Договору місця призначення та здійснено повну оплату поставки товару до моменту поставки товару. Посилаючись на п. «а» ст.А.3, ст.А.6 Правил «Інкотермс 2000», на умовах поставки DDP, відповідач зазначив, що витрати, пов'язані з товаром, після його поставки несе позивач, як покупець. Відповідач зазначив, що грошові кошти у розмірі 22 545,60 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, були списані з рахунку позивача третьою особою, а саме Південною залізницею, а відтак законним способом захисту порушеного права позивача є звернення до Південної залізниці, якою було здійснено, на думку відповідача, безпідставне списання коштів.

12.09.2014 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 5 072,40 грн. та просив суд стягнути з відповідача 27 618,00 грн., вказуючи про те, що у липні 2014р. ним було понесені аналогічні витрати на суму 5 072,40 грн. за повернення порожніх вагонів, якими відповідачем на адресу позивача поставлено натрій гідроксид згідно залізничними накладними №45416914 та №45416948.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Отже, під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд не приймає її до розгляду, оскільки зазначеною заявою позивачем заявлено додаткові вимоги, а саме вимоги про стягнення 5 072,40 грн. за повернення порожніх вагонів, якими відповідачем на адресу позивача поставлено натрій гідроксид згідно інших залізничних накладних №45416914 та №45416948, вимоги за якими позивачем в позовній заяві не заявлялись.

25.09.2014р. від представника позивача надійшли заперечення на відзив, в якому позивач зазначив про те, що Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено, що відповідач здійснює поставку продукції залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки - DDP на склад покупця відповідно до Правил «Інкотермс 2000». Протягом квітня-червня 2014р. на станцію Лиман Південної залізниці на адресу Зміївської ТЕС позивача від вантажовідправника ПАТ «Дніпроазот» відповідача залізничним транспортом надійшло 10 власних вагонів-цистерн з вантажем натрій гідроксид. Посилаючись на умови DDP Правил «Інкотермс 2000» позивач вказує, що продавець (відповідач) зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та нести всі витрати, пов'язані з товаром до моменту здійснення його поставки. Позивач зазначив, що витрати, пов'язані з товаром після його поставки, які покладаються на позивача (покупця), стосуються лише самої продукції, а не порожніх вагонів-цистерн, у зв'язку з чим, на думку позивача, твердження відповідача про відсутність обов'язку останнього з оплати витрат по перевезенню (поверненню) вагонів-цистерн є необґрунтованим.

У судовому засіданні 12.09.14р. представниками сторін надано пояснення по справі. У судовому засіданні оголошувалася перерва до 30.09.2014р.

В судовому засіданні 30.09.14р. представниками сторін надані пояснення по справі.

У судовому засіданні 30.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2014р. між публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі - покупець) та Спільним Українсько-Латвійським підприємством «Хімімпекс» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю (поставку) товарів №121/6 від 18.02.2014р. (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язався поставити по купцю товари (продукцію) згідно умов Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.1.3. Договору найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатку до договору.

Згідно з п.1.5. Договору умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно Додатку до Договору.

Згідно з п.7.1.1. Договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору покупець зобов'язаний приймати поставлену продукцію згідно з Актом приймання-передачі продукції.

Згідно з п.4 Додатку №1 до Договору постачальник зобов'язався здійснювати поставку продукції залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки DDP (Вуглегірська ТЕС , Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС) склад покупця, відповідно до Правил «Інкотермс 2000».

05.04.2014р. між сторонами договору укладено Додаткову угоду №1 від 05.04.2014р. до Договору , якою внесені зміни в п.1, п.2 Договору в частині зміни вартості продукції, яка склала 7 957 017,58 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що у період з квітня 2014р. по червень 2014р. зі станції відправлення Баглій Придніпровської залізниці відповідачем на підставі Договору на ім'я одержувача ПАТ «Центренерго», станція одержувача Зміївська ТЕС було відправлено залізничним транспортом товар (натрій гідроксид), що підтверджується залізничними накладними №47636683, №47816327, №45853457, №46248746, №46248798, №46582300, №48737664, №46675419, №46720207, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відправлений відповідачем товар було отримано позивачем, що підтверджується актами приймання-передачі продукції та видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що сторонами договору було погоджено здійснення поставки товару на умовах поставки DDP, склад покупця, відповідно до Правил «Інкотермс 2000», згідно яких відповідач за власний рахунок зобов'язався укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та нести всі витрати, пов'язані з товаром до моменту здійснення його поставки. Однак, відповідачем оплата провізної плати завантажених вагонів-цистерн на адресу Зміївської ТЕС позивача було здійснено без урахування плати за перевезення (повернення) порожніх вагонів-цистерн власнику, у зв'язку з чим станція призначення Лиман Південної залізниці здійснила остаточний розрахунок за перевезення та стягнула з особового рахунку позивача плату в розмірі 22 545,60 грн. за повернення порожніх вагонів-цистерн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір про закупівлю (поставку) товарів №121/6 від 18.02.2014р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.265 ГК України, сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Згідно з пунктом 1.5 наказу Мінекономіки від 06.09.2001 р. N 201 "Про затвердження Положень про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг) визначаються відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів.

Суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому Правила «ІНКОТЕРМС» в будь-якій редакції, узгодженої сторонами контракту.

Судом встановлено, що пунктом 4 Додатку №1 до Договору сторонами було погоджено, що поставка продукції здійснюється постачальником залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки DDP (Вуглегірська ТЕС, Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС) склад покупця, відповідно до Правил «Інкотермс 2000».

Термін DDP "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Відповідно до п.а ст.А3 терміну DDP Правил «Інкотермс-2000» продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

Відповідно до ст.А6 терміну DDP Правил «Інкотермс-2000» продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6, додатково до витрат, що випливають із статті А.3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Таким чином, статтями А.3., А.6. терміну DDP Правил «Інкотермс-2000» на продавця покладений обов'язок за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та додатково до витрат, що випливають із статті А.3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Згідно зі ст.В6 терміну DDP Правил «Інкотермс-2000», покупець зобов'язаний сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4.

Відповідно до ст. А.4 терміну DDP Правил «Інкотермс-2000», продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Отже, у розумінні ст.В6 терміну DDP Правил «Інкотермс-2000» витрати пов'язані з товаром, які покладаються на покупця з моменту здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4 є витрати, що пов'язані, зокрема, з розвантаженням товару та подальшого його транспортування.

Одночасно з цим, як вбачається з п.а ст.Б.3. розділу Б «Обов'язки покупця» терміну DDP Правил «Інкотермс-2000», у покупця відсутні зобов'язання з договору перевезення.

За таких підстав, посилання представника відповідача на те, що витрати, пов'язані з товаром, після його поставки несе позивач, у зв'язку з чим відповідач не зобов'язаний нести витрати, пов'язані з доставкою товару, а саме по оплаті за перевезення (повернення) порожніх вагонів-цистерн власнику судом не береться до уваги.

Матеріалами справи, а саме залізничними накладними №43303775, №43366459, №43689512, №43831189, №43831114, №43922095, №43976786, №43976760, №43976778, Довідками Південної залізниці про рух коштів за період з 02.04.2014р. по 30.04.14р., з 02.05.14р. по 31.05.14р., з 02.06.14р. по 30.06.14р. та Довідками про відшкодування грошових коштів за транспортування порожніх цистерн після вивантаження натру їдкого від ст.Лиман Півд. До ст.Баглій Придн.залізниці згідно залізничних накладних №43303775, №43366459 у квітні 2014р., згідно залізничних накладних №43689512, №43831189, №43831114, №43922095 у травні 2014р. та згідно залізничних накладних №43976786, №43976760, №43976778 у червні 2014р., які підписані заступником директора Зміївської ТЕС Блік Т.М. та начальником ПТЦ Брєжнєвим О.В. підтверджується понесення позивачем витрат, пов'язаних з доставкою товару, а саме за транспортування порожніх цистерн після вивантаження власнику у розмірі 22 545,60 грн., які відповідно до терміну DDP Правил «Інкотермс-2000» покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару, що призвело до необхідності понесення позивачем витрат, пов'язаних із доставкою товару, а саме витрат за транспортування порожніх цистерн після вивантаження власнику.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані з доставкою товару, а саме за транспортування порожніх цистерн після вивантаження власнику у розмірі 22 545,60 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, суд прийшов до висновку про задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення з відповідача 22 545,60 грн.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з спільного Українсько-Латвійського підприємства "Хімімпекс" (товариство з обмеженою відповідальністю) (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.18 А, код ЄДРПОУ 14345702 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.1, код ЄДРПОУ 22927045) 22 545 (двадцять дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 60 коп. суму боргу та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 03.10.2014р.

Суддя Л.М. Шкурдова