Рішення № 40738429, 25.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.14р. Справа № 904/2831/14За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5", м. Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова", м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Публічне акціонерне товариство ДТЕК "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

про стягнення 49 877 грн. 83 коп.

Головуючий колегії ЗАГИНАЙКО Т.В.

Судді КОЛІСНИК І.І.

ПЕРВУШИН Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Карбачина О.О. - представник, дов. від від 20.05.2014р. б/н ;

Вдовін М.М.- представник, дов. від 03.04.2014р. б/н;

Легкоступ Д.І. - представник, дов. від 20.05.2014р. б/н;

ОСОБА_6 виписка серія АД №222082 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців керівник (був присутній у судових засіданнях 18.06.2014р., 14.07.2014р., 15.07.2014р., 16.07.2014р.);

від відповідача: Куткова Н.Б. - представник, дов. від 09.01.2014р. б/н.

від третьої особи: Козятинський І.П.- представник, дов. від 14.07.2014р. №245/1001 (був присутній у судовому засіданні 16.09.2014р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.09.2014р.

Позивач просить стягнути з відповідача 49 877 грн. 83 коп. - заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, що виникла як компенсація вартості фактично спожитої електричної енергії.

Відповідач у відзиві (вх.№35746/14 від 12.06.2014р.) на позовну заяву просить в задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором від 11.09.2009р. №10/03 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що: - предметом даного договору є продаж постачальником (ВАТ ЕК "Дніпрообленерго") електричної енергії споживачу (ОСББ "Ніка-5"); - зі змісту договору від 04.03.2009р. №10832/23-815 не вбачається, що відповідач за цим договором є споживачем електричної енергії та використовує її для власних потреб; - між сторонами договорів про спільне використання технологічних мереж договорів про технічне забезпечення електропостачання споживача, а також будь-який інший договір, за яким відповідач зобов'язався безпосередньо оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії, не укладалися; - твердження про існування домовленості щодо зобов'язання компенсувати вартість фактично спожитої електричної енергії не відповідає дійсності та нічим не підтверджується; - з копій рахунків-розшифровок, доданих позивачем до позову, вбачається, що в них зазначені тільки адреси об'єктів (ліфти, сходи котельні, насосна, тощо), а не конкретні споживачі; - в жодній із рахунків-розшифровок відповідач як споживач не фігурує, а єдиним споживачем в рахунках-розшифровках зазначений позивач; - зазначених рахунків та актів надання послуг з постачання електроенергії позивач відповідачу не надавав.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№38821/14 від 25.06.2014р.) зазначає про те, що: - на розгляді господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №904/382/14 за позовом ОСББ "Суворова" до ОСББ "НІКА-5" про стягнення 165 226 грн. 19 коп.; - в ході розгляду зазначеної вище справи ОСББ "Суворова" надало до суду заяву про уточнення позовних вимог від 15.02.2014р. №84, в якій серед іншого, було зазначено: "Протягом зазначеного періоду електрична енергія для роботи котельного насосу витрачалась за рахунок відповідача (ОСББ"НІКА-5"), оскільки договір на постачання електричної енергії був укладений безпосередньо між відповідачем та енергопостачальною організацією"; - до зазначеної заяви відповідачем було надані копії рахунків-розшифровок ПАТ ЕК "Дніпрообленерго" та відповідних рахунків ОСББ "НІКА-5", які нібито ОСББ "Суворова" не отримувало від ОСББ "НІКА-5"; - зазначена заява була надана ОСББ "Суворова" до господарського суду Дніпропетровської області ще 15.02.2014р., тобто значно раніше ніж був поданий цей позов.

Відповідач у доповненнях (вх. №38819/14 від 25.06.2014р.) до відзиву на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що: - з матеріалів справи вбачається, що позивачем взагалі не надані докази на підтвердження направлення позивачу актів та рахунків за періоди: січень, лютий, червень, липень, серпень, вересень 2011р.; серпень, жовтень, грудень 2012р.; січень, лютий, квітень, жовтень, листопад, грудень 2013р.; січень 2014р.; - позивачем не надано доказів надання відповідачу копій рахунків-розшифровок, виставлених ВАТ ЕК "Дніпрообленерго"; - зі змісту актів не вбачається, що позивач надав відповідачу послуги з електропостачання ; - в актах не зазначені обсяги електроенергії, переданої позивачем та отриманої відповідачем, не зазначено обґрунтування сум до сплати, не зазначено підстави, за яких ці суми мають бути сплачені; - з переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача та субспоживачем не вбачається, що цей перелік є додатком саме до договору від 04.03.2009р. №10832/23-815 про постачання електроенергії, укладеного між позивачем та ВАТ "ЕК Дніпроолбнерего"; - з переліку вбачається, що він підписаний та скріплений печатками: Постачальник електричної енергії - ВАТ ЕК "Дніпрооблнерго", Споживачем - ОСББ "НІКА-5" (позивач) та передавальною організацією - ДП ВО ЮМЗ ім. Макарова; - будь-яка інформація щодо погодження зазначеного переліку та договору про постачання електроенергії з боку відповідача відсутня; - ні умовами договору про постачання електроенергії, ні переліком не передбачено розподіл витрат електроенергії, в тому числі на загальний ввод, споживачем якої згідно умов договору є безпосередньо позивач, між третіми особами; - додатковими свідченнями того, що загальний ввод 1 та 2 не є освітленням прибудинкової території, дитячих майданчиків, підвалів та технічних поверхів є те, що плата за загальний ввод 1 та 2 виставлялася ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" в рахунках-розшифровках позивачу протягом січня 2011р. по червень 2013р.; - з серпня 2012р. по березень 2013р. плата в рахунках-розшифровках виставлялася тільки за загальний ввод 2, а з квітня 2013р. плата за загальний ввод взагалі не виставлявся.; - позивач розподілив свою власну відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії між третіми особами, які не мають до цього жодного відношення; - на вимоги про стягнення заборгованості за електроенергію за січень, лютий, березень 2011 р. поширюється правила про загальну позовну давність; - в переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача та субспоживачів насосна не зазначена; - розрахунок суми за електропостачання насосної здійснено позивачем за завищеним тарифом без ПДВ; - перебіг загального строку позовної давності для стягнення заборгованості за вимогами про стягнення заборгованості за електроенергію за січень, лютий, березень 2011 р. сплив 31.01.2014, 28.02.2014р., 31.03.2014р. відповідно; - позивач звернувся з позовом до господарського суду 15.04.2014р. тобто після спливу строків позовної давності.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. №41816/14 від 09.07.2014р.) по суті спору зазначає, що: - поданий позивачем Акт звірки розрахунки не є належним доказом наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію, оскільки підписаний не уповноваженими особами, на акті відсутня печатка позивача, акт містить лише суму сальдо на певний період; - акт звірки не є засобом доведення існування заборгованості.

Позивач у додаткових поясненнях (вх. №41817/14 від 09.07.2014р.) вважає, що твердження відповідача про неотримання від позивача електричної енергії не відповідає дійсним обставинам, оскільки: - в ході розгляду справи №904/382/14 відповідачем було надано суду копію Договору від 30.11.2012р. №065135 про постачання електричної енергії, згідно якого відповідач отримує електричну енергію на ліфти, освітлення сходових клітин, аварійного освітлення та дахової котельні; - факт отримання електричної енергії за цим договором підтверджується рахунками-розшифровками; - у рахунках-розшифровках точки споживання визначені ідентичними назвами, як і у рахунках, які надавалися позивачем у спірний період; - супровідні листи, з якими відповідачу позивачем надавалися акти виконаних робіт та відповідні рахунки, підписані головою правління та бухгалтером ОСББ "Суворова"; - в актах виконаних робіт визначено компенсацію витрат на електричну енергію; - розмір компенсації вираховується в розмірі, виставленому позивачем з боку ПАТ "Дніпрообленерго"; строк позовної давності слід обчислювати від 23.04.2012р. - дати Акту звірки розрахунків між сторонами.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. №42802/14 від 14.07.2014р.) по суті спору зазначає наступне: - станом на 23.04.2012р. єдиною особою, яка мала право вчиняти від імені позивача юридично значущі дії, була ОСОБА_11, у зв'язку з чим копії протоколу від 05.04.2012р. та довіреності від 05.04.2012р. №04-12 не можуть бути використані у якості доказів повноважень ОСОБА_6 на підписання від імені позивача акту звірки розрахунків; - твердження позивача про те, що загальний ввод є неподільним та загальним майном, спростовується матеріалами справи та законодавством; - заявлена до стягнення сума електропостачання насосної у розмірі 11 110 грн. 37 коп. є необґрунтованою; - акти приймання-передачі основних засобів не є належними доказами передачі на баланс позивача трансформаторної підстанції та електричних мереж; - вартість електричної енергії, використаної для роботи котельного насосу, безпідставно в повному обсязі нарахована позивачем відповідачу.

Позивач у додаткових поясненнях (вх. №43249/14 від 15.07.2014р.) зауважує, що факт споживання електричної енергії відповідачем є доведеним, ця електрична енергія є безпідставно набутою відповідачем.

Відповідач у додаткових поясненнях (вх. №43737/14 від 16.07.2014р.) по суті спору зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази факту набуття відповідачем електроенергії від позивача, та докази на підтвердження факту порушення відповідачем правил користування електроенергією.

Третя особа у поясненнях (вх.№56965/14 від 12.09.2014р.) зазначає, що постачання електричної енергії по вул. Литовській, 1 до 01.11.2012р. здійснювалося на підставі договору про постачання електричної енергії від 04.03.2009р. №10832/23-815, укладеного з ОСББ "Ніка-5", а з 01.11.2012р. здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії від 31.11.2012р. №065135, укладеного з ОСББ "Суворова".

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго", як постачальником, та позивачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „НІКА-5", як споживачем, було укладено Договір №10832/23-815 про постачання електричної енергії (надалі - Договір про постачання електричної енергії. Відповідно до розділу 1 „Предмет договору" Договору про постачання електричної енергії постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2000 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та „Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

В Додатку 4 „Перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача та субспоживачів" до Договору про постачання електричної енергії сторонами зазначено, зокрема об'єкти, які знаходяться за адресою вул. Литовська, 1.

Матеріали справи містять копії рахунків-розшифровок по активній електроенергії за січень 2011 року - листопад 2013 року (том 1, а.с. 23-59), виставлених Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго", як постачальником, на оплату Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5", як одержувачу; в даних рахунках зазначено найменування та адреси точок обліку, в тому числі, об'єкти, що знаходяться за адресою вул. Литовська, 1.

Також позивачем надано до матеріалів справи дублікати рахунків та актів виконаних робіт за період з січня 2011 року по січень 2014 року; вказані акти виконаних робіт не містять підпису відповідача.

Позивач вважає, що відповідач є субспоживачем електричної енергії та неналежно виконує свої договірні зобов'язання по компенсації за фактично спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості; відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, що і є причиною спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів; це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних інтересів.

У частині 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Як визначено в частинах 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: - договори та інші правочини; - створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; - завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; - інші юридичні факти.

Відповідно до пункту 8.1.1 Договору про постачання електричної енергії якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки субспоживачів, відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

У пункті 2.4 Договору про постачання електричної енергії передбачено обов'язок сторін укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів в підтвердження укладення між позивачем та відповідачем Договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача чи будь-якого іншого договору, який би регулював правовідносини сторін по відшкодування вартості спожитої електричної енергії.

Тому позивачем не доведено існування у відповідача обов'язку щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, яка постачалася позивачу відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії. До того ж відповідач не погоджується з тарифами, по яким позивач проводив розрахунки з третьою особою - Публічним акціонерним товариством ДТЕК "Дніпрообленерго".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як підставу своїх вимог, доказів в їх підтвердження не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

ГОЛОВУЮЧИЙ КОЛЕГІЇ Т.В. ЗАГИНАЙКО

СУДДЯ І.І. КОЛІСНИК

СУДДЯ Ю.Ю. ПЕРВУШИН

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

„30" вересня 2014р.