Рішення № 40738426, 02.10.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 р. Справа № 909/909/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. ,

при секретарі судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс"

Калуської міської ради

вул.Окружна,8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про 75 473,21 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Остапенко В.М.- головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи управляння претензійно-позовної роботи юр. департаменту, (довіреність №14-109 від 18.04.14)

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення 3% річних у розмірі 71 353грн. 57 коп. та 4 119 грн. 64 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11.09.14.

В судовому засіданні 11.09.14р. оголошувалась перерва до 02.10.14р.

02.10.14 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року. З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме порушення строків оплати за спожитий природний газ, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 71 353грн. 57 коп. та 4 119 грн. 64 коп.

При цьому представник позивача зазначив, що стягнення заборгованості за природний газ по даному договору поставлений у жовтні 2011 року - квітень 2012 року, а також було стягнуто пеню, 7 % штрафу, суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення на суму 3% річних за даним договором, предметом розгляду господарського суду Івано-Франківської області по справі № 5010/1076/2012-2/56.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений, проте надіслав клопотання (вх. №15181/14 від 01.10.14р.) про відкладення розгляду справи. Суд приходить до висновку відмову в задоволенні даного клопотання у зв'язку із затягуванням розгляду справи.

Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 вересня 2011 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Між сторонами також укладено додаткові угоди до договору №1 від 30.09.2011, №2 від 11.10.2011, №3 від 31.01.2012 , в яких викладено в інших редакціях п.5.2. ст. 5 Договору «Ціна газу».

Пунктом 11.1. договору № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року встановлено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природній газ( за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив протягом жовтня 2011 - грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 9 120,706 тис.куб.м. на загальну суму 428 909,63 грн. 56 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу .

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт поставки відповідачу природного газу на суму 7 955 834 грн. 32 коп.; отримання відповідачем товару відбулося в рамках договору № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки договір № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року скріплений підписами уповноважених на це осіб, затверджений печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 14/2352/11 на купівлю-продаж природного газу від 30 вересня 2011 року підтверджується матеріалами справи та представниками сторін в судовому засіданні.

Крім того, стягнення заборгованості по зазначеному вище договору за природний газ поставлений у жовтня 2011 - грудня 2012 року, а також штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих до 10.07.2012 року, вже було предметом розгляду господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1076/2012-2/56. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.10.2012 р. у справі № 5010/1076/2012-2/56 (суддя Круглова О.М.) задоволено частково позов публічного акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України'' до комунального підприємства ,,Водотеплосервіс'' про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ у сумі 5 719 611,79 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул. Окружна,1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 код 32364207) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001, код 20077720) - 4940940 (чотири мільйони дев'ятсот сорок тисяч дев'ятсот сорок) грн. 14 коп. основного боргу, 57398 (п'ятдесят сім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 88 коп. пені, 22623 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 09 коп. - інфляційних, 57916 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 11 коп. - 3% річних, 81071 (вісімдесят одну тисячу сімдесят одну) грн. 58 коп. штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу та 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 5 780,12 грн. основного боргу - припинено.

Постановою ЛАГС від 12.12.12 рішення місцевого суду (про задоволення позову частково) та постанову ЛАГС від 12.12.12 (про залишення без змін рішення місцевого суду ) скасовано в частині стягнення суми пені та 7% штрафу, частково задоволено кас. ск. В решті частині рішення та постанову ЛАГС залишено без змін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись до ст.124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530,612, 625, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення 3% річних у розмірі 71 353грн. 57 коп. та 4 119 грн. 64 коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" ( вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; код 20077720) - 3% річних у розмірі 71 353грн. 57 коп. ( сімдесят одна тисяча триста п'ятдесят три грн. 57 коп.), інфляційні витрати в сумі 4 119 грн. 64 коп. ( чотири тисячі сто дев'ятнадцять грн. 64 коп.) та 1827 (одну тисячу вісімсот дванадцять сім ) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.14

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кучма І. І. 03.10.14