Рішення № 40738187, 19.08.2014, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1564/14-ц

№ провадження 2/323/519/14

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

19.08.2014 м. Оріхів

19 серпня 2014 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галчанського С.В.,

при секретарі судового засідання Катречко А.О.,

за участю:

представника позивача Богуславського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

13 травня 2014 року позивач банк звернувся до суду з цим позовом, підписаним уповноваженим доданою довіреністю представником Сафір Федором Олеговичем, в якому зазначав наступне.

Відповідно до укладеного договору № DNH4KP94110339 від 23.11.2006 року ОСОБА_2(далі - Відповідач) отримав кредит у розмірі 2457,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає договір про надання банківських послуг між ним та банком.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярі або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 15.04.2014 року має заборгованість - 27868,48 грн., а з урахуванням суми у розмірі 6750,21 грн., стягнутої з відповідача судовим наказом Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.07.2009 року, сума заборгованості складає 22674,18 грн.

Розрахунок суми заборгованості додається. (Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість у розмірі 22674,18 грн. за кредитним договором № DNH4KP94110339 від 23.11.2006 року;

- судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Богуславський В.В. на задоволенні позову наполягав, коротко виклавши обставини позову.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечувала, посилаючись на неможливість виплатити борг.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в справі, зокрема надані позивачем: розрахунок заборгованості, копію заяви, копію умов та правил надання банківських послуг, копію паспорту відповідача, реєстраційних документів юридичної особи відповідача, платіжне доручення, приходить до такого.

Предметом позову - є заборгованість у розмірі 22674,18 грн. за кредитним договором № DNH4KP94110339 від 23.11.2006 року.

Підставою позову - є кредитний договір приєднання № DNH4KP94110339 від 23.11.2006 року, невиконання обов'язків за цим договором та заборгованість через невиконання обов'язків договору у розмірі 22674,18 грн.

У судовому засіданні, відповідно до досліджених доказів встановлено, що 23 листопада 2006 року відповідач громадянин ОСОБА_2 підписав оформлену представником Банку заяву позичальника в якій відповідач просив надати йому строковий кредит у сумі 2457,00 грн. строком на 24 місяці, з відсотковою ставкою 25,08% на рік.

Також у заяві зазначено:

«Я ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам. Я виражаю свою згоду, що ця заява разом з запропонованими Приватбанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами, складає між мною та банком кредитно-заставний договір».

Заява підписана клієнтом відповідачем 23 листопада 2006 року та працівниками банку.

У заяві також зазначено ціль кредитування, розмір та строк внесення щомісячного платежу тощо.

У зв'язку з вказаною заявою відповідача, позивачем банком було відкрито рахунок у банку, за дорученням відповідача кредитні кошти у сумі 1890,00 грн., а також комісія компанії були перераховані банком на поточний рахунок підприємства торгівельно-сервісної мережі.

Таким чином, відповідно до заяви та визнання відповідача про набуття від банку та користування грошовими коштами, судом встановлено, що в конкретний день відповідач фізична особа підписав (ла) заяву в якій просив (ла) позивача банк відкрити рахунок та надати споживчий кредит на придбання мобільного телефону. Через таку заяву відповідача, позивач банк шляхом перерахування грошових коштів на користь продавця мобільного телефону за дорученням відповідача надав останньому кредит у розмірі 2547,00 грн., а відповідач набув від банку та користувався вказаними грошовими коштами.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України:

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивіль них прав та обов'язків.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України:

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України:

Стаття 638. Укладення договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд відхиляє наданий до позову документ під назвою «Розрахунок заборгованості за договором б/н, укладеного між банком та клієнтом - відповідачем» оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, не стосується предмета доказування.

Суд відхиляє наданий до позову документ під назвою «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»)», який взагалі не стосується предмета доказування, оскільки цей документ не підписувався відповідачем на час підписання заяви відповідачем 23 листопада 2006 року.

Відтак є недоведеним те, що як зазначено в заяві, відповідач ознайомлений і погоджується з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» і Тарифами банку.

Не надано суду і тарифів про які йдеться як у заяві та Умовах.

Стаття 1055 ЦК встановлює категоричну вимогу про письмову форму кредитного договору та визнає нікчемними договори, якими ця вимога порушується.

За загальним правилом правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його учасниками. Підписаним слід вважати тільки той текст, що передує підпису. Навіть текст після підпису не можна відносити до змісту правочину.

Письмова форма будь-якого договору, у тому числі кредитного, полягає у фіксації його змісту за допомогою письмового тексту і підписання цього тексту особами, які вчинили цей договір.

Доказів того, що було підписано відповідачем будь-який письмовий текст, крім дослідженої судом заяви, немає. Відтак, те, що у позові називається договором - у всякому разі є нікчемним, через недодержання письмової форми.

З вимог закону про укладення кредитного договору у письмовій формі та про нікчемність кредитного договору, укладеного з недодержанням письмової форми, суд робить висновок, що кредитним договором може бути лише те, що підписано сторонами. Бо, через такі вимоги, саме у тому, що підписано сторонами, суд має право шукати наміри сторін. Це відповідає правилу про належність доказів, передбачених ст.58 ЦПК України.

Стаття 58. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

3. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) на умовах, встановлених договором. А відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Доказів того, що було підписано відповідачем будь-які умови, немає. Відтак, немає правових підстав вважати, що грошові кошти, які зазначені у позові представником позивача є кредитом, оскільки відсутні, умови, встановлені договором, про які наголошує ст.1054 ЦК України. Іншими словами, немає умов, встановлених договором - немає кредиту.

Зазначений у заяві письмовий текст такого змісту: «Я ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам. Я виражаю свою згоду, що ця заява разом з запропонованими Приватбанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами, складає між мною та банком кредитно-заставний договір» не є підтвердженням як самого договору приєднання, так і факту приєднання до нього. Оскільки, знову таки, не додержана письмова форма.

Разом з цим, суд не може відкинути практику апеляційного суду, яка повністю погоджується з викладеною у позові позицією банку. На підставі цієї позиції апеляційного суду скасовуються судові рішення суду першої інстанції про відмові у задоволені позовних вимог, аналогічних тим, які розглядає суд та, після скасування, вимоги банку задовольняються.

Відтак, виходячи з позиції апеляційного суду, суд приймає рішення про задоволення позовних вимог банку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, Суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 06 вересня 2005 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNH4KP94110339 від 23.11.2006 року в розмірі 22674 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 18 коп. на рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 06 вересня 2005 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. на рахунок №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Складання повного рішення відкладено до 15 год. 00 хв. 24 серпня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області С.В.Галчанський